Справа №345/6931/24
Провадження № 1-кс/345/306/2025
09.04.2025 м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржниці адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого слідчого СВ Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 31.12.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024096170000185 від 05.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Свою скаргу мотивує тим, що 01.04.2025 на електронну адресу керуючого АБ «ЖИЛЯК та ПАРТНЕРИ» надійшов лист за підписом заступника начальника Калуського РВП ГУ НП - начальника слідчого відділення в Івано-Франківській області капітана поліції, з тексту якого вбачається, що СВ Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області розглянуто заяву за вх. № 252аз-2025 від 31.03.2025 про залучення у якості потерпілої, поданої в інтересах ОСОБА_4 . За результатами розгляду, повідомлено про те, що вказана заява не підлягає задоволенню, у зв'язку із тим, що у кримінальному провадженні №12024096170000185 від 05.09.2024, 31.12.2024 прийнято рішення про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Додано постанову про закриття кримінального провадження на 5 аркушах. Постанову про закриття кримінального провадження, ні заявниця ОСОБА_4 , ні він до 01.04.2025 не отримували. Як вбачається з постанови, слідчий, приймаючи оскаржувану поставнову, виходив з того, що досудовим розслідуванням встановлено, що заявниця на земельній ділянці гр. ОСОБА_6 звела самочинну будівлю, на яку виготовила технічний паспорт 29.04.2016, та вказує, що гр. ОСОБА_6 , шляхом використання підроблених документів та шляхом обману заволоділа житловим будинком заявниці (самочинна будівля).
Так, рішення старшого слідчого СВ Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області оформлене постановою про закриття кримінального провадження, є протиправним, необґрунтованим та невмотивованим, яке викликає сумніви у об'єктивності органу досудового розслідування, з огляду на наступне.
Слідчими СВ Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області не допитано ОСОБА_4 , яка не одноразово подавала заяву про визнання потерпілою та вказувала, що хоче надати покази по суті її заяви та надати докази вчинення злочину, однак органом досудового розслідування зібрання доказів та прийняття від заявниці показів ігнорувалось. Слідчим не проведено експертизу про оцінку будинку, збудованого заявницею, який слідчий відніс до самочинного будівництва. Слідчим не проведено огляду будинку заявниці ОСОБА_4 . Слідчим не враховано або протиправно приховано той факт, що право власності на земельну ділянку, кадастровий № 2622885602:03:001:0096, ОСОБА_6 набула тільки у 2021 році, а ОСОБА_4 спорудила свій будинок до 2004 року, відповідно будинок, збудований заявницею, не був розміщений на земельній ділянці, яка могла належати ОСОБА_6 . Слідчим не враховано, що відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» заявниця ОСОБА_7 має право на отримання документів на власність будинку, збудованого до 2015 року, що передбачено будівельною амністією. Слідчим не враховано, що ОСОБА_6 та виконавці технічної інвентаризації фактично збудований до 2004 року будинок заявницею ОСОБА_4 , вказали як літню кухню «М» ОСОБА_6 . Після чого ОСОБА_6 подала на реєстрацію до державного реєстратора зазначену документацію та набула у 2024 році права власності на житловий будинок заявниці ОСОБА_4 , який відображений у документації із технічної інвентаризації та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як літня кухня «М», яка внаслідок вчинення злочину уже належить ОСОБА_6 (за адресою: АДРЕСА_1 ). Слідчим не враховано, що побудований будинок заявницею ОСОБА_4 , віднесений слідчим до самочинного будівництва, перебуває в експлуатації і в ньому проживають сім'я заявниці ОСОБА_9 , та вказаний будинок має цінність, яку слідчим фактично не оцінено. При цьому, оскільки вказаний будинок відображений у документації із технічної інвентаризації та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як «літня кухня М», яка належить ОСОБА_6 (за адресою: Довбуша, 1, село Бережниця), відтак, заявниця ОСОБА_4 не може використати своє право на реєстрацію вказаного будинку в порядку, визначеному законодавством. Слідчим не враховано, що у матеріалах технічної інвентаризації не містяться відомостей про те, що ОСОБА_6 у 1988 року виселено з будинку АДРЕСА_1 внаслідок його аварійності. Слідчим не враховано того факту, що матеріали інвентарної справи містять неправдиві відомості, оскільки будинку за адресою АДРЕСА_1 , на момент видачі виписки ОСОБА_6 не існувало.
Таким чином, ОСОБА_6 внесла садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 (технічний паспорт від 29.04.2016 інвентаризаційна справа № 42) до технічної інвентаризації (всупереч ухвалі Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.05.2024 року у справі № 345/2616/24 про накладення арешту на земельну ділянку № 2622885602:03:001:0096), як допоміжне приміщення «літня кухня» «М», після чого здійснила відповідні реєстраціїні дії та отримала документи на власність будинку, який фактично належить ОСОБА_10 та розміщений на земельній ділянці, кадастровий № 2622885602:03:001:0096, яким фактично заволоділа. Слідчим не проведено ряд експертиз та усіляко ігнорувалось отримання показів від заявниці, а також прийняття у порядку, визначеному КПК України, доказів для встановлення об'єктивних обставин справи. Слідчим не допитано у якості свідків ОСОБА_4 , посадових осіб Підмихайлівського старостинського округу Новицької сільської ради (землевпорядника ОСОБА_16 та старосту ОСОБА_17), посадових осіб та безпосередньо інженера з інвентаризації ОКП Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_11 та безпосередньо ОСОБА_6 .
