Справа №: 953/2082/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_3.
Провадження №: 11-сс/818/493/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_4.
Категорія: оскарження бездіяльності
10 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_5., суддів ОСОБА_6. та ОСОБА_7, при секретареві ОСОБА_8., без участі прокурора та заявниці, належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою заявниці ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 14.03.2025 року,
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись зі вказаним рішенням,заявниця ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 14.03.2025 року та ухвалити нову, якою задовольнити вимоги її скарги у повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що нею до суду було подано 8 окремих заяв. Зауважує, що жодне з судових рішень не відповідає обставинам, які викладені нею у заявах.
Разом з цим вказує, що слідчий суддя безпідставно відмовив їй у задоволенні скарги, пославшись на докази відповідача, які, на її думку, не мають відношення до цієї справи.
Наголошує на тому, що апеляційним судом було винесено рішення на її користь із зобов'язанням однозначного розгляду справи судом першої інстанції. Так, розгляд справи було завершено тим, що слідчий суддя задовольнив її вимоги та зобов'язав внести відомості до ЄРДР. У зв'язку з цим нею вжито всі заходи досудового врегулювання спору та самостійного витребування доказів, але їй було відмовлено слідчим суддею у задоволенні скарги.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що 14.03.2025 року ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова не було в реєстрі, а доступ до неї вона отримала лише 18.03.2025 року. Разом з цим зазначає, що вона має статус особи з інвалідністю І групи, з ураженням опорно-рухової здатності, з повною втратою працездатності, та має фізичні вади, що унеможливлює дотримання строків нарівні з іншими особами. Саме тому вона вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та просить його поновити.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судове засідання апеляційного суду заявниця не з'явилася. Про дату та час розгляду апеляційної скарги була повідомлена належним чином. Жодних заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від неї не надходило.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що просить розгляд справи проводити без її особистої присутності.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.405, ч.2 ст.422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності заявниці, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги був поновлений як пропущений з поважних причин.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Так, ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м.Харкова зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Харківській області. В скарзі просила: визнати дії ГУНП в Харківській області стосовно відмови від надання відповіді на запит про стан розгляду наданої її заяви про вчинення кримінального правопорушення відносно неї протиправними та незаконними та зобов'язати невідкладно внести відомості про вчинення злочину, які мають ознаки складу злочину, передбаченого КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_1 про вчинення злочину та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства із наданням витягу із ЄРДР заявнику ОСОБА_1 та копії заяви про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_1 згідно із запитом громадянина ОСОБА_1 .
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 14.10.2014 року вона направила заяву про вчинення кримінального правопорушення стосовно неї до ГУНП в Харківській області. Заявниця зазначає, що судове рішення Ленінського районного суду м.Харкова у справі 645/2544/21 у примусовому порядку не виконано боржником КП «Харківські теплові мережі», співучасником скоєння кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_1 також є державний виконавець ОСОБА_9 Основ'янсько-Слобідського відділу ДВС у м.Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Заявниця вважає, що стосовно КП «Харківські теплові мережі» та Основ'янсько-Слобідського відділу ДВС у м.Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повинно бути примусово відкрито кримінальне провадження правоохоронними органами відповідно до направленої заявницею заяви про вчинення кримінального правопорушення. 15.10.2024 ОСОБА_1 направила запит до структурного підрозділу ГУНП в Харківській області, в якому просила надати їй інформацію щодо стану розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14.10.2024. Заявниця зазначає, що структурним підрозділом ГУНП в Харківській області було відмовлено у наданні відповіді на даний запит від 15.10.2024 та наданні копії зазначеної заяви від 14.10.2024.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 просить внести відомості за її заявою про вчинення кримінального правопорушення, проте доказів того, що така заява взагалі надсилалась до ГУНП в Харківської області, дату цієї заяви та її зміст не надає. У самій скарзі не зазначає, за якою саме заявою про вчинення кримінального правопорушення вона просить зобов'язати внести відомості до ЄРДР.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_2 подано до Київського районного суду м.Харкова 03.03.2025 року дев'ять заяв фактично однакого змісту (описані однакові обставини подій), з різними вимогами. Одна з яких зареєстрована як цивільний позов.
Слідчий суддя констатує, що за фактом невиконання судового рішення Ленінського районного суду м.Харкова у справі 645/2544/21 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 09 січня 2025 у справі №642/6866/24 було зобов'язано уповноважених осіб ГУНП в Харківській області внести відомості до ЄРДР за зверненням ОСОБА_1 від 14.10.2024. Відомості за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та слідчим СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10. розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221140000109 від 22.01.2025 за ч.2 ст.382 КК України. Засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 було направлене повідомлення про початок досудового розслідування від 22.01.2025 у кримінальному провадженні №12025221140000109 від 22.01.2025 за ч.2 ст.382 КК України з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується платіжними квитанціями АТ «УКРПОШТА».
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що за заявою ОСОБА_1 від 14.10.2024 року внесені відомості до ЄРДР, наразі ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області вже здійснюється досудове розслідування, про що було повідомлено заявницю належним чином у встановленому законом порядку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України. Внесення ж відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення.
Як вбачається з представлених матеріалів, 21.01.2025 до ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшла ухвала Ленінського районного суду м.Харкова про зобов'язання внести відомості до ЄРДР за зверненням ОСОБА_1 за фактом невиконання рішення суду посадовими особами Основ'янського-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові. Відомості за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та слідчим СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10. розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221140000109 від 22.01.2025 за ч.2 ст.382 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.01.2025. Засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 було направлене повідомлення про початок досудового розслідування від 22.01.2025 у кримінальному провадженні №12025221140000109 від 22.01.2025 за ч.2 ст.382 КК України з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується платіжними квитанціями АТ «УКРПОШТА».
Тобто в матеріалах провадження наявне належне підтвердження того, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за цим фактом вже внесено та проводиться досудове розслідування.
Всі інші доводи заявниці не знаходять свого підтвердження і спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи.
Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (вмотивованості) судових рішень.
До того ж, у пункті 34 рішення у справі « Шкіря проти України» (заява №30850/11) ЄСПЛ повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватися виключно з огляду на обставини справи (див., наприклад, рішення у справах «Гарсія Руіз проти Іспанії» [ВП] (Garcia Ruiz v. Spain) [GC], заява №30544/96, пункт 26, ЄСПЛ 1999-I, «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, пункт 25, від 18 липня 2006 року, «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява №22750/02, пункти 42-47, від 15 листопада 2007року, та «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, пункти 18 і 19, від 07 жовтня 2010 року).
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги заявниці ОСОБА_1 .
Колегія суддів, перевіривши всі доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що будь-яких нових доводів, що спростовують правильність висновку слідчого судді апелянтом не зазначено.
Ухвала слідчого судді в цілому відповідає вимогам ст.ст.370,372 КПК України з урахуванням положень ч.1 ст.306 КПК України та Глави 26 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а тому підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 303-306, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, - задовольнити та поновити цей строк як пропущений з поважних причин.
Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 14.03.2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу заявниці, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст. 424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді
____________ _____________ ____________
ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_7