Справа № 383/336/25
Номер провадження 2-а/383/16/25
14 квітня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Замші О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Бобринець Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Оверченко Лілію Володимирівну, 18.03.2025 року звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1 від 07 січня 2025 року, винесеної тимчасово виконуючим обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що в описовій частині вказаної постанови зазначено, що позивач ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, в особливий період отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зазначений в повістці строк, а саме 05.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про поважні причини не повідомив, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», пункт 2 частини 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року. Та зазначено, що відповідно до викладених фактів, позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позивач стверджує, що викладені у вказаній постанові факти не відповідають дійсності, постанова винесена з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував. У позивача не було підстав не з'являтися до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, так як він оновив дані вчасно та має право на бронювання. Вказану повістку про виклик ОСОБА_1 ніхто не вручав та взагалі про дану повістку йому не було нічого відомо. Окрім того, докази щодо вручення чи направлення йому повістки, а також докази його відмови від отримання повістки відсутні. Розгляд справи 07.01.2025 року відбувся без участі ОСОБА_1 , позивач не мав можливості заперечити та надати пояснення під час розгляду, в порушення ст. 268 КУпАП. Позивач дізнався про оскаржувану постанову лише коли йому зателефонували з ІНФОРМАЦІЯ_2 05.03.2025 року.
Таким чином позивач, вважає, що постанова № 1 від 07.01.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
20 березня 2025 року ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області позовну заяву залишено без руху. Недоліки позовної заяви виправлені 26.03.2025 року.
28 березня 2025 року позовну заяву прийнято до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику учасників.
Надано строк відповідачу для подання відзиву на позов.
01.04.2025 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату через необхідність зібрати та подати докази по справі.
Станом на 14 квітня 2025 року від відповідач відзив на позовну заяву не надходив, інших заяв чи повідомлень також надходило.
Cуд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пункт 2 частини 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, встановлює, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно змісту постанови №1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07.01.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де стосовно нього було складено адміністративний протокол за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час дії воєнного стану, в особливий період через Українську пошту було надіслано повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зазначений у повістці строк, а саме 05.12.2024 року о 09 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про поважні причини не повідомляв.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 не брав участі під час розгляду 07 січня 2025 року стосовно нього справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та копію оскаржуваної постанови не отримав, що вбачається зі змісту самої постанови № 1, де в графі про отримання копії постанови відсутній підпис ОСОБА_1 , а наявний лише підпис представника позивача - адвоката Оверченко Л.В. та зазначена дата отримання копії постанови 05.03.2025 року, також у постанові відсутній запис уповноваженої особи про направлення ОСОБА_1 копії вказаної постанови рекомендованим поштовим повідомленням.
Враховуючи встановлені обставини, суд з'ясував, що позивач не був повідомлений відповідачем у строки та спосіб, визначений законом, про розгляд відносно нього 07 січня 2025 року справи про адміністративне правопорушення. У матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання такого повідомлення. Отже, недоведеним є той факт, що про час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач був поінформований належним чином.
Судом встановлено, що під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відповідачем не дотримані вимоги ст. ст. 254, 256, 277-2, 279, 280 КУпАП, таким чином його позбавлено прав, гарантованих Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. В той же час, при внесенні оскаржуваної постанови 07.01.2025 року, в ній не зазначено належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, які були отримані та оцінені у встановленому законом порядку, та на яких ґрунтується висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, належним чином не мотивовано висновку про винуватість позивача, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що суперечить вимогам ст. 7, 245, 252, 280, 283 КУпАП.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач отримував повістку від відповідача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.12.2024 року.
Окрім того, відповідачі взагалі не надали суду доказів та змістовних пояснень на спростування доводів позивача.
При цьому постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені відповідачем, без зазначення доказів, що підтверджують вчинення правопорушення, що у сукупності з встановленими обставинами ставить під сумнів твердження відповідача у оскаржуваній постанові про вчинення правопорушення позивачем за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Оскільки суб'єктом владних повноважень не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача, не можна стверджувати, що оскаржувана постанова сама по собі є належним підтвердженням факту вчинення позивачем правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 271, 286, 292, 295 КАС України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1 від 07.01.2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 605 грн. 60 коп.відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення судом першої інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Найменування сторін:
- позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач 1: Тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 ;
- відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;
Повний текст судового рішення проголошено 14.04.2025 року
Суддя Олена ЗАМША