154/1409/25
3/154/904/25
14.04.2025 суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився в с.Зайцево, Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу серії ЗхРУ № 247383 від 25.03.2025, 25.03.2025, близько 20-40 год, на території Устилузької ОТГ Володимирського району Волинської області, у ПК «Ізов», п/н СПНПП виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , здійснив спробу незаконного перетину ДК поза ППр, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ «Про Державний кордон України». Своїми діями вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час там місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За правилами ч.2 статті 268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 204-1 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтями 245,252КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимогст.280КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч.1ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилученні речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.
За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано спробу незаконного перетинання державного кордону України, поза пунктами пропуску через державний кордон і такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2ст. 204-1 КУпАП.
Положеннями ч.2ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
Разом з цим, у протоколі складеному відносно ОСОБА_1 не вказано, в чому саме полягає суть вчиненого ним правопорушення, не наведено, які саме дії здійснював останній, не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1 , яка б відповідала об'єктивній стороні правопорушення, передбаченогост.204-1 КУпАП.
Суддя зауважує, що наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення ОСОБА_1 за спробу незаконного перетинання державного кордону поза межами пунктів пропуску, без зазначення в чому саме виразились дії ОСОБА_1 щодо вчинення такої спроби, без зазначення кваліфікуючих ознак, є неконкретним формулюванням обвинувачення.
З метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, посадовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення долучено виключно копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 , що «поза розумним сумнівом» не доводять винуватість останнього у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2ст.204-1 КУпАП.
Таким чином, матеріали справи не містять жодних належних даних щодо умисних дій ОСОБА_1 спрямованих на спробу перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску в складі групи осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень передбачених частиною першою статті 204-1 КУпАП. Крім того, працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи ні фото- чи відеофіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 .
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Частина 2статті 251 КУпАП закріплює обов'язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінюючи відсутність будь яких допустимих доказів щодо доведеності інкримінованого правопорушення, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст.62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, вина особи не була доведена належними доказами, суддя доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.204-1 КУпАП, а тому, провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7,9, 204-1,245, 251,252,280-283 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.
Суддя: Тетяна Пустовойт