Справа № 503/530/25
Провадження № 2-з/503/7/25
11 квітня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., дослідивши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Деменкової Євгенії Сергіївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановив:
Представник позивача з використанням системи «Електронний суд» подала вище вказану заяву про забезпечення позову, в якій у її найменуванні відзначила про те, що ця заява подається до подачі позовної заяви , тобто у відповідності до положень пункту 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України.
Водночас у прохальній частині згаданої заяви представник позивача зазначила про те, що вона подається до відкриття провадження у справі.
Однак, суд вважає, що фактично дана заява про забезпечення позову була подана представником позивача все ж одночасно з пред'явленням позову, тобто у відповідності до положень пункту 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України, з огляду на наступне. Заява про забезпечення позову була подана представником позивача з використанням свого електронного кабінету у системі «Електронний суд» 10.04.2025 року о 17:49 годині, тобто вже після завершення робочого дня.
Згідно абзацу першого пункту 1 розділу ІІ «Приймання та реєстрація документів» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (надалі за текстом Інструкція), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485), канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному процесуальним законодавством, Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.
Відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу ІІ «Приймання та реєстрація документів» Інструкції, кожен документ реєструється в суді лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.
Тому заява про забезпечення позову була зареєстрована судом у наступний робочий день за днем її відправлення - 11.04.2025 року.
Положеннями абзаців шостого ч.8 ст. 128 і абзацу сьомого ч.6 ст. 272 ЦПК України законодавцем врегульовано процесуальні наслідки надіслання процесуальних документів до електронного кабінету пізніше 17 години, згідно яких вони вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їх відправлення. Схожа за суттю позиція викладена у змісті норми, передбаченої ч.5 ст. 124 ЦПК України, згідно якої строк на вчинення процесуальної дії в суді (у даному випадку подання/приймання процесуального документа до суду) закінчується в момент закінчення робочого часу в суді.
Відтак датою подачі заяви про забезпечення позову є 11.04.2025 року, коли представник позивача також подала з використанням свого електронного кабінету у системі «Електронний суд» саму позовну заяву.
В свою чергу, згідно пунктів 1 і 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Таким чином для визначення належності розгляду заяви про забезпечення позову у даній справі (незалежно від того подана вона до подачі позовної заяви або одночасно з пред'явленням позову) необхідно визначитись із тим до підсудності якого саме суду за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом,належить розгляд самого відповідного позовуза територіальною юрисдикцією.
При цьому, у змісті позовної заяви представник позивача зазначила, що «Відповідно до ст. 27 ЦПК України даний позов підсудний Кодимському районному суду Одеської області».
Згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас із цим, на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, у змісті позовної заяви представник позивача зазначила, що місце проживання чи перебування відповідача ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 .
У своїй постанові від 10 липня 2024 року у справі № 752/16829/23 (провадження № 61-4751св24) Касаційний цивільний суд Верховного Суду висловив позицію про те, що обсяг майна, яке подружжя просить поділити, повинен охоплювати все спільно набуте ними у шлюбі майно з метою найбільш ефективного вирішення спору про його поділ у межах одного провадження. Указане відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи в суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див.: постанови Великої Палати Верховного Суду від 08лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, провадження № 14-182цс21, та від 23 січня 2024 року у справа № 523/14489/15, провадження № 14-22цс20).
В заяві про забезпечення позову як і в позовній заяві про поділ майна подружжя зазначено, що за час перебування у шлюбі подружжям було набуто за сумісні кошти майно, яке наразі треба розділити між ними у судовому порядку, а саме нерухоме майно - квартиру і рухоме майно - два автомобіля.
Таким чином до обсягу майна, яке позивач просить поділити, входить нерухоме майно - квартира АДРЕСА_2 .
Відповідно до першого речення ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Оскільки спір стосується нерухомого майна, то в цьому випадку застосовується виключна підсудність і позов пред'являється за місцезнаходженням майна або основної його частини. У цій справі нерухоме майно, що є предметом спору, розташоване у м. Бахмут Донецької області, тому Кодимський районний суд Одеської області не є судом, встановленим законом, для вирішення питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно. Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Таким чином, структурним елементом права на справедливий суд є «суд, встановлений законом». Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що фраза «встановлений законом» стосується не лише правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та 29465/04)).
Предметом позову є поділ майна подружжя, серед якого зазначені: один об'єкт нерухомого майна (квартира АДРЕСА_2 ) та два транспортні засоби. За правилами виключної підсудності позов підлягає розгляду судом за місцем знаходження нерухомого майна. Спір виник щодо, зокрема, нерухомого майна, розташованого в м. Бахмут Донецької області, а відтак за правилами виключної підсудності належить до територіальної юрисдикції Артемівського міськрайонного суду Донецької області до територіальної підсудності якого належить адміністративна територія м. Бахмут Донецької області.
Аналогічний висновок зазначений в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 757/31829/19-ц (провадження № 61-3273св20) та застосований в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 757/21812/24 (провадження № 61-12139св24).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19.12.2024 року № 3707/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області» територіальна підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області з 6 січня 2025 року змінена шляхом її передачі до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Пунктом 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи зазначене вище, суд вважає необхідним передати дану справу для її розгляду за територіальною підсудністю до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Керуючись ст. 27, 30, 31, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
Цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Деменкової Євгенії Сергіївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя передати на розгляд до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Д. В. Вороненко