Справа № 167/159/25
Номер провадження 3/167/118/25
14 квітня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Сіліча І. І.,
секретаря судових засідань - Матвійчук Л. О.,
з участю особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 (м.Рожище) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №245270 від 12 лютого 2025 року, ОСОБА_1 30 січня 2025 року о 02 год 00 хв, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Козин по вул. Луцька, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, в наслідок чого скоїв наїзд на електроопору. Внаслідок ДТП транспортний засіб та електроопора зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №245254 від 12 лютого 2025 року, він же, 30 січня 2025 року о 02 год 00 хв, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Козин по вул. Луцька в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди визнав. Суду пояснив, що 30 січня 2025 року о 02 год 00 хв, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Козин по вул. Луцька, під час руху пошкодилося колесо, в зв'язку з чим автомобіль з'їхав на обочину, де зіткнувся з опорою. Щодо факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП заперечив. Пояснив, що після ДТП приїхали працівники поліції, склали схему місця ДТП та запропонували дихати в драгер, так як в нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Він повідомив, що більше двох років хворіє, а саме: гайморит, утруднене дихання, тому постійно застосовує спрей на спиртовійоснові. Тому запропонував здати біологічні зразки в медичному закладі. В медичному закладі лікар запропонував йому зробити подих, однак на показники драгера він не звернув уваги та пояснив, що спиртні напої не вживав, а тому наполягав щоб взяли кров, але на його прохання не реагували. Вказує, що з медичним висновком не погодився, про що вказав у протоколі про адміністративне правопорушення. Вважає протокол про адміністративне правопорушення складений відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП незаконним та необгрунтованим, оскільки в протоколі не вказані ознаки сп'яніння, відсуні свідки при складанні протоколу та при освідуванні. Огляд на стан сп'яніння був проведений через дві години після виявлення таких підстав. В зв'язку з цим просив закрити провадження у справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, дійшов до наступного висновку.
Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР), визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Крім визнання вини самим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, його вина доводиться також дослідженими в ході судового розгляду протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №245270 від 12 лютого 2025 року, копією схеми місця ДТП від 30 січня 2025 року та фототаблицями до схеми місця ДТП, протоколом огляду місця події від 30 січня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 30 січня 2025 року, рапортом чергового відділу поліцейської діяльності №1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Поліщук В. О. про отримання заявки про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 30 січня 2025 року о 02 год 00 хв в с. Козин по вул. Луцька Луцького району.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 , як учасником дорожнього руху п. 12.1 ПДР України, що спричинило пошкодження транспортного засобобу та електроопори, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції водіями та іншими особами.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
З відеозапису із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці вчинення ДТП або у медичному закладі, або відмовитися від його проходження. ОСОБА_1 відмовився від проходження згаданого огляду на місці вчинення ДТП, після чого, за його згодою, його відвезли в медичний заклад.
Згідно копії акта медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під влпивом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №59, складеного 30 січня 2025 року о 04 год 30 хв лікарем КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами огляду, проведеного лікарем 30 січня 2025 о 04:28, перебуває у стані алкогольного сп'яніння. З акту огляду встановлено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився з використанням спеціальних технічних засобів, приладу Drager Alcotest 6810, з якого вбачається, що особою, яку тестують є ОСОБА_1 , результат огляду 1,84 %. Висновок та діагноз за результатами огляду ОСОБА_1 : алкогольне сп'яніння.
Допитана в судовому засіданні свідок лікарь-нарколог ОСОБА_3 пояснила, що під час проведення освідування ОСОБА_1 було встановлено, що станній перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Даний факт був зафіксований у медичному висновку та акті огляду.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду показала, що була черговою на залізничному переїзді 30 січня 2025 року, коли сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який не впорався з керуванням та в'їхав в електроопору. Після ДТП вона перебувала за два метра від ОСОБА_1 , в останнього була затяжна мова, порушена координація рухів і було чути запах алкоголю.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, його вина у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 245254 від 12 лютого 2025 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 30 січня 2025 року, відеозаписом на CD-диску.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Доказів на підтвердження протилежного ОСОБА_1 суду надано не було.
Таким чином, суддя оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не визнання вини останнім, суд розцінює, як спосіб самозахисту та можливість уникнення відповідальності.
Таким чином, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП порушення ПДР, що спричинили дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої пошкоджено транспортний засіб та електроопору, ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня його вини, суддя вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та призначити стягнення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням ст. 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, якою є санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн судового збору.
Керуючись ст. 23, 40-1, 124, 130 ч. 1, 283, 284, 287 КУпАП, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Судовий збір має бути сплачений на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
СУДДЯ: І.І.Сіліч