про повернення позовної заяви
11 квітня 2025 року Київ № 320/42435/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.03.2023 розміру пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.03.2023 розміру пенсії.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 12.09.2024 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві п'ятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення.
Ухвала надіслана на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначену у позові 16.09.2024, що підтверджено довідкою про доставку судового рішення електронної поштою.
У позові зазначена адреса: АДРЕСА_1 , яка не є адресою позивача, оскільки в паспорті серії НОМЕР_1 зареєстрованою адресою є: АДРЕСА_2 .
11.02.2025 через відділ документального забезпечення і контролю (канцелярія) суду надійшла не підписана заява позивача від 10.02.2025 про залишення позову без розгляду.
Оскільки заява про залишення позову без розгляду не містить власноручного підпису особи, яка її подала, уважається анонімною та не є офіційним документом, підстави для її розгляду та задоволення, - відсутні.
Натомість і недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позивач не усунув.
Під час вирішенні питання про відкриття провадження за цим позовом, судом враховане таке.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 Кодексу).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п'ятої статті 44 Кодексу).
За правилами частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із частиною другою цієї статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Суддя констатує, що подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, є неприпустимим та вважається зловживанням процесуальними правами, що має відповідні процесуальні наслідки.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 13.03.2019 у справі № 814/218/14 виснував, що під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду встановлено, що 02.09.2024 зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Адміністративній справі присвоєно номер 320/41626/24, головуючим визначено суддю Василенко Г.Ю. Ухвалою суду від 11.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження.
11.02.2025 при справі № 320/41626/24 зареєстрована заява позивача про залишення позову без розгляду. Ухвалою суду від 12.02.2025 позов залишено без розгляду.
22.10.2024 повторно зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Адміністративній справі присвоєно номер 320/48566/24, головуючим визначено суддю Жукову Є.О. Ухвалою суду від 29.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження.
11.02.2025 при справі № 320/48566/24 зареєстрована заява позивача про залишення позову без розгляду. Питання не вирішено.
28.11.2024 повторно зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Адміністративній справі присвоєно номер 320/56989/24, головуючим визначено суддю Кушнову О.О. Ухвалою суду від 29.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 (суддя Кушнова А.О.) у справі № 320/320/56989/24, позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.03.2023 розміру пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.03.2023 розміру пенсії.
Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.
При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
У цій справі підставою для прийняття судом рішення про повернення позовної заяви, стало зловживання позивачем своїми правами, що полягає в умисних діях позивача щодо неодноразового подання позовних заяв з ідентичними підставами та аналогічними предметом позову, а також з ідентичним суб'єктним складом учасників справи, їх відкликання та знову повторне подання аналогічної позовної заяви, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом судової справи між суддями.
З огляду на викладене, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із урахуванням викладеного, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 45 Кодексу).
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку про допущення позивачем зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правові висновки із указаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не із цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 580/4217/24.
Як зазначалось вище, 12.02.2025 до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду, що по суті є заявою про відкликання на цій стадії, яка є анонімною, оскільки не містить підпису автора.
Вирішуючи питання щодо поданої заяви, суд виходив із такого.
У силу положень частини третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно з приписами частини третьої статті 44 цього Кодексу, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві якщо позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.
Суд, дослідивши матеріали справи, зважаючи на принцип диспозитивності, покладений в основу адміністративного судочинства, доходить висновку, що заява позивача не підлягає як задоволенню, так і розгляду взагалі, оскільки є анонімною, а судом констатовано зловживання позивачем його процесуальними правами, що полягають у поданні до суду аналогічних позовних заяв, та відкликання їх, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а також те, що вже у справі № 320/56989/24 ухвалено рішення від 20.12.2024 про задоволення позову, з того самого предмета та підстав між тими самими сторонами.
Керуючись статтями 45, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати зловживанням процесуальними правами дії позивача ОСОБА_1 щодо подання цієї позовної заяви, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою місця проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.