Ухвала від 11.04.2025 по справі 320/11515/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

11 квітня 2025 року Київ № 320/11515/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , державний секретар Міністерства економіки України про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства економіки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , державний секретар Міністерства економіки України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства економіки України з видачі наказу № 130-К про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження;

- визнати протиправним і скасувати наказ № 130-К Міністерства економіки України про порушення дисциплінарного провадження з відстороненням ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.

Ухвалою суду від 14.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2025 у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою суду від 08.04.2025 заяву про забезпечення позову, подану після відкриття провадження у справі № 320/11515/25 повернуто без розгляду.

10.04.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана після відкриття провадження у справі № 320/11515/25, в якій просить суд:

- за ініціативою суду вжити заходів забезпечення позову, а саме: зупинити дію наказу Міністерства економіки України від 20.02.2025 № 130-К "Про дисциплінарне провадження" за підписом державного секретаря Міністерства економіки України ОСОБА_2 до рішення суду по суті адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства економіки України;

- заборонити Міністерству економіки України здійснювати будь-які юридичні дії, пов'язані з наказом Міністерства економіки України від 20.02.2025 № 130-К "Про дисциплінарне провадження" за підписом державного секретаря Міністерства економіки України ОСОБА_2 , у тому числі заборонити видання будь-яких наказів, протоколів, рішень, актів, інших розпорядчих документів, наміром і метою яких може бути продовження психологічного тиску (впливу), незаконного переслідування, мобінгу (цькування), змушення до звільнення, прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи згідно з порушеного наказом № 130-К дисциплінарного провадження про звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту праці та зайнятості Міністерства економіки України до рішення суду по суті адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства економіки України.

У заяві про забезпечення позову зазначено, що на позивача дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві економіки України відповідно до оскаржуваного наказу від 20.02.2025 № 130-К здійснюється протиправний тиск. Стосовно позивача здійснюється дисциплінарне провадження. Розгляд підстав для порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 перенесено до суду. Таким чином, запрошення на засідання дисциплінарної комісії і вимога надання пояснень поза межами судового розгляду є втручанням у правосуддя, що заборонено законом. Відтак незаконний тиск і порушення прав позивача цілеспрямовано незаконно та безпідставно продовжується відповідачем, за допомогою незаконних важелів дисциплінарного впливу та намагання притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності з метою подальшого звільнення зі зміною підстав звільнення. Просить вжити заходи забезпечення позову з ініціативи суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та заперечення на заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналіз змісту зазначених норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог і бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зазначає, що позивач уже звертався до суду з аналогічною заявою про забезпечення позову. Ухвалою суду від 14.03.2025 у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Суд зазначає, що відповідно до статей 65, 66 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У черговий раз подавши до суду заяву про забезпечення позову, що за своєю суттю аналогічна попередньо поданим заявам про забезпечення позову, позивач не зазначив достатніх підстав, що б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат. Ймовірність настання негативних наслідків щодо можливого притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності до завершення дисциплінарного провадження, станом на час постановлення цієї ухвали також не підтверджена.

Відтак позивачем не підтверджено існування очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, отже, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Також суд уважає, що застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник шляхом зупинення дії правового акту індивідуальної дії (про порушення дисциплінарного провадження та відстороненням ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження - наказ від 20.02.2025 № 130-К) та заборони Міністерству економіки України здійснювати будь-які юридичні дії, пов'язані з виконанням оскаржуваного наказу № 130-К, є фактичним продовженням службових відносин між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) із відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без з'ясування фактичних обставин справи та дослідження доказів під час розгляду справи по суті, що означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову та ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Згідно з частиною п'ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини восьмої статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерство економіки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , державного секретаря Міністерства економіки України про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування рішення

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Басай О.В.

Попередній документ
126551477
Наступний документ
126551479
Інформація про рішення:
№ рішення: 126551478
№ справи: 320/11515/25
Дата рішення: 11.04.2025
Дата публікації: 14.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (28.08.2025)
Дата надходження: 11.03.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій, скасування наказу
Розклад засідань:
08.04.2025 10:00 Київський окружний адміністративний суд
24.04.2025 12:00 Київський окружний адміністративний суд
01.05.2025 13:00 Київський окружний адміністративний суд
20.05.2025 14:00 Київський окружний адміністративний суд
17.06.2025 12:00 Київський окружний адміністративний суд
24.06.2025 16:00 Київський окружний адміністративний суд
26.06.2025 10:30 Київський окружний адміністративний суд
01.07.2025 16:00 Київський окружний адміністративний суд
17.07.2025 15:00 Київський окружний адміністративний суд
12.08.2025 12:00 Київський окружний адміністративний суд
19.08.2025 13:00 Київський окружний адміністративний суд
28.08.2025 13:00 Київський окружний адміністративний суд