Дата документу 14.04.2025
Справа № 501/1446/25
2/501/1113/25
14 квітня 2025 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Пушкарський Д.В., вивчивши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Іллічівського міського суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 , із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В позовній заяві позивач посилаючись на те, що він є учасником бойових дій, керуючись п.12, п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», просить звільнити його від сплати судового збору.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Згідно п.п.12, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, а також учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життя забезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Предметом спору у цій справі є розірвання шлюбу, тобто зазначений спір не пов'язаний із захистом порушених прав позивача саме як військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту позивача у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
За таких обставин відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.4 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви про розірвання шлюбу встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто 1211,20 грн.
Згідно ч.1, ч.2 ст.185 ЦПК України, - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При таких обставинах, враховуючи, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ч.4 ст.177 ЦПК України, то її слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у звільнені від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, - п'ять днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя