Справа № 509/5440/24
14 квітня 2025 року сел. Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/5440/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який також народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , - за місцем проживання матері ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 27 квітня 2019 року між нею та відповідачем, ОСОБА_2 , було укладено шлюб, зареєстрований Малиновським районним у місті Одеса відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено актовий запис № 974. Від цього шлюбу народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Подружні відносини між сторонами фактично припинилися з липня 2021 року, після чого сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства. 27 липня 2023 року ОСОБА_2 подав позов про розірвання шлюбу, який був задоволений рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2023 року у справі № 522/8317/23 (провадження № 2/522/4227/23).
Позивач зазначає, що після припинення подружніх відносин діти постійно проживають разом із нею. Вона самостійно займається доглядом, вихованням, навчанням, розвитком та лікуванням дітей, забезпечуючи їм належні умови проживання. Відповідач, ОСОБА_2 , участі у вихованні та утриманні дітей не бере, відмовляється від зустрічей із ними.
14 червня 2023 року позивач звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей, і 16 червня 2023 року Приморським районним судом м. Одеса було винесено судовий наказ у справі № 522/11232/23 (провадження № 2-в/522/959/23), яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14 червня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 16 червня 2023 року на підставі виконавчого провадження № 72592277 державним виконавцем Овідіопольського відділу державної виконавчої служби стягуються аліменти в розмірі 4689,70 грн. щомісячно, виходячи із середньої заробітної плати по регіону, оскільки місце роботи та проживання відповідача невідомі.
Позивач стверджує, що визначення місця проживання дітей за її адресою відповідає їхнім інтересам, оскільки вона створила належні умови для їхнього розвитку та виховання. 16 травня 2024 року позивач звернулася до Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації м. Одеси із заявою про підготовку висновку щодо місця проживання дітей. 3 вересня 2024 року комісією цього органу було проведено обстеження умов проживання за адресою позивача.
Позивач до суду не з'явилася, в позовні й заяві просить розглянути дану справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, повідомлявся про дату та час судового засідання належним чином, однак поштові повідомлення кожного разу поверталися до суду без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", письмових заперечень проти позову не подав, його позиція щодо спору невідома.
Представник третьої особи, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації м. Одеси, подано письмовий висновок, в якому зазначено, що про можливість проживання дітей із матір'ю, ОСОБА_1 .
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази та висновок органу опіки та піклування, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що з 27 квітня 2019 року сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2023 року у справі № 522/8317/23 було розірвано.
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з липня 2021 року постійно проживають разом із позивачем.
16 червня 2023 року Приморським районним судом м. Одеса винесено судовий наказ у справі № 522/11232/23 (провадження № 2-н/522/959/23), яким стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 (однієї третини) усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду 14.06.2023 року і до досягнення дітей повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Позивач надала докази створення належних умов для дітей, зокрема довідки про доходи, характеристики з місця роботи та навчання дітей, а також медичні довідки про стан її здоров'я, що свідчить про її здатність опікуватися синами. Позивач самостійно займається доглядом, вихованням, навчанням, розвитком та лікуванням дітей, забезпечуючи їм належні умови проживання.
Відповідач участі у вихованні та утриманні дітей не бере.
Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 04.11.2024 року вирішено за можливим визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з матір'ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Суд вважає цей висновок обґрунтованим, оскільки він базується на об'єктивних даних про умови життя дітей, їхній стан здоров'я та рівень забезпечення.
Згідно зі ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Крім того, поняття "розлучення дитини та матері" не є тотожним поняттю «визначення різних місць проживання матері та дитини", оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.
Таким чином положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.
Як роз'яснено у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Частинами 1, 2 ст.171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й ст.12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов'язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.
Враховуючи вік дітей, які станом на день розгляду справи мають повні чотири роки від народження, суд вважає, що діти ще не здатні сформулювати власні погляди та висловити свою думку в даному спорі, тому їх заслуховування судом визнається недоцільним.
Отже, враховуючи наведене, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позовна вимога про визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням вимог ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн., які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.
Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Є. М. Панасенко