Справа № 348/1734/24
Провадження № 22-ц/4808/494/25
Головуючий у 1 інстанції Міськевич О. Я.
Суддя-доповідач Луганська
08 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів Девляшевського В.А, Мальцевої Є.Є.,
за участю секретаря - Гудяк Х.М.
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пасічнянська сільська рада,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року, яка постановлена судом у складі судді Міськевич О. Я.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пасічнянська сільська рада, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дію,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати дії ОСОБА_2 такими, що порушують будівельно-санітарні норми та зобов'язати ОСОБА_2 перенести вигрібну яму (септик) в межах земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 на відстань менше 20 метрів від будинку ОСОБА_1 , розташованого в АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 встановив на земельній ділянці, яка перебуває у його приватній власності, септики на відстані 7 метрів та 11,5 метрів від його житлового будинку з недотриманням принципу герметичності (основа септиків та кільця не забетоновані), в результаті чого нечистоти безпосередньо попадають в грунт. Септики встановлено з порушенням вимог пункту 6.1.41 ДБН Б 2.2-12/2019 «Планування та забудова територій» та п.2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць.
Під час розгляду справи в суді від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , заявив клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, яке обгрунтовано тим, що для визначення чи споруджена вигрібна яма (септик) відповідача з урахуванням норм державних будівельних норм та санітарних правил, чи є вигрібна яма водонепроникна та чи має щільно прилягаючу кришку необхідно спеціальні знання. На вирішення якої просив поставити наступні питання:
1. Чи є вигрібні (зливні) ями (септики), які встановлені на земельній ділянці ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , водонепроникними та щільно закритими?
2. Чи відповідають вигрібні ями (септики) та їх місце розташування, які встановлені на земельній ділянці ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , діючим будівельним (санітарним) нормам та правилам?
Проведення експертизи доручити експертам Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз (вул. Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, 76018).
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року клопотання задоволено.
Призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1. Чи є вигрібні (зливні) ями (септики), які встановлені на земельній ділянці ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , водонепроникними та щільно закритими?
2. Чи відповідають вигрібні ями (септики) та їх місце розташування, які встановлені на земельній ділянці ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , діючим будівельним (санітарним) нормам та правилам?
Проведення експертизи доручити експертам Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз (вул. Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, 76018). Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладеного на нього обов'язку. Витрати за проведення експертизи покладено на позивача - Коломийську райспоживспілку. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Провадження у справі зупинено на час проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не взяв до уваги заперечення представника відповідача щодо необхідності уточнення питань на експертизу, так як сторони по справі суперечливо трактують побудовану каналізаційну споруду: позивач - як дві вигрібні (зливні) ями, а відповідач - як двохкамерний септик. Тому спеціалістам необхідно встановити яку саме каналізаційну споруду зведено ОСОБА_2 - вигрібні ями чи двохкамерний септик, оскільки щодо них встановлені різні будівельні та санітарні норми і правила.
Суд в порушення вимог ч.5 ст.103 ЦПК України не навів мотивів відхилення уточненого питання представника відповідача.
Крім цього, визначення питань, які ставляться перед експертом, повинно здійснюватись з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, де не тільки ставлять питання чи відповідають зведені об'єкти будівельним нормам, але якщо не відповідають, то зазначають в чому полягають невідповідності, що судом не враховано.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Голіней Л.Д. зазначила, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою. Вважає, що суд дійшов вірного висновку про задоволення клопотання позивача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, оскільки без залучення спеціальних знань неможливо встановити, герметичність вигрібних ям та відповідність їх санітарним та будівельним норам та правилам, що входить в предмет доказування по даній справі.
Вказує, що судом першої інстанції взято до уваги заперечення відповідача, було запропоновано представнику відповідача додати до вказаних у клопотанні запитань власне запитання, яке на думку представника буде необхідне при вирішенні даного спору, проте представник відповідача зазначив що він не має додаткових запитань.
Судове засідання відкладалося саме з тих підстав, щоб надати представнику можливість ознайомитися з клопотанням про призначення експертизи та надати можливість надати свої заперечення, а також запитання які на думку представника мають значення для вирішення даного спору.
У судовому засідання представник ОСОБА_2 - Романко В.М. підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі.
У судове засідання позивач та його представник Голіней Л.Д., представник Пасічнянської сільської ради не з'явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вказаними вимогам, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.1ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виконають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до статей 42,48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Тобто, серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.
При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 103-113 ЦПК України,Законом України "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5, та враховувати відповідні правові позиції, висловлені у постановах Верховного Суду з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.
Відповідно дост.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як передбачено ч.3ст.103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Як визначено у статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ч.1ст.7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності,а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
У відповідності до ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовними вимогами до відповідача, просив суд визнати дії ОСОБА_2 такими, що порушують будівельно-санітарні норми та зобов'язати ОСОБА_2 перенести вигрібну яму (септик) в межах земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 на відстань менше 20 метрів від будинку ОСОБА_1 , розташованого в АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_2 встановив на земельній ділянці, яка перебуває у його приватній власності, септики на відстані 7 метрів та 11,5 метрів від його житлового будинку з недотриманням принципу герметичності (основа септиків та кільця не забетоновані), в результаті чого нечистоти безпосередньо попадають в грунт. Септики встановлено з порушенням вимог пункту 6.1.41 ДБН Б 2.2-12/2019 «Планування та забудова територій» та п.2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць.
Беручи до уваги, що для вирішення питання чи споруджена вигрібна яма (септик) відповідно до держаних будівельних норм та санітарних правил, необхідні спеціальні знання, колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, оскільки для з'ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
Доводи скаржника про те, що суд не взяв до уваги заперечення представника відповідача щодо необхідності уточнення питань на експертизу так як сторони суперечно трактують побудовану каналізаційну споруду: позивач як дві вигрібні (зливні ) ями, а відповідач як двохкамерний септик, тому спеціалістам необхідно встановити яку саме каналізаційну споруду зведено ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки судом в ухвалі про призначення судово будівельно -технічної експертизи поставлені питання: чи є вигрібні (зливні) ями (септики), які встановлені на земельній ділянці відповідача водонепроникненими та щільно закритими та чи відповідають ці споруди діючим будівельним (санітарним) нормам та правилам. З урахуванням поставлених судом питань експерт має встановити яка саме каналізаційна споруда встановлена (збудована) на ділянці відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, суд при вирішенні питання про призначення експертизи по справі оголошував перерву та надав можливість представнику відповідача ознайомитись із клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та було запропоновано надати свої заперечення, а також запитання, які на думку представника мають значення для вирішення даного спору. В судому засіданні 12 лютого 2025 року представник відповідача інших заперечень щодо питань, які запропоновані позивачем не заявляв та свої питання не пропонував. Тому доводи апеляційної скарги про те, що суд не навів мотивації відхилення питань представника відповідача не заслуговує на увагу.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо зупинення провадження по справі на час проведення експертизи.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що ухвала Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування по доводах апеляційної скарги не має.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 14 квітня 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева