Справа № 161/3909/25
Провадження № 2/161/2159/25
11 квітня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Вольської А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що 05.05.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено Договір № 270955-КС-003, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в сумі 24000,00 грн.
Таким чином, ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало в повному обсязі шляхом перерахунку на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 24000,00 грн.
Відповідач виконала частково взяті на себе зобов'язання, а саме здійснила часткову оплату в сумі 10560,00 грн.
Проте, станом на 08.02.2025 у неї утворилась заборгованість за договором № 270955-КС-003 в сумі 37039,08 грн., з яких: 22434,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 14605,08 грн. - заборгованість по процентам.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд, стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 270955-КС-003 від 05.05.2021 в сумі 37039,08 грн.
Ухвалою судді від 11.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін у справі.
Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначила, що вона не визнає факт укладення кредитного договору, а також факт отримання суми позики на картковий рахунок, оскільки такі твердження відповідача не є підтвердженими належними доказами. Також, зазначила, що якщо припустити, що таки кредитний договір укладався і позивачем дійсно надавалися грошові кошти в сумі 24000,00 грн., а відповідачем було частково сплачено заборгованість в сумі 10560,00 грн., то заборгованість за кредитним договором повинна складати 13440,00 (24000 - 10560=13440). Посилаючись на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, де підтримав раніше викладену в позовній заяві позицію.
З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено Договір № 270955-КС-003, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в сумі 24000,00 грн., який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора G-2730.
За умовами Кредитного договору ТОВ «Бізнес Позика» надає ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у порядку та на умовах визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,77500669 процентів за кожен день користування кредитом.
П. 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня поверненя кредиту згідно графіку платежів. П.3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Таким чином, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідач отримала кредитні кошти у сумі 24000,00 грн, шляхом перерахунку на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.
Із розрахунку заборгованості за договором № 270955-КС-003, відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором на загальну суму 10560,00 грн.
Проте, станом на 08.02.2025 у відповідача утворилась заборгованість за договором № 270955-КС-003 в сумі 37039,08 грн., з яких: 22434,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 14605,08 грн. - заборгованість по процентам.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 686/13446/15.
Із сформованого ТОВ «Бізнес Позика» розрахунку вбачається, що позивачем нараховано відсотки в межах дії договору та у визначеному сторонами розмірі.
З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який підлягає стягненню з позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 12, 77, 80-82, 141, 247, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 554, 610, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість в сумі 37039 (тридцять сім тисяч тридцять девять) гривень 08 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місце знаходження: б. Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ; код ЄДРПОУ 41084239);
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта