Справа № 159/247/25
Провадження № 2/159/551/25
14 квітня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») через систему «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №14.02.2024-100000205 від 14.02.2024 в сумі 24946,01 гривень.
Позов мотивований тим, що 14.02.2024 між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр» в електронному вигляді був укладений кредитний договір (оферта) №14.02.2024-100000205. В заявці до договору сторони погодили, що сума кредиту в розмірі 10000 гривень надана на 140 днів за процентною ставкою (фіксованою) 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредиту (до 02.07.2024); комісія, що складає 15% від суми кредиту, становить 1500 грн; неустойка 100 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
07.03.2024 відповідач в рахунок повернення процентів і комісії сплатив 3053,99 гривень, станом на 13.01.2025 решта заборгованості складає 24946,01гривень, з яких 10000 гривень -заборгованість за тілом кредиту, 11700 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 746,01 гривень - комісія за надання кредиту та 2500 гривень - неустойка.
Через неналежне виконання зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, позивач просить стягнути з відповідача заявлену до стягнення заборгованість.
Відзив на позовну заяву не надходив.
14.01.2025 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності.
У судовому засіданні 12.02.2025 відповідач ОСОБА_1 просив надати час для врегулювання спору в позасудовому порядку. 14.04.2025 відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, доказів погашення заборгованості суду не надав.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини і відповідні ним правовідносини.
Згідно з пропозицією (офертою), яку ТОВ «Споживчий центр» розмістив на вебсайті http://sgroshi/com.ua/ua/, позивач пропонує укласти електронний кредитний договір у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір, крім цієї пропозиції, складається: із заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду). За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Сума кредиту, строк, на який він видається, проценти встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною оферти.
Відповідач ОСОБА_1 14.02.2024 сформував та за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора підписав заявку на отримання кредиту у ТОВ «Споживчий центр», кредитний договір №14.02.2024-100000205, додатки до нього, паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору №14.02.2024-100000205 позичальнику наданий кредит на таких умовах. Сума кредиту - 10000 грн. Строк кредиту - 140 днів. Дата повернення кредиту - 02.07.2024. Процентна ставка (фіксована) у розмірі 1 % в день. Комісія - 15% від суми кредиту, тобто 1500 грн; неустойка 100 грн за кожен день неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Сторонами договору погоджений графік платежів: сума кредиту у розмірі 10000 грн сплачується 10 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у таких розмірах: 1 платіж у розмірі 2153,99 грн, 2 платіж у розмірі 2153,99 грн, 3 платіж в розмірі 2153,99 грн, 4 платіж в розмірі 2153,99 грн, 5 платіж в розмірі 2153,99 грн, 6 платіж в розмірі 2153,99 грн, 7 платіж в розмірі 2153,99 грн, 8 платіж в розмірі 2153,99 грн, 9 платіж в розмірі 2153,99 грн, 10 платіж в розмірі 2153,86 грн. Комісія сплачується двома платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у таких розмірах: 1 платіж у розмірі 753,99 грн, 2 платіж у розмірі 746,01 грн; неустойка: 100 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір процентів відповідно до статті 625 ЦК України визначений на рівні 365% річних.
Позивач 14.02.2024 перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 10000 гривень на зазначену відповідачем у заявці платіжну карту НОМЕР_1 *47 за допомогою системи LiqPay, що підтверджується квитанцією №2425760124.
Згідно з довідкою - розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №14.02.2024-100000205 від 14.02.2024 борг відповідача складає 24946,01 грн, з яких: 10000 грн - основний борг, 11700 грн - проценти, які нараховані за період з 14.02.2024 до 02.07.2024, тобто лише у період дії строку кредиту, 746,01 грн - комісія, 2500 грн - неустойка.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом частини першої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( далі - Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263ЦПК).
У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19Верховний Суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором під час укладення договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Суд встановив, що кредитний договір №14.02.2024-100000205 від 14.02.2024 за формою відповідає вимогам законодавства.
Відповідач, підписавши договір не лише погодився на його умови, але й скористався кредитними коштами і частково сплатив борг. Так 07.03.2024 відповідач в рахунок погашення відсотків сплатив 2300 гривень, в рахунок погашення комісії сплатив 753,99 гривень.
Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Позивач довів неповернення відповідачем 10000 гривень тіла кредиту. Відповідач розмір заборгованості не спростував.
Окрім тіла кредиту позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в межах строку кредитування (140 днів) в розмірі 11700 гривень (з урахуванням сплачених відповідачем відсотків в розмірі 2300 гривень), розраховані за процентною ставкою1% в день, як передбачено договором, що відповідає вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».
Також є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії в сумі 746,01 гривень (1500-753,99).
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, включені в загальні витрати за споживчим кредитом.
В силу частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Сплата комісії передбачена умовами договору №14.02.2024-100000205 від 14.02.2024,є складовою загальних витрат за кредитом і підлягає сплаті відповідачем.
Щодо нарахування неустойки суд зазначає таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відтак, загальна сума заборгованості за кредитним договором №14.02.2024-100000205 від 14.02.2024, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 22446,01 гривень (10000-тіло кредиту + 11700-проценти + 746,01-комісія).
Щодо судових витрат.
У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги суд задовольнив на 89,99% (22446,01х100:24946,01), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 2179,91 гривень (2422,40х89,99%:100).
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 158, 247, 274-278 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1055, 1054 Цивільного кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.02.2024-100000205 від 14.02.2024 в розмірі 22446 (двадцять дві тисячі чотириста сорок шість) гривень 01 копійка, яка складається з: 10000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 11700 гривень - заборгованість за нарахованими процентами, 746,01 гривень - комісія.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2179 (дві тисячі сто сімдесят дев'ять) гривень 91 копійка.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 14.04.2025.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК