Справа №295/12694/24
Категорія 59
2/295/977/25
14.01.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г., при секретарі Конончук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів в порядку спадкування, -
До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі ГУ ПФ України в Житомирській області) про стягнення коштів в порядку спадкування. В обгрунтування позовних вимог вказала, що згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 р. у справі № 240/10368/20 було задоволено позов її батька, ОСОБА_2 до ГУ ПФ України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати, виплатити її батькові доплату до пенсії, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно починаючи з 17 липня 2018 р.
Просила стягнути з ГУ ПФ України в Житомирській області на її, ОСОБА_1 користь в порядку спадкування не отримані за життя спадкодавцем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсійні виплати згідно перерахунку за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 р. у справі № 240/10368/20 в розмірі 442 864,91 грн.
Позивачка просила розглядати справу без її участі, наполягала на задоволені позовних вимог. (а. с. 1-2).
Дослідивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 р. у справі № 240/10368/20 було задоволено позов ОСОБА_2 до ГУ ПФ України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати, виплатити йому доплату до пенсії, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно починаючи з 17 липня 2018 р.
Позивачка просить стягнути з ГУ ПФ України в Житомирській області на її, ОСОБА_1 користь в порядку спадкування не отримані за життя спадкодавцем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсійні виплати згідно перерахунку за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 р. у справі № 240/10368/20 в розмірі 442 864,91 грн. (а. с. 6).
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Богунського районного суду м. Житомира від 23.08.2024 р. головуючим суддею по справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Житомирській області про стягнення коштів в порядку спадкування обрано суддю І.Г. Перекупка (а. с. 18).
Ухвалою від 28.08.2024 р. справу прийнято до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження з призначенням слухання справи на 11.30 год. 08 жовтня 2025 р. (а. с. 20).
Процес обрахунку розміру страхових та пенсійних виплат, визначення розміру пенсій, надбавок, доплат та підвищень належать до виключних (дискреційних) повноважень органів Пенсійного фонду України. Вказана правова позиція підтримання в постанові Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 р. в справі № 823/795/17. В якій зокрема викладений правовий висновок, що суди розглядають спори про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії з точки зору дискреційних повноважень, під якими розуміється повноваження обирати в конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною.
Тобто, визначення розміру суми доплати, яка підлягає виплаті на виконання судового рішення у справі № № 240/10368/20 належить до виключної компетенції ГУ ПФ України в Житомирської області (надалі - ТУ ПФУ).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 р. у справі № 240/10368/20 було задоволено позов ОСОБА_2 до ГУ ПФ України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати, виплатити йому доплату до пенсії, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно починаючи з 17.07.2018 р.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України» суд дійшов висновку, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавства, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни. Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII (далі - Закон №1774), який набрав чинності 01.01.2017 р., поняття мінімальної заробітної плати приведено у відповідність до європейської практики та міжнародних норм, зокрема, в частині положень щодо заборони застосовувати мінімальну заробітну плату як розрахункову величину. До внесення в законодавство України змін щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини мінімальна заробітна плата при обчисленні відповідних виплат застосовувалася у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року починаючи з 23.03.2022 р.
Відповідно до розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі ОСОБА_2 сума доплати становить 442 864,91 грн.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 дійсно є донькою ОСОБА_2 , а відтак, за правилами ст. 1261 ЦК України, належить до першої черги спадкоємців за законом. (а. с. 6)
За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно зі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми встановлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Таким чином, суд вважає, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії після смерті чоловіка відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.
На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що позивачка, як спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно, тобто пенсію свого батька відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача щодо невиплати донарахованої пенсії відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 року у справі № 240/10368/20 порушують право позивачки як спадкоємиці на отримання всього належного їй спадкового майна.
Суд зауважує, що нарахування пенсії є виключною компетенцією відповідача, тому, суд не може перебирати на себе повноваження ГУ ПФ України в Житомирській області та втручатись в його дискреційні повноваження, у зв'язку з чим на користь позивачки підлягає стягнення сума у розмірі 442 864,91 грн., яка нарахована відповідачем як особою, на яку законодавством покладено обов'язок здійснювати нарахування пенсійних виплат.
Таким чином, позов підлягає задоволенню та з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню недоотримані за життя її батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсійні виплати в розмірі 442 864,91 грн., розмір якої підтверджений належними доказами.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів в порядку спадкування, задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, адреса місцезнаходження: м. Житомир, вул. Ольжича, 7), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 недоотримані за життя її батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсійні виплати в розмірі 442 864,91 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, місце знаходження: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341.
Повний текст рішення складений 24.01.2025 р.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомира І. Перекупка