Справа № 388/2217/24
11.04.2025 року Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,
за участю секретаря Поліщук Т.І.,
розглянув у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки, моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом до Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки, моральної шкоди.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 109425,76 грн, 146122,35грн середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, 5000 грн моральної шкоди, 1211,20 грн судових витрат зі сплати судового збору, а всього 261759,31 грн. Стягнуто з Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді в дохід держави 1394,28 грн судового збору.
Представником відповідачки в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України зроблено заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення.
У рішенні суду від 20 березня 2025 року згідно з положеннями ч. 8 ст. 141, п. 5 ч. 7 ст. 265, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України зазначено про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу. Встановлено позивачці строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення цього рішення суду. Роз'яснено, що у разі неподання таких доказів заява про вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу залишиться без розгляду.
24 березня 2025 року представником позивачки подано докази щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник Чуприна С.П. не з'явились, повідомлялись про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомили.
Представник відповідача Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді в судове засідання не з'явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до такого висновку.
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (чч. 1-3 ст. 134 ЦПК України).
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
За змістом ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом договору про надання правничої допомоги від 17 жовтня 2024 року між Адвокатом Чуприною С.П. (надалі - Адвокат), з однієї сторони та ОСОБА_1 (надалі - Клієнт), з іншої сторони, іменовані надалі - Сторони, уклали цей Договір за яким Адвокат бере на себе зобов'язання надати Клієнту правничу допомогу, зокрема зібрати письмові докази, підготувати та пред'явити до відповідного суду позовну заяву про стягнення з Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди. За правничу допомогу, передбачену Розділом 1 цього Договору, що буде надаватися на користь Клієнта в досудовому порядку та в суді першої інстанції, Клієнт зобов'язаний сплатити на користь Адвоката гонорар в розмірі 6000 грн.
До матеріалів справи додано акт здачі-приймання виконаних робіт (правової допомоги) від 24 березня 2025 року, що відображає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом згідно з договором від 17 жовтня 2024 року. Всього Адвокатом надано послуг (правничої допомоги) на суму 6000 грн. Підписанням даного акта Сторони підтверджують відсутність претензій один до одного щодо виконання умов договору про надання правничої (правової) допомоги від 17 жовтня 2024 року.
До матеріалів цивільної справи також додано рахунок № 17-10/24 від 17 жовтня 2024 року та квитанцію від 22 жовтня 2024 року про сплату ОСОБА_1 послуг за правничу допомогу на суму 6000 грн.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях чч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Одразу слід зазначати, що вид та характер правничої допомоги, що відображений в детальному описі робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 24 березня 2025 року, дає підстави суду стверджувати, що правнича допомога у такому виді стосується та пов'язана з цією справою, була необхідною для здійснення провадження у ній, тобто є обґрунтованою.
Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року (справа № 727/4597/19) зробив висновок, що відкриття власного рахунку адвокатом не є обов'язком, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Суд у цьому додатковому рішення зазначав, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вищезазначеного, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
ЦПК України не встановлює вимог до надання розрахунку (опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, у тому числі відображення у такому розрахунку часу витраченого адвокатом, а тому такий розрахунок може бути наданий у будь-якій письмовій формі, у тому числі може відображатися в детальному описі робіт (наданих послуг).
Верховний Суд у постановах від 16 листопада 2022 року (справа № 922/1964/21), від 7 липня 2021 року (справа № 910/12876/19) зазначав про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Це ж по суті правило відображено у змісті ч. 6 ст. 137 ЦПК України.
Матеріали цієї справи не містять даних, що спростовують вищезазначене.
Однак, оскільки цей позов майнового характеру задоволений повністю, відповідно судові витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.
З огляду на зазначене, враховуючи зміст поданих документів на підтвердження понесених позивачкою судових витрат, вищезазначених критеріїв, суд уважає стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 137, 141, 175, 258, 259, 263-265, 268, 270, 280-284, 354 ЦПК України, -
Заяву задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді (місцезнаходження за адресою: вул. Нова, 80-а, м. Долинська, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28500, ідентифікаційний код: 36188893) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 6000 грн (шість тисяч гривень) судових витрат за надання правничої допомоги.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський