Номер провадження: 22-ц/813/2820/25
Справа № 521/16091/24
Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
13.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 04 жовтня 2024 року у складі судді Плавич І.В.,
встановив:
2. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У жовтні 2024 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
В обґрунтування власної позиції та пояснюючи підстави звернення до суду заявник посилався на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ростов на Дону, Ростовської області РФ помер колишній чоловік заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Документом, що підтверджує факт смерті особи є довідка про смерть від 13.10.2023 №С- 07537 видана відділом реєстрації актів цивільного стану адміністрації Жовтневого району міста Ростов на Дону; свідоцтво про смерть від 13.10.2023 серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану адміністрації Жовтневого району міста Ростов на Дону повідомлення № 2861к про надання безоплатної ділянки землі для поховання тіла або праху ОСОБА_2 на муніципальному цвинтарі міста Ростов на Дону. У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 звернулась з даною заявою до суду, в якій просила встановити факт смерті особи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 04 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задоволено: установлено факт смерті особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженця міста Артемівськ, Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ростов на Дону, Ростовської області РФ.
Рішення суду мотивоване тим, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Артемівськ, Донецької області, вже зареєстрований іноземним органом реєстрації, але такий документ не може користуватися силою офіційних документів на території України, а тому заяви ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Ухвалою цього ж суду від 11.10.2024 виправлено описку у вищевказаному рішенні суду.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 04 жовтня 2024 року в частині задоволених вимог ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженця міста Артемівськ, Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ростов на Дону, Ростовської області РФ та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог про встановлення факту смерті особи ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 р. №107 «Про деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» встановлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення, а отже є такими, що можуть користуватися силою офіційних документів на території України. Тобто додаткової легалізації свідоцтво не потребує, а тому у ОСОБА_1 були відсутні підстави для звернення до суду із вказаною заявою про встановлення факту в окремому провадженні.
Позиція сторін в суді апеляційної інстанції
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Явка сторін в суді апеляційної інстанції
В судове засідання, призначене на 13.03.2025 з'явився представник скаржника Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - Камінська В.І.
Аксакова Ю.С. до суду не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направила.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
3.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) підлягає задоволенню.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ростов на Дону, Ростовської області РФ помер колишній чоловік заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується:
- довідкою про смерть від 13 жовтня 2023 року №С-07537 виданої відділом реєстрації актів цивільного стану адміністрації Жовтневого району міста Ростов на Дону;
- свідоцтвом про смерть від 13 жовтня 2023 року серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану адміністрації Жовтневого району міста Ростов на Дону повідомлення № 2861к про надання безоплатної ділянки землі для поховання тіла або праху ОСОБА_2 на муніципальному цвинтарі міста Ростов на Дону.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Звертаючись до суду із вказаною заявою, ОСОБА_1 посилалася на те, що встановлення факту смерті колишнього чоловіка необхідне їй для звернення до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) для реалізації її права та її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є дитиною - інвалідом на отримання соціальних державних виплат.
03.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з РФ та Республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997. Так, дія Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997 зупинена з 27.12.2022.
Отже, факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Артемівськ, Донецької області, вже зареєстрований іноземним органом реєстрації.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 р., укладеної між державами членами СНД, зокрема, Україною і РФ, та ратифікованою Законом України № 240/94-ВР від 10.11.1994 р., документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Дія вказаної Конвенції відповідно до Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» № 2783-IX від 01.12.2022 р., який набрав чинності 23.12.2023 р., була зупинена у відносинах з РФ та Республікою Білорусь, також Україна згідно з положеннями зазначеного Закону вийшла з цієї конвенції.
Однак, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» було установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостилю тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Тобто і на даний час свідоцтво про смерть ОСОБА_2 повинно прийматись на території України без спеціального посвідчення.
При цьому, доказів, які б підтверджували відмову органів реєстрації актів цивільного стану у вчиненні тієї чи іншої дії, пов'язаної з оформленням заявником соціальних виплат, після смерті ОСОБА_2 до заяви не додано.
Отже, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , видане 13.10.2023 компетентною установою на території іноземної держави, підлягало прийняттю на території України на даний час без спеціального посвідчення (за умови його апостилювання), користувалось та користується на даний час доказовою силою офіційного документа.
Враховуючи зазначені обставини, у ОСОБА_1 були відсутні підстави для звернення до суду із вказаною заявою про встановлення факту в окремому провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, визначених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 04 жовтня 2024 року скасувати, ухвалити нове.
Провадження в справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на території російської федерації закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14.04.2025
Головуючий
Судді: