Справа №760/28619/24 Головуючий у 1 інстанції: Горбатовська С.А.
Провадження №33/824/1279/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
20 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 9 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 9 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 17 січня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 9 січня 2025 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційні вимоги обґрунтуванні тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не з'ясовані усі фактичні обставини справи, не досліджені і не надана належна оцінка наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, суд підійшов формально до вивчення обставин справи, а зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази судом залишилися не вивченими та до уваги не взяті.
Вказує, що суд спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови суду.
Зазначає, що працівниками поліції порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час складання протоколу не дотримано вимог чинного законодавства щодо належності та допустимості доказів, працівниками поліції не вжито належних заходів щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, не надано жодних належних і допустимих доказів, які могли б підтвердити факт скоєння ним правопорушення, а факт вчинення правопорушення не зафіксовано належним чином, як того вимагає КУпАП.
Стверджує, що відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.
Постанова суду першої інстанції ґрунтується виключно на припущеннях, за відсутності належних, достовірних, беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували винуватість його.
Адвокат Михайленко Д.В. представник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 294 неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Доповівши обставини справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 14.10.2024, о 01.46 год., керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Кривоноса, 17 у м. Києві, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився з використанням спеціального технічного засобу «Драгер», результат тесту 0,30 проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування висунутого ОСОБА_1 звинувачення у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції виходив з того, що вказане підтверджується фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення, переглянутим в судовому засіданні долученим працівниками поліції диском із відеозаписом з місця події, іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Для виявлення правопорушення транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, тобто, до зупинки транспортний засіб має знаходитися в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли транспортний засіб рухається. Саме по собі знаходження особи у транспортному засобі навіть і за кермом у стані сп'яніння не має наслідком складу правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, так як така особа не керує транспортним засобом.
Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».
Так, у своєму рішенні від 15 березня 2019 року Верховний Суд у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , що 14 жовтня 2024 року о 1 год. 46 хв. в місті Києві по вулиці Кривоноса, 17, водій ОСОБА_1 керував авто «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці за допомогою приладу Драгер 6820. Результат огляду позитивний: 0,30%, чим порушив п. 2.9а ПДР.
Однак, з відеозаписів, що містяться в матеріалах справи, взагалі не вбачається можливість порушення ним правил дорожнього руху і підстав для зупинки працівниками патрульної поліції/встановлення факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Доказів того, що він керував транспортним засобом по вулиці Кривоноса і працівниками поліції вчинялися заходи щодо його зупинки матеріали справи не містять.
Зазначеним доказам - протоколу і відеозаписам, які місцевий суд взяв до уваги, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, судом першої інстанції була надання невірна оцінка.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі будь-яких доказів, які б дозволили зробити висновок про склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно пункту 4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина 2 статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина 2 статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина 3 статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина 1 статті 64).
У відповідності до пункту 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
При прийнятті постанови суд першої інстанції не з'ясував усіх обставин справи в їх сукупності, внаслідок чого прийняв незаконне та необґрунтоване судове рішення.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Д.В, підлягає задоволенню, а постанова Солом'янського районного суду міста Києва від 9 січня 2025 року підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 9 січня 2025 року скасувати.
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Гаращенко Д.Р.