Старший слідчий Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_12 подав до суду заперечення на скаргу, в яких зазначив, що в ході досудового розслідування було проведено ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема, 13.12.2024 проведено огляд документів та комп?ютерних даних, а саме: інформації, відображеної на вебресурсі «https://register.minjust.gov.ua/» - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", щодо об?єкта нерухомості, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 2622885602:03:001:0096, а також інформації, відображеної на веб-ресурсі «https://register.minjust.gov.ua/» Державне підприємство "Національні інформаційні системи", щодо об?єкта нерухомості за адресою с. Бережниця вул. О.Довбуша, 1. В ході огляду було виготовлено додатки, а саме: документи, які були подані під час реєстрації права власності гр. ОСОБА_6 (документи із електронних реєстраційних справ), щодо вище вказаних об?єктів нерухомості.
13 грудня 2024 року було призначено перевірки до Міністерства юстиції України щодо камеральної перевірки державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_13 щодо здійснення ним 15.05.2024 реєстраційних дій за об?єктом нерухомості, що розміщений в с. Бережниця вул. О. Довбуша, 1, а також камеральної перевірки державного реєстратора Новицької сільської ради - ОСОБА_14 щодо здійснення нею 10.12.2021 реєстраційних дій за об?єктом - земельна ділянка із кадастровим номером 2622885602:03:001:0096. Згідно наданих відповідей Міністерства юстиції України за результатами проведення камеральних перевірок будь-яких порушення в діях ОСОБА_13 та ОСОБА_14 під час реєстрації права власності на вищевказані об?єкти нерухомості не виявлено.
14 грудня 2024 року в порядку ст. 93 КПК України від ТОВ «Прикарпатський ІКЦ» отримано копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 .
17 грудня 2024 року в порядку ст. 93 КПК України від ОКП «Івано-Франківське ОБТ» отримано копії інвентаризаційної справи в АДРЕСА_1 , в якій наявне свідоцтво про право власності на житловий будинок від 15.08.1989 на ім?я ОСОБА_6 .
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 мала в користуванні земельну ділянку на території свого домоволодіння в АДРЕСА_1 , на яку в подальшому набула право власності в межах норм приватизації земельних ділянок у 2016 році. У свою чергу ОСОБА_4 на земельній ділянці ОСОБА_6 звела самочинну будівлю, на яку виготовила технічний паспорт 29.04.2016, та вказує, що ОСОБА_6 шляхом використання підроблених документів та шляхом обману заволоділа житловим будинком заявниці (самочинна будівля). У даному випадку ОСОБА_4 здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_4 не набула права власності на зазначену будівлю, що прямо передбачено частиною другою статті 376 ЦК України. Відтак, відносини між сторонами мають виключно цивільно-правовий характер і повинні вирішуватись у порядку, передбаченому нормами цивільного законодавства. З огляду на викладене, у діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, оскільки їх характер не має ознак кримінального злочину. Правовідносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повинні розглядатися в рамках цивільно-правових відносин, передбачених статтею 376 ЦК України, оскільки йдеться про врегулювання питань права власності на нерухоме майно та відшкодування витрат, завданих власнику земельної ділянки.
В ході досудового розслідування не встановлено, предмету кримінального правопорушення, адже, як вказано вище, ОСОБА_15 не набула право власності на самочинне будівництво, а також відсутня об?єктивна сторона кримінального правопорушення, адже факту заволодіння ОСОБА_6 чужим майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживання довірою не встановлено. Враховуючи вищевикладене, у задоволені скарги ОСОБА_15 слід відмовити, адже викладені нею факти виражають суб?єктивне ставлення останньої до вказаних вище події, вказані факти не витримують об?єктивної критики, та повністю спростовуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, документами, як окремо, так і в сукупності.
Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав скаргу з підстав, зазначених у ній, та просив її задоволити.
Старший слідчий Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_12 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення та клопотання про відкладення розгляду справи, однак, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду справи, розгляд справи було проведено у відсутності слідчого з урахуванням його письмових заперечень.
Заслухавши пояснення представника скаржниці, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини»).
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Закриваючи дане кримінальне провадження, старший слідчий Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_12 передчасно прийшов до такого висновку, оскільки не провів всіх необхідних слідчих дій.
Відповідно до ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна складатись з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Постанова слідчого, прокурора повинна бути однозначною і не містити суперечностей.
Текст оскаржуваної постанови від 31.12.2024 про закриття кримінального провадження свідчить про те, що вищевказаних вимог при закритті кримінального провадження в повному обсязі не дотримано.
Так, старший слідчий, закриваючи кримінальне провадження, не провів усі необхідні слідчі дії, які б забезпечили прийняття повного, законного та об'єктивного рішення, зокрема, не допитав заявницю ОСОБА_4 та не перевірив в повному обсязі її доводи щодо вчиненого протиправного діяння, а також не допитав ОСОБА_6 , в діях якої, на думку заявниці, наявний склад кримінально-караного діяння.
Слідчий суддя звертає увагу також і на те, що в постанові про закриття кримінального провадження слідчий повинен конкретизувати, в діях якої особи відсутній склад кримінального правопорушення та вказати, які саме ознаки кримінального правопорушення та їх елементи (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна чи об'єктивна сторона) відсутні в її діях в даному випадку.
Водночас, встановлення ознак кримінального правопорушення та його елементів чи їх відсутності в діях ОСОБА_6 неможливо здійснити без проведення допиту останньої.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Так як старший слідчий не провів усі необхідні слідчі дії, які б забезпечили прийняття повного, законного та об'єктивного рішення, а також у постанові про закриття кримінального провадження не наведено належних і достатніх мотивів ухвалення процесуального рішення, то слідчий суддя вважає, що скаргу необхідно задоволити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 372 КПК України, слідчий суддя
скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження задовольнити.
Постанову старшого слідчого СВ Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_12 від 31.12.2024 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024096170000185 від 05.09.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, скасувати.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений о 10:55 год. 14.04.2025.
Слідчий суддя: