Справа №:755/18309/24
Провадження №: 2/755/891/25
"08" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Онопрійчук Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган Оксана Валеріївна про визнання права власності на спадкове майно та зняття арешту, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участі третіх осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Галаган Оксани Валеріївни, ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган Оксана Валеріївна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
04.04.2025 до суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про зупинення провадження у справі, яка обґрунтована тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і є діючим на сьогодні. На початку березня 2025 ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією та з цього часу проходить військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 20.03.2025 № 114/71, виданою начальником штабу військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_5 .
В судовому засіданні 08.04.2025 представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити. Додатково зазначив, що предмет доказування в межах розгляду даної справи має приватно-сімейний характер та його довіритель мав надати суду особисті пояснення, що станом на день розгляду справи є неможливим, оскільки він призваний на військову службу. Інші документи, які підтверджують його мобілізацію наразі надати не має можливості, оскільки ОСОБА_1 є курсантом навчального взводу навчальної роти у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 та з ним відсутній зв'язок.
Суд, вислухавши думку представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення заяви з підстав викладених у письмових запереченнях від 08.04.2025, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7, який підтримав клопотання та зазначив, що сторона ОСОБА_4 заперечувала проти об'єднання справ в одне провадження, а пояснення безпосередньо сторін є вкрай важливими для правильного та об'єктивного розгляду справи, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення
Положеннями ч.1 ст. 252 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав для зупинення провадження по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених ст..63 ЦПК України; надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Вказана норма процесуального права в обов'язок суду, відповідно до положень п.2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, покладає те, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2025, ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за мобілізацією на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 03.03.2025 по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні; 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; 5) призначення судом експертизи; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу; 7) надходження заяви про відвід; 8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.п. 1,3 ч.1 ст.252 ЦПК України - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; у службовому відрядженні.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є діючим і на час вирішення питання про зупинення провадження у справі.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Збройні сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Сторона у справі може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Приписи п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи.
Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.
До таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, можна віднести: безпосередню участь у бойових діях з надання відсічі та протидії збройній агресії, переведення військової частини у воєнний стан, безпосереднє перебування військовослужбовця як учасника у зоні бойових дій.
В ухвалах від 14.12.2022 по справі №757/5240/16-ц, від 29.08.2022 по справі №461/5209/19, від 29.08.2022 по справі №461/5209/19 та в інших, Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.
Таким чином, з урахуванням наведеного, зважаючи на подані стороною ОСОБА_1 докази, беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання, оскільки суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про участь ОСОБА_1 у бойових діях, перебування в зоні проведення бойових дій, щоб унеможливлювало здійснення та реалізацію ним прав та обов'язків як сторони судового провадження, відтак суд не уважає наведені підстави для зупинення провадження такими, що унеможливлюють наразі подальший розгляд справи та є підставою для зупинення провадження по справі, з огляду на що, залишає клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження без задоволення.
Поряд з цим, суд зауважує, що представництво інтересів ОСОБА_1 в судовому процесі здійснює професійний адвокат, яким і подано до суду заяви по суті справи. При цьому, сама сторона, яку представляє адвокат не позбавлена можливості та має право на участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, для реалізації наданих законом прав та обов'язків.
Керуючись ст.ст.251,253,258,260 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено 11.04.2025.
Суддя: