Справа № 727/4443/25
Провадження № 1-кс/727/1062/25
12 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (по матеріалам досудового розслідування №12024260000001116 від 11.09.2024 року) відносно підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Давидівка, Сторожинецького району, Чернівецької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
До суду звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Посилається на те, що 04 жовтня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рекомендацією своїх знайомих, звернувся до ОСОБА_4 , яка є колишнім працівником медичних установ на території Чернівецької області, зокрема КНП «Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», з метою консультації щодо оформлення необхідних медичних документів для отримання групи інвалідності, оскільки в ОСОБА_7 наявна хронічна хвороба легень, у зв'язку із чим він протягом тривалого часу стаціонарно проходив лікування у медичних установах.
Цього ж дня, тобто 04.10.2024 приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи на відкритій місцевості, неподалік місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 в ході розмови з ОСОБА_7 , дізналась про характер його захворювання, та детально вивчила наявні в ОСОБА_7 медичні документи (які в той же час залишила в себе), зокрема виписки з історії хвороби, результати відповідних аналізів та обстежень та розуміла, що останнього в подальшому повинно бути скеровано до медико-соціальної експертної комісії для визначення групи інвалідності у зв'язку із встановленням діагнозу захворювання легень. Крім того, ОСОБА_4 дізналась від ОСОБА_7 про те, що останній раніше вже звертався до медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) обласної комунальної медичної установи «Центр медико-соціальної експертизи», однак йому було відмовлено у призначенні групи інвалідності.
Так, ОСОБА_4 під час спілкування, вже достовірно усвідомлювала, що вона викликає авторитет та довіру в очах ОСОБА_7 , оскільки у зв'язку із здійсненням своєї попередньої трудової діяльності у медичній сфері на території Чернівецької області неодноразово спілкувалась із посадовими особами медико-соціальної експертної обласної комунальної медичної установи «Центр медико-соціальної експертизи», зокрема повідомила, що в неї наявні ділові та дружні відносини з головою міжрайонної загально-профільної МСЕК №2 ОКМУ «Центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_8 , та вказала, що може посприяти ОСОБА_7 у вирішенні зазначеного питання щодо можливості призначення йому групи інвалідності лише за умови надання їй неправомірної вигоди за вплив на службових осіб МСЕК обласної комунальної медичної установи «Центр медико-соціальної експертизи», спільно з її хорошим знайомим ОСОБА_8 , з яким, як повідомила ОСОБА_4 , вони допомагають аналогічним чином людям отримувати групи інвалідності вже протягом більше десяти років.
Зокрема, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а також збагачення інших осіб, достовірно знаючи, що посадові особи МСЕК обласної комунальної медичної установи «Центр медико-соціальної експертизи», відповідно до п.п. ґ, п. 2, ч. 1, ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції Закону, що діяв до 01.01.2025 року) та своїх повноважень наділені спеціальними правами, зокрема правами встановлювати особам групу інвалідності, а відтак є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, протиправно висловила ОСОБА_7 пряму словесну злочинну вимогу про необхідність надати їй та ОСОБА_8 через неї, за вплив на зазначених посадових осіб неправомірну вигоду у розмірі приблизно 7000 євро, попередивши поряд з цим про можливе збільшення чи зменшення суми неправомірної вигоди на різних етапах виготовлення медичної документації та прийняття відповідного рішення комісією МСЕК, про що в подальшому ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_8 .
Зокрема, в ході наступних особистих зустрічей та телефонних розмов ОСОБА_4 з ОСОБА_8 , які відбувались в період часу з жовтня 2024 по 11 квітня 2025 року на території м. Чернівці та Чернівецької області, із врахуванням попереднього їх багаторічного знайомства між собою, останні вступили у спільну злочинну змову спрямовану на вимагання та подальше одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди за вирішення питання щодо встановлення йому групи інвалідності шляхом впливу на посадових осіб МСЕК та дійшовши згоди про одержання безпосередньо ОСОБА_4 від ОСОБА_7 неправомірної вигоди у зазначеному ОСОБА_4 розмірі, обумовили при цьому для конспірації своєї злочинної діяльності, що будь-яке подальше спілкування з ОСОБА_7 пов'язане із одержанням грошових коштів від ОСОБА_7 буду вести лише ОСОБА_4 .
Водночас, ОСОБА_4 , акцентуючи увагу ОСОБА_7 на попередній відмові комісією МСЕК щодо надання йому групи інвалідності, яку він намагався оформити в загальному, законному порядку, висловила ОСОБА_7 застереження про марність його подальшого звернення із вказаним питанням до МСЕК обласної комунальної медичної установи «Центр медико-соціальної експертизи» без виконання зазначених нею незаконних вимог про надання їй неправомірної вигоди.
Пред'явивши вказану вимогу, ОСОБА_4 створила умови, внаслідок яких у ОСОБА_7 склалося переконання у наявності реальної загрози реалізації ним його законних прав та інтересів, зокрема у втраті можливості встановлення групи інвалідності у зв'язку із встановленням діагнозу захворювання на загальних підставах, що змусило останнього погодитися з протиправною вимогою ОСОБА_4 про надання неправомірної вигоди.
В подальшому, у зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2025 року Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, яким зокрема встановлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , розуміли, що ОСОБА_7 повинно бути скеровано до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі за текстом: експертні команди) для визначення групи інвалідності у зв'язку із встановленням діагнозу захворювання легень.
Так, ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , в ході подальших телефонних розмов та особистих зустрічей з ОСОБА_7 , на території м. Чернівці, протягом січня 2025 року - квітня 2025 року, повідомила останньому, що в неї особисто, у зв'язку із здійсненням своєї попередньої трудової діяльності у медичній сфері на території Чернівецької області, а також в ОСОБА_8 , у зв'язку із його багаторічним попереднім зайняттям посади голови міжрайонної загально-профільної МСЕК №2 ОКМУ «Центр медико-соціальної експертизи», збереглись тісні дружні та ділові зв'язки з посадовими особами та працівниками медичних установ на території Чернівецької області, з числа яких обрано склади новостворених експертних команд.
Зокрема, ОСОБА_4 , 08.04.2025, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 одразу після зустрічі та спілкування із останнім на території автозаправної станції по вул. Сторожинецькій в м. Чернівці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а також збагачення інших осіб, достовірно знаючи, що посадові особи експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, відповідно до п.п. ґ, п. 2, ч. 1, ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та своїх повноважень наділені спеціальними правами, зокрема правами встановлювати особам групу інвалідності, а відтак є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, підтвердила ОСОБА_7 злочинну вимогу про необхідність надання їй та ОСОБА_8 неправомірної вигоди у розмірі 7000 євро за здійснення ними впливу на експертну команду для визначення ОСОБА_7 групи інвалідності у зв'язку із встановленням діагнозу захворювання легень.
11.04.2025 приблизно о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_4 за попередньою домовленістю зустрілась з ОСОБА_7 на території паркувального майданчику в м. Чернівці, по вул. Руській, 248М для отримання предмету неправомірної вигоди, де діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 повинен передати їй особисто та ОСОБА_8 через неї грошові кошти в якості неправомірної вигоди за здійснення ними впливу на посадових осіб експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, і під час розмови завірила останнього про прийняття зазначеними особами позитивного рішення щодо визначення ОСОБА_7 групи інвалідності у зв'язку із встановленням діагнозу захворювання легень. Після чого, одержала від ОСОБА_7 попередньо визначені нею грошові кошти в якості неправомірної вигоди в сумі 7000 євро, що станом на 11.04.2025 згідно курсу Національного банку України становило 320890,50 гривень, чим довела до завершення свій, взаємообумовлений з ОСОБА_8 злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на службових осіб уповноважених на виконання функцій держави.
11.04.2025 о 15:30 год. ОСОБА_4 1 затримана в порядку ст. 208
КПК України.
12.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Під час досудового розслідування, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав викладених в ньому. Крім того, уточнив місце постійного проживання підозрюваної - АДРЕСА_1 .
Підозрювана та захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної, думку захисника, приходжу до наступних висновків.
Згідно ст. 181 ч.1-2 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Встановлено, що 11.09.2024 р. до ЄРДР внесено відомості №12024260000001116 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
12.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, з матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_4 можуть мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами: рапортом оперативного співробітника ІНФОРМАЦІЯ_3 про виявлення кримінального правопорушення, протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення, протоколами допиту свідка ОСОБА_7 , протоколами огляду грошових коштів, задіяних під час проведення контролю за вчиненням злочину, протоколом затримання та обшуку ОСОБА_4 , в ході чого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 7000 євро, матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Також вважаю, що прокурором в судовому засіданні доведено, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, крім цього, в клопотанні також доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, при цьому враховую те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм та беручи до уваги встановлені по справі обставини, приходжу до висновку, що на даному етапі розслідування кримінального провадження застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт відносно підозрюваної ОСОБА_4 є доцільним.
Крім цього вважаю, за необхідне зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 виконати ряд обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 181, 193, 194, 196, 205-206, 309, 370-371 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 12 червня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки терміном до 12 червня 2025 року:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 22:00 год. до 07:00 год.;
- не відлучатися за межі Чернівецького району, Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_8 , свідком ОСОБА_7 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 КПК України негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти у залі суду.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до вимог ч.5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтись в житло, у якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї обов'язків.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покласти на працівників Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 12.04.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали мені вручено
12.04.2025 року
Підозрювана ___________________________
(підпис)