Справа № 723/225/25
Провадження № 2-а/723/1067/25
11 квітня 2025 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Бужори В.Т.
при секретарі Чікал І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Гакман С.П. до відповідача начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що в 1986 році під час строкової військової служби позивача було направлено для виконання «інтернаціонального долгу» в Афганістан. Під час несення служби позивача було поранено та контужено.
Згідно довідки ОКМУ МСЕК серії 12 ААБ № 197459 (копія додається), внаслідок проведення повторного огляду позивачу була визначена 2 група інвалідності внаслідок поранення, контузії пов'язані з виконанням обов'язку військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Групу інвалідності встановлено безтерміново.
22 жовтня 2018 року позивачу було видано посвідчення серії НОМЕР_1 (копія додається), яким засвідчено, що він є інвалідом 2 групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Посвідчення безтермінове та дійсне на всій території України.
Після початку війни в 2022 році позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання необхідних розпоряджень, про те йому було повідомлено, що він непотрібен оскільки має інвалідність та сказали прийти через рік.
В 2023 році позивач знову з'явився до ТЦК та СП і його було направлено на ВЛК, яку він пройшов, про що свідчить відповідна відмітка в його військовому квитку (копія додається). Наступне ВЛК як зазначено у відмітці ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу належить пройти в 2028 році. В усному порядку позивачу також сказано прийти через 5 років.
Тоді ж в 2023 році позивачу були покладені відмітки про зняття його з військового обліку військовозобов'язаних та про взяття його на обліку того ж таки дня.
Позивач нікуди не тікав, ні від кого не ховався, про що зокрема свідчать численні відмітки в його закордонному паспорті, коли він як волонтер приганяв автомобілі для ЗСУ та возив військову допомогу.
22.12.2024 року, позивач на власному транспорті перетнув кордон через КПП Порубне- Сірет в напрямку Республіка Румунія, що підтверджується відміткою в його закордонному паспорті.
В 2024 році позивач перетинав кордон понад 10 разів і ніколи не було ніяких запитань.
Через тиждень, 30.12.2024 року коли позивач повертався з-за кордону в Україну в пункті пропуску його повідомили, що програма показує, що він перебуває в розшуку ТЦК та СП.
Наступного дня позивач самостійно, добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 де його повідомили про необхідність знову таки пройти ВЛК, що він і зробив в той самий день, що підтверджується Довідкою ВЛК №1/3 від 01.01.202025 (копія додається).
Після проходження ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_3 було проставлено відмітку про проходження ВЛК у військовий білет позивача та складено протокол б/н про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Після цього позивачу повідомили, що 10.01.2025 року йому необхідно з'явитись в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У визначений день позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 де його повідомили, що йому необхідно прийти 15.01.2025 року.
Коли позивач прибув 15.01.2025 року, йому вручили постанову № 5501 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП датовану 10.01.2025 року, про що свідчить відповідна відмітка про отримання.
Вважає, що дії відповідача та дана постанова є протиправними.
Просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився.
Відповідач в особі представника в судове засідання не з'явився.
Ухвалою суду від 21.01.2025 року відкрито провадження в справі та призначено судове засідання на 12.02.2025 року.
Дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що постановою №550 від 10.01.2025 року накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с.14).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві.
Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення від 31.12.2024 року без номеру та серії, як і в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, що позивач був належним чином викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 або йому було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ч.3 статті 210 КУпАП встановленню піддягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
З огляду на зазначене вище, при винесені оскаржуваної постанови відповідачем не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, в матеріалах справи (протокол та постанова) відсутні, докази, що позивач отримав повістку, в якій було б вказано про час, на який йому необхідно було з'явитися, але не з'явився відповідно до отриманих ним документів до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також докази, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не мав можливості отримати персональні дані позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, тим більше, в оскаржуваній постанові та у військовому квитку позивача зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку військово зобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 280 КУдАП орган (посадова ороба) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його, вчиненні,щи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, посадова особа відповідача при розгляді справ про адміністративні правопорушення стосовно мене не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справ, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема чи не було вчинено позивачем гіевні дії в умовах крайньої необхідності і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
По суті справа розглядалась без участі позивача, який у встановлений день та час прибув для участі в розгляді справи.
Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; з) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Матеріали справи не містять належних доказів що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Зокрема, оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності були порушені його права, в тому числі право на захист, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності .місцевий загальний суд як адміністративний має право:
залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вказаної статті скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд приходить до висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,6,7,9,122, 205,268,272,286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Гакман С.П. до відповідача начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 10.01.2025 року №5501, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 , полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.