Справа № 388/2098/24
11.04.2025 року Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,
за участю секретаря Поліщук Т.І.,
представника ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом до відповідачів ОСОБА_3 , Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області та з урахуванням заяви про зміну предмета спору просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов мотивує тим, що з 22 листопада 1955 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є її дідом та бабою, перебували у шлюбі. ОСОБА_6 , який є їх сином, а позивачки батьком помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До цього помер дід, а баба померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_4 мав у власності спірне домоволодіння. Його спадкоємцем є дружина, тобто баба позивачки, а її спадкоємцем є позивачка.
ОСОБА_2 відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідачі відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не надіслали.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 позов підтримали та просили його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила.
Представник відповідача Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та визнання позову.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що покійний ОСОБА_6 , який був батьком позивачки, також був хрещеним батьком її доньки. Цю сім'ю особисто знає більше двадцяти років. Також особисто знала ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Улітку 2001 року придбали будинок по АДРЕСА_2 та з того часу з ними була знайома. До цього часу була знайомою з ОСОБА_6 та його майбутньою дружиною ОСОБА_9 . Дід та баба позивачки проживали в шлюбі. Особисто відвідувала похорон діда. Після смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_8 проживала одиноко. Вони проживали по АДРЕСА_2 , точного номера будинку не знає, але будинок є другим з кута. На момент смерті діда вони виключно обоє проживали з бабою, а після смерті діда баба проживала одиноко до своєї смерті. Колись чула від баби, що вони з дідом шлюб укладали в Казахстані та тепер не можуть отримати свідоцтво про шлюб. Вони були чоловіком та дружиною, оскільки про це стверджували.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що позивачка є її рідною онукою по материнській лінії. ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були її сватами. Колись приїхали з ОСОБА_11 та її донька ОСОБА_12 познайомилась та вийшла заміж за ОСОБА_6 . Зі своїми сватами до їх смерті постійно спілкувались. Свати мали у власності будинок, який внучка бажає успадкувати. В цьому будинку свати проживали. Сват помер давно. На момент його смерті з ним постійно проживала сваха. Проживали вони вдвох. Сваха також давно померла. На момент своєї смерті сваха проживала одиноко. Свати перебували у шлюбі між собою. Шлюб між ними було зареєстровано не в Україні. Сват колись проходив військову службу та приїхав до України разом з дружиною.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_2 , про що свідчить повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 4 лютого 2016 року (а. с. 11). Батьком ОСОБА_2 зазначено ОСОБА_6 , а матір'ю ОСОБА_9 .
ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 12). Його батьком зазначено ОСОБА_4 , а матір'ю ОСОБА_8 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 3 березня 2008 року (а. с. 15).
ОСОБА_4 на момент смерті був власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належав йому згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим 4 травня 1965 року державним нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори за реєстром № 645, право власності зареєстроване в Олександрійському бюро технічної інвентаризації в реєстраційній книзі за № 2015 від 17 травня 1965 року (а. с. 72-77).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За змістом чч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась. Однак, спадкодавець на момент смерті проживав зі своєю дружиною ОСОБА_8 вдвох за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується їх копіями паспортів про реєстрацію за цією адресою обох місця проживання, довідкою Долинської міської ради від 15 жовтня 2013 року № 1216, довідкою Долинської міської ради від 16 вересня 2005 року № 7029, довідкою реєстратора КП «Долинський міськкомунгосп» № 6235 від 26 червня 2017 року, а також показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10 (а. с.14, 16, 19, 20, 37).
Отже, ОСОБА_8 у силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а. с. 17).
4 серпня 2017 року після смерті ОСОБА_8 приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком В.О. на підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини заведено спадкову справу, однак постановою нотаріуса від 7 серпня 2017 року цьому спадкоємцеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 , оскільки нею пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 42).
У свою чергу позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто на момент смерті баби, а саме станом на 4 грудня 2015 року була малолітньою, а тому згідно з положеннями ч. 4 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , який був батьком позивачки, відповідно вона в силу ч. 1 ст. 1266 ЦК України є спадкоємцем за представленням, тобто спадкує частку спадщини, яка належала б за законом її батькові, якби він був живий на час відкриття спадщини. У цьому конкретному випадку ОСОБА_2 спадкує всю спадщину після смерті своєї баби ОСОБА_8 , оскільки згідно зі спадковою справою та матеріалами справи, а також показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , спадкодавець на момент смерті проживала одиноко за адресою: АДРЕСА_1 , а інші спадкоємці у встановлений строк спадщину не прийняли, про що свідчить зміст спадкової справи.
Постановою приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Величка В.О. від 16 вересня 2024 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті своєї баби ОСОБА_8 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутні докази родинних зв'язків між дідом та бабою (а. с. 18).
Судом установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 приїхали до України з Казахстану та саме в цій республіці реєстрували шлюб у 1955 році. Свідоцтво про шлюб на момент смерті ОСОБА_8 не збереглось та тепер її спадкоємці не можуть його пред'явити.
У свою чергу той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбу, відповідно були чоловіком та дружиною, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме копіями паспортів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на десятій сторінці яких стоять штампи, що 22 листопада 1955 року між ними було зареєстровано шлюб, довідкою Долинської міської ради від 16 вересня 2005 року № 7029 про те, що ОСОБА_8 проживає разом з чоловіком ОСОБА_4 , реєстрація їх обох за одним тим самим місцем проживання тривалий період часу, наявність спільного прізвища, а також показання тих самих свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно абзацу 3 пункту 23 ПОСТАНОВИ Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Оскільки позивачка ОСОБА_2 єдина спадкоємиця за законом спірного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який був успадкований її бабою ОСОБА_8 після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , якому належав на праві власності, відповідно позивачка набула права на спадкове майно.
Оскільки судом установлено, що відповідачка ОСОБА_3 спадщину після смерті баби у встановлений строк не прийняла, тобто не набула її прав та обов'язків, відповідно пред'явлення до неї позовних вимог в цій справі є необґрунтованим, а тому в позові до цієї відповідачки має бути відмовлено.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов до переконання про обґрунтованість цього позову частково та його задоволення частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220, 1221, 1222, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4 , що належав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим 4 травня 1965 року державним нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори за реєстром № 645, право власності зареєстроване в Олександрійському бюро технічної інвентаризації в реєстраційній книзі за № 2015 від 17 травня 1965 року, спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відмовити в позові до відповідачки ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 14 квітня 2025 року.
Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський