Справа № 638/20343/24 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/818/1081/25 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2 Категорія: ч.1 ст.263 КК України
10 квітня 2025року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 07.02.2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чумаки Томаківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, раніше не судимого, пенсіонера, інваліда другої групи, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України з призначенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення з 30.07.2024 по 01.08.2024 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком суду чинності запобіжний захід щодо ОСОБА_7 вирішено не змінювати.
Відповідно до положень ст.96-1, ч.ч.1, 2 ст.96-2 КК України застосовано спеціальну конфіскацію до грошових коштів, які були одержані ОСОБА_7 внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у розмірі 115 253 (сто п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят три) гривні 60 копійок, шляхом стягнення з нього у власність держави грошової суми у розмірі 115 253 (сто п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят три) гривні 60 копійок.
Заставу в розмірі 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., внесену 01 серпня 2024 року на депозитний рахунок UA208201720355299002000006674 Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківський області за ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили ухвалено повернути заставодавцю - ОСОБА_9 .
Початок іспитового строку ухвалено обраховувати з моменту проголошення даного вироку, а саме з 07 лютого 2025 року.
Контроль за виконанням вироку вирішено покласти на місцеві органи пробації.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішено відповідно до ст.ст.100, 126 КПК України.
Вищевказаним вироком встановлено, що ОСОБА_7 у 2011 році, точну дату та час встановити не представилося можливим, перебуваючи поблизу с.Лебединське Нікопольського району Дніпропетровської області, біля могили «Нечаєва», шляхом викопування, заволодів кулеметом «MG-34», калібру 7.92 мм., який переніс за місцем мешкання, де в подальшому реставрував, не маючи передбаченого та установленого чинним законодавством дозволу, всупереч вимогам Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолошеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України №622 від 21.08.1998 (зі змінами та доповненнями), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, шо за зберігання без належного дозволу передбачена кримінальна відповідальність, не маючи на те передбаченого законом дозволу став зберігати з метою подальшого збуту до 14 червня 2024 року.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на подальший збут кулемету «MG-34», калібру 7.92 мм., ОСОБА_7 , використовуючи всесвітню інформаційну систему загального доступу «Інтернет», розмістив своє оголошення про його продаж на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за 1200 доларів.
В подальшому ОСОБА_7 , маючи злочинний умисел, спрямований на збут кулемету «MG-34», калібру 7.92 мм., із корисливих спонукань домовився про продаж вказаного кулемету за 48000 гривень з особою, якій було доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки - ОСОБА_10 . При цьому було обговорено, що грошові кошти будуть надіслані двома платежами та вказаний кулемет буде доставлено в розібраному стані, двома частинами.
У подальшому, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 13.06.2024 о 12 год. 50 хв. ОСОБА_10 на виконання домовленості з ОСОБА_7 , скориставшись терміналом АТ КБ «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Гайдамацька, 12, відправив на банківську карту «Raiffeisen bank» № НОМЕР_1 , шо належить ОСОБА_7 , грошові кошти у розмірі 48960 грн., з урахуванням банківської комісії двома платежами.
Пізніше, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій прямий злочинний умисел на збут вогнепальної зброї, діючи умисно та протиправно, упакувавши зазначений кулемет у розібраному стані до картонних коробок, 14.06.2024 року о 12 годині 48 хвилин відправив першу посилку (2 коробки) з відділення ТОВ «Нової пошти» №1 у смт Томаківка, з складовими частинами кулемету «MG - 34». Після чого 17.06.2024 року о 14 годині 09 хвилин ОСОБА_7 відправив другу посилку з відділення ТОВ «Нової пошти» №43 у м.Запоріжжя, з складовими частинами кулемету «MG - 34» калібру 7.92 мм.
У подальшому під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 15.06.2024 о 14 год. 55 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи у відділені ТОВ Нової пошти №1, шо знаходиться за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Лондонська 1, сплативши послуги з доставки у сумі 170 грн., отримав 1 посилку (2 коробки) від ОСОБА_7 , яку добровільно видав працівникам поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
Після чого під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 17.06.2024 о 18 год. 16 хв., ОСОБА_10 перебуваючи у відділені ТОВ Нової пошти №1, що знаходиться за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Лондонська, 1, сплативши послуги з доставки у сумі 115 грн., отримав другу посилку (1 коробку) від ОСОБА_7 , яку також добровільно видав працівникам поліції Ізюмського РУП ГУНІ в Харківській області.
