Ухвала від 04.04.2025 по справі 646/1692/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/1692/25 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11сс/818/461/25 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : інше

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року м.Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу заявника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 28 лютого 2025 року, якою скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви від 20 лютого 2025 року повернуто заявнику, -

УСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 28 лютого 2025 року скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви від 20 лютого 2025 року повернуто заявнику.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

При перевірці апеляційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.396 КПК України, що є підставою для її повернення, виходячи з наступного.

Так, вичерпний перелік вимог, яким повинна відповідати апеляційна скарга, встановлений ст.396 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 зазначено, що українська мова, як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Також ч.5 ст.10, п.4 ч.1 ст.92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч.6 ст.13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Частинами 1, 2 ст.14 вказаного закону передбачено, що у судах України судочинство проводиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

При цьому за змістом ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

У ч.1 ст.29 КПК України теж регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Тобто, згідно з Конституцією України, КПК України і зазначеними законами України органи досудового розслідування, прокуратура та суд, як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов'язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.

Викладене узгоджується, зокрема, із Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.

Однак, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.

Особи, які не володіють мовою судочинства, можуть скористатися послугами перекладача для перекладу своїх скарг, клопотань, інших процесуальних документів, зокрема й з метою забезпечення можливості проведення з'ясування судом наявності в особи, яка звертається з апеляційною чи касаційною скаргою, прав і підстав для цього.

У разі, якщо апеляційна скарга складена іноземною мовою, апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження чи призначення судового засідання щодо розгляду скарги, поданої у порядку статей 422, 422-1 КПК України, не зобов'язаний самостійно залучати перекладача у провадженні для перекладу поданої на його розгляд скарги.

За цих обставин, забезпечення рівності прав осіб у судовому процесі за мовною ознакою і гарантування права на користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника провадження) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду.

У той же час рішенню про повернення апеляційної скарги, якщо особа не усунула недоліків, обов'язково передує процесуальне рішення про залишення апеляційної скарги без руху.

Проте ч.1 ст.399 КПК України прямо передбачено, що таке процесуальне рішення, як залишення скарги без руху, застосовується до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції.

Положеннями ч.2 ст.422 та ст.422-1 КПК України передбачено особливий порядок апеляційної перевірки ухвал як слідчих суддів (у тому числі щодо застосування та продовження певних запобіжних заходів, обраних під час досудового розслідування), так і ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Так, особливість становлять: спрощений порядок подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду; скорочений строк апеляційного оскарження; відсутність стадії відкриття апеляційного провадження; обмежені строки розгляду апеляційної скарги; невідкладність вирішення питання про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб.

Вказаними положеннями процесуального законодавства не визначено можливості залишення без руху апеляційних скарг, поданих у порядку статей 422, 422-1 КПК України без додержання вимог, передбачених статтею 396 КПК України, а тому положення статті 398 КПК України, частин 1, 2 п.1 ч.3 ст.399 КПК України не можуть бути застосовані до таких апеляційних скарг.

Водночас викладене не виключає можливості повернення таких апеляційних скарг із підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч.3 ст.399 КПК України, що узгоджується з позицією об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленою у справі № 686/24639/17 (провадження № 51-5496кмо18).

Повернення апеляційної скарги, згідно положень ч.7 ст.399 КПК України, не перешкоджає повторному зверненню ОСОБА_3 з апеляційною скаргою після усунення зазначених недоліків.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги у зв'язку із тим, що вона складена іноземною мовою, що суперечить вимогам закону.

Повернення апеляційної скарги, згідно положень ч.7 ст.399 КПК України, не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою з одночасним порушенням питання про поновлення пропущеного строку та наданням доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску.

Керуючись ч.4 ст. 399 КПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 28 лютого 2025 року, якою скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви від 20 лютого 2025 року повернуто заявнику - повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_2

Попередній документ
126560483
Наступний документ
126560485
Інформація про рішення:
№ рішення: 126560484
№ справи: 646/1692/25
Дата рішення: 04.04.2025
Дата публікації: 15.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Харківський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (04.04.2025)
Результат розгляду: повернуто скаргу
Дата надходження: 28.02.2025
Предмет позову: -