04 квітня 2025 рокуСправа № 495/2220/25
Номер провадження 1-кп/495/576/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження у приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2025 за реєстраційним №12025166240000050 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Колісне Саратського району Одеської області, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні одну неповнолітню дитину, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, призваного на військову службу за мобілізацією,на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді водія електронавантажувача автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ,у військовому званні «солдат», не депутата, раніше судимого: 29.11.2017 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на 7 років, звільненого 22.01.2019 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області відповідно до ст. 81 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, ч. 1 ст. 162 КК України,
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 , 09.02.2025 у період приблизно з 12 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, підійшов до огородженої парканом території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до вказаного домоволодіння, та, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що даний будинок належить на праві власності ОСОБА_4 , та в якому мешкають його колишня дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_6 , всупереч ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 30 Конституції України, ст. ст. 13, 233 КПК України, ОСОБА_3 , володіючи інформацією як відкрити хвіртку, заліз на металевий паркан та своєю правою рукою відчинив запираючий пристрій хвіртки зсередини. В подальшому, відчинивши хвіртку, всупереч волі володільця та за відсутності його дозволу, а також мешканців будинку, не маючи визначених законних підстав, проник на територію подвір'я за адресою: АДРЕСА_2 , після чого, пересуваючись подвір'ям, зайшов до підсобного приміщення будинку (котельні), де перебував деякий час, який досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, і був виявлений власником домоволодіння ОСОБА_4 , який попросив ОСОБА_3 негайно покинути територію вказаного домоволодіння.
2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Такими діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, що полягає в незаконному проникненні до іншого володіння особи.
3. Оцінка встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Судом встановлено, що відповідно ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності його захисника адвоката ОСОБА_7 , прокурором ОСОБА_8 роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
При цьому до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка складена в присутності захисника. Також додано письмову заяву потерпілого щодо згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
Прокурор подав клопотання, в якому просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву, у якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого з урахуванням його клопотання, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381 - 382 КПК України.
При цьому, в силу дії частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження.
Зокрема, судом досліджено рапорт заступника начальника СМ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області; заяву ОСОБА_4 про проведення перевірки; пояснення ОСОБА_4 від 09.02.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 від 20.02.2025; протокол огляду від 12.03.2025 з фототаблицями та оптичним диском з відеозаписом проведення огляду; протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим від 12.03.2025 з таблицями ілюстрацій та оптичним диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту; технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 17.02.2025; протокол допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_6 від 26.03.2025 зі стенограмою та оптичсним носієи з відеозаписом проведення допиту; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 31.03.2025; протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним від 31.03.2025 з таблицями ілюстрацій та оптичним диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту.
Аналізуючи та оцінюючи усі ці докази суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, - незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
4. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
5. Мотиви призначення покарання.
Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України згідно із ч. 2 ст. 12 КК України відносяться до кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, дані про особу винного, а саме те, що ОСОБА_3 відповідно до характеристики, наданої Маразліївським сільським головою характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, конкретні обставини вчинення кримінального проступку, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та попередження нових кримінальних правопорушень, наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючої.
Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
За таких обставин справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 162 КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і суд вважає, що до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому обирати немає необхідності.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати в провадженні відсутні, речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_9