Номер провадження: 22-ц/813/4026/25
Справа № 496/2228/24
Головуючий у першій інстанції Горяєва І.М.
Доповідач Комлева О. С.
11.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів Сегеди С.М., Сєвєрової Є.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортне) страхового бюро України на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року, постановленого під головуванням судді Горяєва І.М., повний текст рішення складений 06 січня 2025 року, у цивільній справі за позовом Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування, -
У березні 2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі за текстом МТСБУ), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування, в якому просило стягнути з відповідача на користь МТСБУ суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 38198,58 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги МТСБУ зазначало, що 22.12.2020 року о 21.40 годин, на 16 км + 300 м автодороги М-15 «Одеса-Рені» в с. Великий Дальник, Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Mercedes», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та «Opel», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 09.07.2021 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП було закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №ЕР.137173893).
Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із Повідомленням про ДТП від 13.10.2021 року та з заявою про виплату страхового відшкодування від 09.12.2021 року.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 36675,67 грн. Розрахунок та виплата відшкодування проводився на основі: Звіту № 747/10/21 від 13.12.2021 року; Наказу №3.1/10429 від 30.12.2021 року; Довідки № 1 від 29.12.2021 року.
Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди складає 38198,58 грн.
Оскільки на момент завдання шкоди потерпілому цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому, виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 38198,58 грн.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року в задоволенні позовних вимог МТСБУ відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, МТСБУ звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що закриття провадження у справі про притягнення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не спростовує факту вини відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а також з огляду на той факт, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент завдання шкоди застрахована не була, то з відповідача повинно бути стягнуто на користь МТСБУ суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 38198 грн. 58 коп.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв'язку з її незначною складністю (ч. 1 ст. 368, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274, ч.ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України).
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає в повній мірі.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 22.12.2020 року о 21.40 годин, на 16 км + 300 м автодороги М-15 «Одеса-Рені» в с. Великий Дальник, Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Mercedes», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та «Opel», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Власником автомобіля «Opel», номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_3 (а.с. 10).
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 09.07.2021 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, провадження у справі було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП за закінченням строку передбаченого ст. 38 КУпАП (а.с.4,5).
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 6).
Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №ЕР.137173893) (а.с. 9).
Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із Повідомленням про ДТП від 13.10.2021 року та Заявою про виплату страхового відшкодування від 09.12.2021 року (а.с. 7-8).
Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 36675,67 грн. (а.с. 11-25).
МТСБУ на користь ОСОБА_3 , яка є власником автомобіля «Opel», номерний знак НОМЕР_2 , у справі № 80276 сплатило 36675,67 грн. (а.с. 25).
На користь АВТО Одекс ТОВ МТСБУ сплатило 1522,91 грн. за послуги аваркома (експерта) у справі № 80276 (а.с. 26).
Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди складає 38198,58 грн.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
За приписами статті 16 Закону України «Про страхування» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з вимогами частин третьої та четвертої статті 18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Крім того, частиною першою статті 981 ЦК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Статтею 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховий поліс є єдиною формою внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
За загальними правилами статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» заборонена експлуатація транспортного засобу на території України без чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
За змістом пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік. Укладення таких договорів на строк менший, ніж один рік, але не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних засобів: незареєстрованих - на час до їх реєстрації, тимчасово зареєстрованих - на час до їх постійної реєстрації, зареєстрованих на території іноземних держав - на час їх перебування на території України.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст.41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Пунктом 41.4 ст. 41 вищевказаного Закону МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.
Відповідно до положень абзацу другого п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з підпунктом 38.2.1. пункту 38.2. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Положеннями статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що з постанови Біляївського районного суду Одеської області від 09.07.2021 року вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , судом не встановлено у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, при цьому, будь-яких відомостей про те, що судом встановлено порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху вказана постанова не містить, також суду не було надано інших належних та допустимих доказів з цього приводу.
Однак, з таким висновком суду, колегія суддів не погоджується за наступних підстав.
З постанови Біляївського районного суду Одеської області від 09 липня 2021 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, вбачається, що 22.12.2020 року о 21 год 40 хв. ОСОБА_1 на 16 км. + 300 м. а/д М-15 «Одеса-Рені» в с. Великий Дальник Біляївського району Одеської області керуючим автомобілем марки «MERCEDES BENZ-320» з державним номерним знаком « НОМЕР_3 », під час зміни напрямку руху, здійснюючи розворот в ліво у зворотному напрямку, не впевнився в безпеці даного маневру, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод, або небезпеки для інших учасників руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «OPEL VECTRA» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 , який рухався ліворуч від нього в прямому напрямку без зміни напрямку руху.
В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальну збитки, про що працівниками Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 096205.
Судом при ухвалені постанови, враховано що постанова про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України була винесена старшим слідчим СВ Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області 30.03.2021 року, проте на час розгляду справи сплили строки встановлені ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 09 липня 2021 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 4,5).
Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що їх застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення - через відсутність події або складу адміністративного правопорушення.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду приходить висновку про те, що факт закриття адміністративного провадження у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, не є обставиною, яка спростовує наявність вини ОСОБА_1 в скоєнні ДТП.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 07.02.2018 року у справі № 910/18319/16, від 16.04.2019 року у справі №927/623/18, від 26.10.2022 року у справі № 645/6088/18.
За таких обставин, суд першої інстанції помилково вважав, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 регламентованої виплати на користь МТСБУ у розмірі 38 198,58 грн.
Оскільки, апеляційним судом встановлена невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ сплачений позивачем при подачі позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в розмірі 7570 грн. (3028 грн. + 4542 грн.).
З огляду на положення ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Керуючись ст. 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Моторного (транспортне) страхового бюро України - задовольнити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року - скасувати.
Ухвалити постанову.
Позов Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортне) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) суму сплаченого майнового відшкодування у розмірі 38 198 гривень 58 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортне) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 570 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 11 квітня 2025 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ С.М. Сегеда
______________________________________ Є.С. Сєвєрова