10 квітня 2025 року м.Київ № 640/1354/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача, подану у порядку ст. 383 КАС України, у межах адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі визначеної посади начальник лінійного відділу на станції Волноваха управління МВС України на Донецькій залізниці з відповідним розміру посадового окладу, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 1 січня 2015 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно посади начальник лінійного відділу на станції Волноваха управління МВС України на Донецькій залізниці з відповідним розміру посадового окладу, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01 січня 2016 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому пенсії за вислугу років з урахуванням посади начальник лінійного відділу з 1 січня 2015 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №640/1354/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
На виконання рішення суду позивачеві було видано виконавчий лист з кінцевим строком пред'явлення його до виконання до 30.12.2024.
23.09.2024 від позивача надійшла заява у порядку ст. 383 КАС України, у якій він просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо невиконання рішення суду у цій справі та зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення суду у цій справі та здійснювати подальші виплати у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Заява позивача обґрунтована тим, що на виконання рішення суду у цій справі відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 у розмірі 90% грошового забезпечення.
У подальшому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №320/12098/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 13.03.2023 №1000-0212-8/37244, про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі нової довідки від 18.01.2023 №5685, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсії ОСОБА_1 згідно довідки від 18.01.2023 №5685, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» станом на листопад 2019 року, відповідно до ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 073,60 грн (одна тисячі сімдесят три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення суду у справі №320/12098/23 набрало законної сили 08.11.2023.
На виконання рішення суду у справі №320/12098/23 позивачеві здійснено перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки з 01.12.2019, проте з 01.12.2023 зменшено позивачеві розмір грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, визначеного в оновленій довідці.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою про виправлення помилки під час здійснення перерахунку його пенсії та здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення як було визначено у рішенні суду у справі №640/1354/21.
Проте, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, оскільки у рішенні у справі №320/12098/23 не визначено процентного розміру 90% грошового забезпечення.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цією заявою у порядку ст. 383 КАС України.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява розподілена судді Лисенко В.І.
10.04.2025 матеріали справи разом із заявою були передані судді Лисенко В.І. для подальшого розгляду.
Розглянувши заяву, суд приходить висновку про залишення без задоволення зазначеної заяви, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Ефективний доступ до суду включає право на виконання рішення суду без невиправданих затримок, суд зазначає, що затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №640/1354/21 набрало законної сили.
На виконання цього рішення відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.01.2016 у розмірі 90% грошового забезпечення.
Листом відповідача від 01.09.2022 позивачеві повідомлено, що з врахуванням рішення суду за справою №640/1354/21 відсотковий розмір пенсії позивача з 01.01.2016 визначений, виходячи з 90 % сум грошового забезпечення, сума доплати до перерахунку за період з 01.01.2016 по 31.05.2022 становить 128490,81 грн.
У подальшому, відповідач на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/12098/23 здійснив перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки, застосувавши при цьому процентний розмірі пенсії - 70%.
Листом відповідача від 16.04.2024 позивачу повідомлено про те, що після набрання законної сили рішенням суду у справі №320/12098/23, яким зобов'язано ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення з 01.12.2019 основного розміру пенсії, проведено перерахунок пенсії.
При цьому, у листі вказано, що оскільки в рішенні суду не визначена відсоткова величина розміру пенсії від грошового забезпечення, то при перерахунку застосовано норми Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", а тому розмір пенсії з 01.12.2019 встановлено як 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
З огляду на наведене, з 01.12.2019 позивачу нараховується та виплачується пенсія з урахуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення внаслідок перерахунку пенсії на підставі рішення суду у справі №320/12098/23. Тобто спірні правовідносини виникли не в ході виконання рішення від 24.05.2023 у справі №320/12098/23.
Отже, підстави для звернення щодо визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі №640/1354/21 відсутні, оскільки заявлені вимоги позивачем щодо порушення його права, свободи та інтереси стосуються виконання рішення суду у справі №320/12098/23.
За правилами ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Таким чином, зазначена заява не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 294, 370, 373, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управлінням Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиконання рішення суду в адміністративній справі №640/1354/21.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Лисенко В.І.