Справа № 346/217/25
Провадження № 2/346/818/25
10 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ Кредит-Капітал » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.11.2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №103302340, який підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого відповідач отримала 10 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, остання, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору.
27.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги №102-МЛ/Т, згідно з яким право грошової вимоги за кредитним договором №103302340 від 15.11.2022 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, перейшло до позивача. Відповідно до витягу з реєстру боржників до вказаного договору відступлення права вимоги позивач набув право грошової вимоги до відповідача на суму 34 622,51 грн., з яких: 5 732 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 26 990,51 грн. - за відсотками; 1 900 грн. - за комісією. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 422,20 грн. сплаченого судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Представник позивача Кривенко Д.О. 11.02.2025 року через систему “ Електронний суд » подав до суду письмове клопотання, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити у відсутності представника (а.с.64-65).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася. Її представник, адвокат Атаманюк В.М. 17.02.2025 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 15.11.2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №103302340, право вимоги за яким, згідно з укладеним між ТОВ «Мілоан» та позивачем договором, перейшло до ТОВ “ФК “ Кредит-Капітал ». Вказує, що грошові кошти надавались ОСОБА_1 строком на 15 днів, а за користування ними вона мала сплачувати 2,00% в день, таким чином, загальна сума боргу повинна становити: 10 000 грн. + 3 000 грн. ( проценти ( (10 000 х 2,00 % х 15 )) = 13 000 грн. Отже, нараховані позивачем проценти є некоректними. Тому представник відповідача просить позовні вимоги задовольнити частково, в сумі 13 000 грн., з яких 10 000 грн. (основна сума боргу) + 3 000 грн. (проценти), а розгляд справи просить проводити в його та відповідача відсутності (а.с. 68-69).
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 15.11.2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 103302340, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах та в строк, визначені договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник - повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості та виконати інші зобов'язання у повному обсязі, на умовах, що визначені договором ( а.с. 12-22 ).
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.4 договору сума кредиту становить 10 000 грн.; кредит надається загальним строком на 105 днів з 15.11.2022 року і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 30.11.2022 року. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 28.02.2023 року.
Відповідно до п.1.5 договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 4 900 грн. та 1, 637, 467 % річних у процентному співвідношенні, загальні витрати позичальника за кредитом ( за весь строк кредитування ) складають 31 900 грн. та 1 109 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 14 900 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) - 41 900 грн. Комісія за надання кредиту - 1 900 грн., яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 3 000 грн., які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 27 000 грн., які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.п.1.5.3); тип процентної ставки фіксована (п.1.6 договору).
Аналогічна інформація міститься в анкеті-заяві на кредит № 103302340 від 15.11.2022 року, де серед іншого також вказані надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви № 103302340, прийняті рішення по заяві та погоджені умови кредитування ( а.с. 27-28 ).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти №5168 74*00.
Відповідно до п. 2.2.1, 2.2.2 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.3 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2., в сумі та на умовах, визначених п.2.3 договору. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору.
Згідно з п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.3 договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, встановлену п. 1.5.3. договору Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п. 1.5.3. договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п.1.5.3 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.4 договору.
Згідно з п.5.1 договору позичальник підтверджує, що до укладення цього договору ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору, а також з інформацією, передбаченою ч. 2, 3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення договору отримала його проект разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами та Правилами, розміщеними на сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору; умови договору їй зрозумілі; до укладення договору отримала від кредитодавця інформацію, зазначену в Законах України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про споживче кредитування».
Пунктом 6.1 договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно з п. 6.4, 6.5 договору укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником у електронній формі є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Додаток № 1 до договору про споживчий кредит № 103302340 від 15.11.2022 року містить графік платежів за вказаним договором, згідно з яким кредит надається на строк 105 днів, сума кредиту - 10 000 грн., проценти за користування кредитом - 30 000 грн., комісія за надання кредиту - 1 900 грн., реальна річна процентна ставка - 1 109 %, загальна вартість кредиту - 41 900 грн. (а.с. 23).
Згідно з паспортом споживчого кредиту (додаток № 2 до договору про споживчий кредит № 103302340 від 15.11.2022 року) визначено умови кредитування: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 10 000 грн.; строк кредитування - 105 днів (пільговий період 15 днів, поточний період 90 днів); мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням найманого працівника; спосіб надання кредиту - безготівково на рахунок з використання картки; процентна ставка - 2,00 % за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду, вказаного в п.1.3.1 договору; стандартна ставка - 3,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом поточного періоду, вказаного в п. 1.3.2 договору; тип процентної ставки - фіксована (а.с. 24-25).
В довідці від 14.10.2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит №103302340 від 15.11.2022 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан»; одноразовий ідентифікатор U19044, час відправки ідентифікатора позичальнику 15.11.2022 року об 11:26:22 год. ( а.с. 26 ).
Відповідно до платіжного доручення № 54297707 від 15.11.2022 року ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. на картковий рахунок отримувача « Галата Оксана Миколаївна», код отримувача: НОМЕР_1 ; призначення платежу: кошти згідно з договором №103302340 (а.с. 29).
27.07.2023 року між ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Мілоан» (кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №102-МЛ/Т, відповідно до п.1.1 якого кредитор передає ( відступає ) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги ( права вимоги ) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості ).
Згідно з п. 1.2. договору внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами ( а.с. 35-43).
Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 27.07.2023 року до договору відступлення прав вимоги №102-МЛ/Т від 27.07.2023 року ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал», а останнє прийняло реєстр боржників кредитора від 27.07.2023 року, кількість боржників 1 989 на загальну суму заборгованості 32 058 212,98 грн. (а.с. 44).
Судом також встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором відступлення права вимоги (пункт 7.1 договору), що підтверджується копією платіжної інструкції №72145 від 27.07.2023 року на суму 856 679,13 грн. ( а.с. 45 ).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №102-МЛ/Т від 27.07.2023 року позивач набув право вимоги до позичальника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за заборгованістю, яка виникла за кредитним договором №103302340 від 15.11.2022 року, в загальній сумі 34 622,51 грн., з яких: 5 732 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 26 990,51 грн. - за відсотками; 1 900 грн. - за комісією ( а.с. 46 ).
Відповідно до відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за період з 15.11.2022 року по 17.05.2023 року включно, а також виписки з особового рахунку позивача, заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103302340 від 15.11.2022 року становить 34 622,51 грн. і складається із: 5 732 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 26 990,51 грн. - за відсотками; 1 900 грн. - за комісією (а.с. 30-34).
19.12.2024 року представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача направлено претензію щодо виконання зобов'язань за кредитним договором № 103302340 від 15.11.2022 року про необхідність протягом 3 календарних днів повернути заборгованість за договором в розмірі 34 622,51 грн. Враховуючи подальше пред'явлення позову, дана вимога залишилась відповідачем без задоволення ( а.с. 47 ).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Представник відповідача у поданому відзиві підтвердив факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення заборгованості за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань.
Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала кредитний договір, та, взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договором відступлення права вимоги, враховуючи, що згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за період з 15.11.2022 року по 30.03.2023 року відповідач сплатила 4 268 грн. тіла кредиту, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 732 грн. підлягають задоволенню (10 000 - 4 268 = 5 732). Вказаним спростовується позиція сторони відповідача щодо необхідності стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту (основною сумою боргу) в сумі 10 000 грн.
При цьому, в кредитному договорі товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які товариством встановлена комісія за обслуговування кредиту (нарахування комісії за надання кредиту), тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за надання кредиту) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в сумі 1 900 грн. слід відмовити.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Як зазначено вище, відповідно до положень п. 1.3, 1.4 кредитного договору №103302340 від 15.11.2022 року, графіка платежів та паспорта споживчого кредиту, які є відповідно додатками №1 та №2 до вказаного договору, кредит надається строком на 105 днів, з 15.11.2022 року, дата остаточного погашення заборгованості (останнього дня строку кредитування) - 28.02.2023 року.
Відповідно до п.2.3.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування позичальник має вчинити дії, передбачені пунктом 2.3 договором та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту складають: строк продовження 3 дні - розмір комісії - 3%; 7 днів - 6%; 15 днів - 10%. Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною у пункті 1.5.2 договору.
Згідно з п. 2.3.2 договору після вибору доступних умов пролонгації або поновлення пільгового періоду, позичальник має направити кредитодавцю електронне звернення/повідомлення із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодовцем до особистого кабінету позичальника або в смс-повідомленні та здійснити платіж передбачений пунктом 2.3. Після здійснення зазначеного платежу, умови кредитного договору, що стосуються строку кредитування, зокрема, тривалість пільгового періоду, дата завершення, дата остаточного погашення, строк кредиту змінюються пропорційно строку пролонгації. Нові дати разом з актуальними даними щодо заборгованості відображаються у оновленому графіку платежів, який розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника. Виконання позичальником лише частини дій, передбачених попереднім абзацом цього пункту, не призводить до пролонгації.
Проте, наведені умови кредитного договору є суперечливими, так як пунктами 1.3, 1.4 цього кредитного договору чітко визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю кредит та проценти за користування кредитом 28.02.2023 року (останній день строку кредитування), та не вказано іншої умови.
Більше того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що мала місце пролонгація договору про споживчий кредит №103302340 від 15.11.2022 року, із зазначенням терміну такої пролонгації, нової дати платежу разом з актуальною сумою заборгованості, а також їх відображення в оновленому графіку платежів.
З відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що ТОВ «Мілоан», право вимоги після якого набув позивач, здійснено нарахування відсотків за вказаним договором як у межах строку його дії, тобто протягом 105 днів з 15.11.2022 року, так і після закінчення строку його дії, тобто після 28.02.2023 року, а саме по 17.05.2023 року включно, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.
Оскільки кредитним договором визначений строк його дії, який становить 105 днів, а доказів пролонгації строку користування кредитом позивачем не надано, саме протягом даного строку ТОВ “ Мілоан » мало право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.
Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 10 000 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 2% ( пільговий період, що становить 15 днів ) та 3 % ( поточний період, що складає 90 днів ) заборгованість відповідача за відсотками за вищевказаним договором становить 30 000 грн. (10 000 грн. х 2 % х 15, а також 10 000 грн. х 3 % х 90), що відповідає розміру відсотків, зазначеному у п. 1.5. договору та графіку розрахунків, який є додаток №1 до вказаного договору.
Водночас, судом встановлено, що відповідачем здійснювалися сплати в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором. Так, згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення відповідачем сплачено: 12.12.2022 року - 300 грн. (процентів по кредиту) та 300 грн. (комісії за пролонгацію); 27.12.2022 року - 1 000 грн. (процентів по кредиту) та 1 000 грн. (комісії за пролонгацію); 11.02.2023 року - 1 818 грн. (сплата процентів по кредиту) та 100 грн. (комісії за пролонгацію) ; 27.02.2023 року - 1 818 грн. (процентів по кредиту) та 100 грн. (комісії за пролонгацію); 17.03.2023 року - 1 818 грн. (процентів по кредиту) та 100 грн. (комісії за пролонгацію); 30.03.2024 року - 1 818 грн. (процентів по кредиту) та 100 грн. (комісії за пролонгацію), що становить відповідно 8 572 грн. - процентів по кредиту та 1 700 грн. - комісії за пролонгацію (підставність нарахування якої кредитодавцем, - позивачем не доведено), а всього 10272 грн., які повинні бути зарахованими в погашення заборгованості. Отже, заборгованість відповідача за відсотками за вищевказаним договором становить 19 728 грн. (30 000 - 10 272 = 19 728).
Вимог про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міри відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач до відповідача не заявляв.
Суд звертає увагу на те, що стороною відповідача не надано власного розрахунку на спростування суми заборгованості за вказаним кредитним договором.
У зв'язку з наведеним, слід позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 25 460 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту - 5 732 грн.; за відсотками - 19 728 грн.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 25 460 грн., що становить 73,53 % від заявлених вимог в розмірі 34 622,51 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 780,90 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 625, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 223, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28), заборгованість за кредитним договором №103302340 від 15.11.2022 року в загальному розмірі 25 460 (двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв'язку з їхньою безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Кредит-Капітал ", судові витрати в розмірі 1 780 (одна тисяча сімсот вісімдесят ) гривень 90 копійок сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 14 квітня 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.