Згідно з судово-балістичною експертизою предмети, відправлені ОСОБА_7 двома посилками в трьох коробках представляють собою кулемет «MG-34» у стані повного розбору, що доукомплектовано додатковим стволом, двома кулеметними стрічками на 50 патронів та 1 кулеметною стрічкою на 25 патронів, футляром для перенесення додаткового ствола, коробчастим магазином для кулеметної стрічки та двома додатковими затворами (обидва не забезпечують проведення пострілу). Після зборки надані на дослідження предмети складають бойову нарізну вогнепальну зброю-кулемет «MG-34» калібру 7.92 мм (під патрон калібру 7.92x57 Mauser), заводський номер на затворній рамі - « НОМЕР_2 ». Наданий на дослідження кулемет виготовлено промисловим способом (Німеччина). Наданий на дослідження кулемет придатний для стрільби.
Крім цього, ОСОБА_7 в 2013 році, точну дату та час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося можливим, перебуваючи поблизу с.Лебединське, Нікопольського району Дніпропетровської області, біля могили «Нечаєва», шляхом викопування, заволодів кулеметом «MG-42» калібру 7.92 мм., який переніс за місцем мешкання, де в подальшому реставрував, не маючи передбаченого та установленого чинним законодавством дозволу, всупереч вимогам Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної охолошеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України №622 від 21.08.1998 (зі змінами та доповненнями), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, при невстановлених обставинах, достовірно знаючи, що за зберігання без належного дозволу передбачена кримінальна відповідальність, не маючи на те передбаченого законом дозволу став зберігати з метою подальшого збуту до 24 липня 2024 року.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на подальший збут кулемета «MG-42», калібру 7.92 мм., ОСОБА_7 , використовуючи всесвітню інформаційну систему загального доступу «Інтернет», розмістив своє оголошення про його продаж на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за 65000 гривень.
В подальшому ОСОБА_7 , маючи злочинний умисел, спрямований на збут кулемету «MG-42», калібру 7.92 мм., із корисливих спонукань домовився про продаж вказаного кулемету за 65000 гривень з особою, якій було доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки - ОСОБА_10 . При цьому було обговорено, що грошові кошти будуть надіслані двома платежами та вказаний кулемет буде доставлено в розібраному стані, двома частинами.
У подальшому під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 22.07.2024 16 год. 26 хв. ОСОБА_10 , на виконання домовленості з ОСОБА_7 про покупку зброї, а саме кулемета «MG - 42» калібру 7.92 мм., скориставшись терміналом АТ КБ «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Гайдамацька, 12, відправив на банківську карту «ПриватБанк» № НОМЕР_3 ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 35120,10 грн. з урахуванням банківської комісії та 22.07.2024 о 16 год. 30 хв. на банківську карту «Raiffeisen bank» № НОМЕР_1 ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 30650 грн. з урахуванням банківської комісії двома платежами.
Пізніше, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій прямий злочинний умисел на збут вогнепальної зброї, діючи умисно та протиправно, упакував зазначений кулемет в розібраному стані до двох картонних коробок. 24.07.2024 року, точного часу не встановлено, попрохав свою дружину ОСОБА_9 відправити одну коробку, яку 24.07.2024 о 11 годині 47 хвилин ОСОБА_9 , будучи не обізнаною про злочинний намір, знаходячись у відділенні №1 ТОВ «Нова пошта», розташованому за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт Томаківка, вул.Січова, 2-а, відправила 1 посилку зі складовими частинами кулемету «MG - 42». Крім того, 25.07.2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, попрохав свою дружину ОСОБА_9 відправити другу коробку, яку 25.07.2024 року о 14 годині 06 хвилин ОСОБА_9 , будучи не обізнаною про злочинний намір, знаходячись у відділенні №43 ТОВ «Нова пошта», розташованому за адресою: м.Запоріжжя, вул.Ладозька, 18В, відправила посилку зі складовими частинами кулемету «MG - 34» калібру 7.92 мм.
У подальшому під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 25.07.2024 о 16 год. 52 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи у відділені ТОВ Нової пошти №1, що знаходиться за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Лондонська 1, сплативши послуги з доставки у сумі 120 грн., отримав посилку від ОСОБА_7 , яку добровільно видав працівникам поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
Після чого під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 26.07.2024 о 17 год. 49 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи у відділені ТОВ Нової пошти №1, що знаходиться за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Лондонська 1, сплативши послуги з доставки у сумі 118,5 грн., отримав посилку від ОСОБА_7 , яку добровільно видав працівникам поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
Згідно з судово-балістичною експертизою, предмети відправлені ОСОБА_7 в двох коробках, представляють собою кулемет «MG-42» калібру 7.92 мм. (під патрон 7.92x57 Mauser) в стані повного розбору. Після зборки надані на дослідження предмети складають бойову нарізну вогнепальну зброю - кулемет MG-42» калібру 7.92 мм. (під патрон 7.92x57 Mauser), заводські клейма на «замку» ствола «НОМЕР_4», заводське клеймо на стволі - «НОМЕР_5», заводське клеймо на уповільнювачі затвору - «НОМЕР_6». Наданий на дослідження кулемет в представленому вигляді (без кулеметної стрічки) придатний для здійснення пострілів. За умови доукомплектування кулеметною стрічкою, наданий кулемет імовірно буде придатний до стрільби чергами. Наданий на дослідження кулемет виготовлено промисловим способом (Німеччина).
