Справа №295/4798/25
1-кс/295/2204/25
про накладення арешту майна
10.04.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД Житомирськтго РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025065600000123 від 08.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
Дізнавач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на медичну довідку щодо придатності до керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 від 07.04.2025 на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення збереження речових доказів з позбавленням права на відчуження, користування та розпорядження.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просив проводити без участі дізнавача.
Власник майна в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Сдідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СД Житомирськтго РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування матеріалів кримінального провадження, відомості про яке 08.04.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065600000123 від 08.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.04.2025 року до Житомирського РУП №1 надійшла заява ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 07.04.2025 року він звернувся до ТОВ «Центр профілактичної медицини», що розташоване за адресою м. Житомир, вул. Михайла Грушевського 60, каб. 104 для того щоб отримати медичну довідку щодо придатності до керування транспортними засобами. Перебуваючи у вищезазначеному кабінеті також перебувала жінка, яка повідомила, що ОСОБА_5 необхідно сплатити грошові кошти в сумі 400 грн. та зачекати готовність довідки. Після чого останній поклав на стіл за яким сиділа жінка грошові кошти та очікував готовність довідки. В подальшому по готовності довідки останній її отримав не дотримуючись зазначених норм, а саме проходження огляду різних лікарів покинув приміщення вищевказаного кабінету. Також ОСОБА_5 повідомив, що вказану довідку серії НОМЕР_1 від 07.04.2025 було виготовлено в його присутності, де жінка самостійно вклеїла фото та поставила підпис про придатність.
Після цього, 07.04.2025 року під огляду місця події за участю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено медичну довідку щодо придатності до керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 від 07.04.2025, яку останній добровільно надав для вилучення, після чого було поміщено до спецпакету НПУ PSP 0018842.
08.04.2025 року вищезазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З огляду на завдання арешту майна, враховуючи, що вказані речі, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні і могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, тому з метою збереження речових доказів для проведення повного, всебічного, об'єктивного розслідування, а також проведення необхідних експертиз, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на медичну довідку щодо придатності до керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 від 07.04.2025 на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника та користувачів, можливості відчужувати розпоряджатися та використовувати, вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1