Справа № 496/2480/24
Провадження № 2/496/1304/25
22 січня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Пендюри Л.О.
за участю секретаря Дягилева В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,
Позивачка звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить:
-зняти арешт з усього майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Дальник Біляївського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 02.03.2007 року за № 45767187 Лиманською районною державною нотаріальною конторою Одеської області та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна;
-зобов'язати Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ - 38723891) зняти арешт з усього майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований 02.03.2007 року за № 45767187 Лиманською районною державною нотаріальною конторою Одеської області на підставі повідомлення б/н Одеського заводу «Центроліт» від 09.03.1978 року.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її свекор ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому нерухоме майно. Вона, діючи в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , яка приходиться померлому онукою, звернулась до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Гуменюк А.М. із заявою про прийняття спадщини, але листом № 23/01-16 від 13.01.2023 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що приватним нотаріусом було виявлено наявний арешт на невизначене майно, все майно ОСОБА_2 , зареєстрований 02.03.2007 р. за № 4576718 Лиманською районною ДНК Одеської області, на підставі повідомлення б/н Одеського заводу «Центроліт» від 09.03.1978 року, додаткові відомості архівний запис № 1 від 09.03.1978 року, заявник Завод «Центроліт», та повідомлено про неможливість ідентифікувати особу ОСОБА_2 , на майно якого накладено арешт. Звернувшись до Одеського державного нотаріального архіву вона дізналась, що серед документів, переданих на державне зберігання, Комінтернівської державної нотаріальної контори Одеської області, міститься повідомлення від 02.03.1978 року про надання позики гр. ОСОБА_2 , Одеський літейним заводом «Центроліт» у сумі 1500 руб, строком на 7 років на будівництво будинку в с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області, на підставі якого Комінтернівською державною нотаріальної конторою Одеської області накладено заборону відчуження за реєстровим № 1 від 09.03.1978 року. Проте, її свекор ніколи в житті не працював на Одеському заводі «Центроліт» і тим паче не брав позики на будівництво будинку у населеному пункті Олександрівка Комінтернівського району. Про факт того, що арешт, накладений на все майно фізичної особи ОСОБА_2 , не стосується її свекра ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідчить те, що ОСОБА_2 народився у 1949 року в селі Великий Дальник Біляївського району Одеської області, з 16.05.1976 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрацію місця проживання протягом життя не змінював, в інших населених пунктах ніколи не проживав та не був зареєстрований. Зважаючи на те, що арешт, накладений Комінтернівською державною нотаріальною конторою Одеської області на майно громадянина ОСОБА_2 , ще у 1978 році, станом на сьогоднішній день дана справа закрита, а матеріали справи передані на державне зберігання до Одеського державного нотаріального архіву, питання про зняття арешту не може бути вирішено органом, яким накладено заборону відчуження за реєстровим № 1 від 09.03.1978 року, продовження арешту майна перешкоджає їй у реалізації спадкових прав щодо такого майна, а тому вона змушена звернутись з даним позовом до суду.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, але направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача - Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи шляхом надсилання судової повістки до електронного кабінету в ЄСІТС, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документу, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі до суду не подавав.
Приймаючи до уваги заяву позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 12).
Після його смерті відкрилась спадщина.
Позивачка, яка діє від імені та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 , звернулась до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Гуменюк А.М. із заявою про прийняття спадщини, але листом № 23/01-16 від 13.01.2023 року приватний нотаріус повідомив їй про те, що при підготовці документів для видачі свідоцтва про право на спадщину ним було виявлено наявний арешт на невизначене майно, все майно ОСОБА_2 , зареєстрований 02.03.2007 р. за № 4576718 Лиманською районною ДНК Одеської області, на підставі повідомлення б/н Одеського заводу «Центроліт» від 09.03.1978 року, додаткові відомості архівний запис № 1 від 09.03.1978 року, заявник Завод «Центроліт». У зв'язку з неможливістю ідентифікувати особу ОСОБА_2 , на майно якого накладено арешт, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 8).
Після цього позивачка звернулась до Одеського державного нотаріального архіву, де отримала архівну довідку № 2100/01-18 від 23.08.2023 року, з якої вбачається, що серед документів, переданих на державне зберігання, Комінтернівської державної нотаріальної контори Одеської області, міститься повідомлення від 02.03.1978 року про надання позики гр. ОСОБА_2 , Одеський літейним заводом «Центроліт» у сумі 1500 руб, строком на 7 років на будівництво будинку в с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області, на підставі якого Комінтернівською державною нотаріальної конторою Одеської області накладено заборону відчуження за реєстровим № 1 від 09.03.1978 року. Відомості про зняття заборони в матеріалах справи відсутні (а.с. 13).
До вказаної архівної довідки додано «извещение о выдаче ссуды» (мовою оригіналу), яке надійшло в Комінтернівську нотаріальну контору 02.03.1978 року про те, що ОСОБА_2 Одеським літейним заводом «Центроліт» видана позика в сумі 1500 руб. строком на 7 років на будівництво будинку на ділянці, яка відведена в с. Олександрівка Комінтернівського району на підставі рішення Фонтанської сільської ради, у зв'язку з чим керуючий відділенням банку просив державну нотаріальну контору накласти заборону на будову позичальника, зведену ним за рахунок виданої позики, та «запрещение № 1» (мовою оригіналу), згідно з яким на підставі повідомлення Одеського заводу «Центроліт» від 02.03.1978 року Комінтернівська державна нотаріальна контора накладає з нагоди видачі банком, підприємством (організацією) позики у розмірі 1500 руб. заборону на будову гр. ОСОБА_2 , зведену ним за рахунок позики банку, підприємства (організації) (а.с. 14, 15).
Як слідує з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 13.05.1997 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем села Великий Дальник Біляївського району Одеської області, з 16.05.1976 року був зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).
Відповідно до довідки Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 1599 від 22.11.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований з 16.05.1976 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).
Згідно з відповіддю Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, яка надійшла на запит суду за № 1500-0307-7/174898 від 19.11.2024 року, в архівній пенсійній справі ОСОБА_2 (о/р № НОМЕР_4 ) відсутні відомості про те, чи отримувач пенсії працював на підприємстві «Центроліт».
Із досліджених письмових доказів вбачається, що боржник « ОСОБА_2 », на майно якого 02.03.2007 року Лиманською районною ДНК Одеської області на підставі повідомлення Одеського заводу «Центроліт» б/н від 09.03.1978 року було накладено обтяження за адресою: в с. Олександрівка Комінтернівського району, будь-якими додатковими даними особи: число, місяць, рік народження, паспортні дані, ідентифікаційний номер платника податків, місце реєстрації не ідентифікований.
В свою чергу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період накладення арешту, був зареєстрований в с. Великий Дальник Біляївського району Одеської області, в с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області не проживав та на Одеському заводі «Центроліт» не працював.
Таким чином, суд вважає, що доводи позивачки про те, що її свекор ОСОБА_2 та боржник ОСОБА_2 (особа, на майно якої накладено арешт) є різними людьми, які мають однакові прізвища, ім'я та по батькові знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а зазначене співпадіння анкетних даних різних осіб, які не мають жодного відношення один до одного, позбавляє позивачку права реалізувати спадкові права внаслідок існуючої заборони.
Згідно положень ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а ч. 1 ст. 319 цього Кодексу встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом ст. 391 ЦК України особа має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У п. 2 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
На підставі вищевикладеного, оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, а також відсутність підстав для продовження обтяження на майно, яке було накладено сорок сім років тому, а тому суд приходить до висновку, що право позивачки підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з усього нерухомого майна та заборони на його відчуження, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Між тим, суд відмовляє позивачці в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна, оскільки такі вимоги у даному випадку не передбачені нормами діючого цивільного процесуального законодавства, так як зняття арешту з майна є достатнім способом захисту прав позивачки.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 82, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна - задовольнити частково.
Зняти арешт з усього майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Дальник Біляївського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 02.03.2007 року за № 45767187 Лиманською районною державною нотаріальною конторою Одеської області на підставі повідомлення Одеського заводу «Центроліт» б/н від 09.03.1978 року та виключити запис про арешт нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачкою до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Повний текст рішення складено 22.01.2025 року.
Суддя Л.О. Пендюра