Вказані дії ОСОБА_7 судом першої інстанціїкваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, тобто зберігання, придбання, носіння та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 07.02.2025 року, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок в частині призначення покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням закону, який не підлягає застосуванню - ст.75 КК України, що потягло неправильне та безпідставне звільнення від відбування покарання; невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Крім того, прокурор просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Обґрунтовує це тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі врахував те, що обвинувачений вчинив тяжке кримінальне правопорушення, а також дані, які характеризують ОСОБА_7 . Так, прокурор зазначає, що для ОСОБА_7 незаконний продаж вогнепальної зброї фактично був суттєвим джерелом його доходів, утриманців він не має, що свідчить про слабкі соціальні зв'язки.
Наголошує на тому, що обвинувачений вчинив злочин у період дії воєнного стану та під час проведення активних бойових дій на території громади, тобто користуючись вкрай тяжкою ситуацією для держави та суспільства. Ступінь небезпечності діянь, на думку прокурора, є вкрай високою, оскільки обвинувачений незаконно та цілеспрямовано шукав, реставрував та в подальшому реалізовував вогнепальну зброю. Його діяння не обмежувались зберіганням зброї лише з метою самооборони, а були направлені на незаконний оборот цієї зброї.
Прокурор вважає, що ОСОБА_7 не здатний належним чином контролювати свою поведінку і заробляти в межах закону та прийнятих норм людської моралі. Дії обвинуваченого носили системний характер, оскільки реалізація заборонених до обігу предметів здійснювалася впродовж 2 місяців поспіль.
Також просить врахувати, що на розгляді Томаківського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України.
Вищезазначене, на думку прокурора, свідчить про стійку кримінальну спрямованість поведінки обвинуваченого та підвищений рівень небезпеки для суспільства, а також про те, що покарання, не пов'язане з тривалою ізоляцією від суспільства, не може стати на заваді вчиненню ОСОБА_7 нових злочинів.
На підставі викладеного, прокурор вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого під час відбуття ним покарання з випробуванням.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі. Зауважив, що незаконний збут вогнепальної зброї є систематичним джерелом доходів для обвинуваченого, так як це кримінальне провадження є не єдиним. Наразі триває розгляд у Томаківському районному суді Дніпропетровської області за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Просив врахувати, що обвинувачений вчинив злочин у період дії воєнного стану.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 та сам обвинувачений ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Захисник зазначила, що в матеріалах справи немає відомостей про те, що ОСОБА_7 було налагоджено систематичний збут вогнепальної зброї. Пояснила, що взагалі він є колекціонером та вважала доводи прокурора безпідставними. Просила врахувати, що ОСОБА_7 має складні хвороби, потребує постійного лікування та догляду, переніс інсульт, є інвалідом другої групи та особою, яка ліквідовувала наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Нагадала про те, що ОСОБА_7 співпрацював зі слідством, не ухилявся від досудового розслідування та суду. Щодо наявності ще одного кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 вказала, що на момент ухвалення вироку та до теперішнього часу обвинувачений не має судимостей. Зазначила, що ОСОБА_7 отримує пенсію, займається веденням господарства, а тому не буде вдаватися до збуту вогнепальної зброї. Адвокат також звернула увагу на висновок пробації, відповідно до якого визнано можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Обвинувачений просив врахувати пом'якшуючі обставини та залишити вирок суду першої інстанції без змін.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичні обставини його вчинення в апеляційній скарзі не оспорюються, то відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Перевіряючи доводи прокурора, колегія суддів вважає їх позбавленими правових підстав, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи зі вказаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі №682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає зі статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до статті 414 КПК України невідповідним тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст.403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання та звільняючи при цьому від його відбування, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які відповідно до положень ст.66 КК України пом'якшують його покарання, а саме щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, які згідно зі ст.67 КК України обтяжують покарання.
Переглядаючи вирок суду в частині правильності призначення ОСОБА_7 покарання, колегією суддів встановлено та не спростовано стороною обвинувачення як пом'якшуючі обставини, так і обставини, що характеризують його особу, а саме те, що він
уродженець с.Чумаки Томаківського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, є особою з інвалідністю другої групи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (безстроково), перебуває на диспансерному обліку та під постійним наглядом сімейного лікаря, невропатолога, ендокринолога, психіатра, гастроентеролога, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, у лікаря психіатра на обліку не перебуває.
Відповідно до довідки КНП «Томаківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Томаківської селищної ради ОСОБА_7 має наступний діагноз: наслідки гострого порушення мозкового кровообігу (06.01.2020) за ішемічним типом з легким лівобічним геміпарезом на тлі гіпертонічної хвороби III стадії, атеросклерозу МАГ (магістральних артерій голови), прогресуючою судинною-лейкоенцефалопатією 2-3 ст., вираженим вестибуло-атактичним синдромом, психоорганічним синдромом астенічний варіант, стійким головним болем напруги, хронічний аутоімунний тиреоїдит, гіпотеріоз, тяжка форма в стадії медичної компенсації, хронічний гастродуоденіт, хронічний холецистит, хронічна люмбалгія на тлі остеохондрозу хребта, м?язово-тонічний синдром, IXC: стенокардія напруги ІІ ФК хронічна серцева недостатність І ст., гіпертензивне серце дуже високий кардіоваскулярний ризик (IV).
ОСОБА_7 потребує постійного нагляду лікарів та постійного прийому препаратів. Надана стороною захисту медична документація (виписки з історії хвороби, виписки з медичної карти амбулаторного хворого тощо) також свідчить про наявність у ОСОБА_7 тяжких захворювань та хронічних хвороб, внаслідок яких останній періодично проходить лікування в умовах стаціонару (востаннє з 17.09.2024 по 30.09.2024 у КП «Томаківська центральна районна лікарня» Томаківської селищної ради).
Крім того, апеляційний суд враховує досудову доповідь Нікопольського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, відповідно до якої ОСОБА_7 за місцем мешкання характеризується позитивно. Орган пробації оцінює рівень ризику небезпеки для суспільства та вчинення повторного кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 як середній. Також, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк не становить високу небезпеку для суспільства.
В матеріалах справи також наявна характеристика ОСОБА_7 , видана виконавчим комітетом Томаківської селищної ради Дніпропетровської області від 23.08.2024. Так, ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, ніяких компрометуючих матеріалів на нього немає. Випадків порушення громадського порядку не було, скарг і заяв щодо нього не надходило. Характер спокійний, врівноважений, привітний, має добрі стосунки з односельцями. Одружений, має двох дітей, проживає з дружиною, стосунки в родині добрі.
Зазначене спростовує доводи прокурора щодо наявності у ОСОБА_7 слабких соціальних зв'язків.
Що стосується доводів прокурора про наявність ще одного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке перебуває на розгляді у Томаківському районному суді Дніпропетровської області, слід зазначити наступне.
В матеріалах справи міститься витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», який свідчить про те, що станом на 03.12.2024 ОСОБА_7 є особою, стосовно якої відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні. Такі ж самі відомості містяться і у довідці №81-01072024/63081, виданій на вимогу УІАП ГУНП в Харківській області.
Важливою гарантією дотримання прав обвинуваченого у кримінальному процесі та обов'язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Згідно з ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином, наявність на розгляді у суді першої інстанції ще одного кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України не може бути враховано, оскільки відсутній обвинувальний вирок у справі, який набрав законної сили.
У зв'язку з наведеним обвинувачений є раніше не судимою особою та вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 за першим викликом з'явився до Томаківського районного суду Дніпропетровської області та забезпечив свою участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що у сукупності з наведеним свідчить про те, що він дійсно усвідомив протиправність своїх дій, став на шлях виправлення та наразі не є суспільно небезпечною особою, виправлення якої можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
При цьому, будь-яких негативних наслідків від вчиненого ОСОБА_7 злочину не наступило, а також не було завдано прямої (дійсної) шкоди суспільним відносинам у сфері громадської безпеки.
Будь-яких нових даних, провокуючих особистість обвинуваченого ОСОБА_7 стороною обвинувачення надано не було у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при досить повному та ретельному вивченні особистості обвинуваченого обґрунтовано зробив висновок про те, що дані, які характеризують ОСОБА_7 поряд із наявністю обставин, які можна визнати пом'якшуючими, а також відомості про його стан здоров'я дають підстави дійти висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою.
Усі інші доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як свідчить оскаржуваний вирок, зазначені обставини були враховані судом першої інстанції, на підставі чого зроблено обґрунтований висновок про те, що саме такий вид покарання, якпозбавлення волі строком на 3 (три) роки зі звільненням від відбування призначеного покарання, якщо ОСОБА_7 протягом іспитового строку, тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України, обов'язки, у даному випадку буде дієвим для досягнення такої мети як виправлення обвинуваченого.
Істотних порушень кримінального процесуального законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року).
Колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому принципу індивідуалізації, пропорційності і справедливості покарання.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування вироку і призначення обвинуваченому покарання у виді 3 років позбавлення волі з наведених апелянтом мотивів, колегія суддів не вбачає.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, у зв'язку із чим, вирок суду слід залишити без змін, як законний, обґрунтований та вмотивований, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, п.1 ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 07.02.2025 року по справі щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу прокурора, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________ ______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4