Справа № 503/530/25
Провадження № 2/503/491/25
11 квітня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановив:
Позивач подала вище вказану позовну заяву через свого представника - адвоката Деменкову Є.С. з використанням системи «Електронний суд».
При цьому, у змісті позовної заяви представник позивача зазначила, що «Відповідно до ст. 27 ЦПК України даний позов підсудний Кодимському районному суду Одеської області».
Згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас із цим, на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, у змісті позовної заяви представник позивача зазначила, що місце проживання чи перебування відповідача ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 .
У своїй постанові від 10 липня 2024 року у справі № 752/16829/23 (провадження № 61-4751св24) Касаційний цивільний суд Верховного Суду висловив позицію про те, що обсяг майна, яке подружжя просить поділити, повинен охоплювати все спільно набуте ними у шлюбі майно з метою найбільш ефективного вирішення спору про його поділ у межах одного провадження. Указане відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи в суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див.: постанови Великої Палати Верховного Суду від 08лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, провадження № 14-182цс21, та від 23 січня 2024 року у справа № 523/14489/15, провадження № 14-22цс20).
В позовній заяві про поділ майна подружжя заявлено позовні вимоги про визнання нерухомого майна - квартири і рухомого майна - двох автомобілів спільною сумісною власністю сторін та здійснити поділ цього майна між ними шляхом визнання за кожним із них права власності на частину квартири та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості частини одного автомобіля і вартості частини другого автомобіля, який вже був відчужений відповідачем третій особі.
Таким чином до обсягу майна, яке позивач просить поділити, входить нерухоме майно - квартира АДРЕСА_2 .
Відповідно до першого речення ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Оскільки спір стосується нерухомого майна, то в цьому випадку застосовується виключна підсудність і позов пред'являється за місцезнаходженням майна або основної його частини. У цій справі нерухоме майно, що є предметом спору, розташоване у м. Бахмут Донецької області. Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Таким чином, структурним елементом права на справедливий суд є «суд, встановлений законом». Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що фраза «встановлений законом» стосується не лише правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та 29465/04)).
Аналогічний висновок зазначений в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 757/31829/19-ц (провадження № 61-3273св20) та застосований в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 757/21812/24 (провадження № 61-12139св24).
Предметом позову є поділ майна подружжя, серед якого зазначені: один об'єкт нерухомого майна (квартира АДРЕСА_2 ) та два транспортні засоби. За правилами виключної підсудності позов підлягає розгляду судом за місцем знаходження нерухомого майна. Спір виник щодо, зокрема, нерухомого майна, розташованого в м. Бахмут Донецької області, а відтак за правилами виключної підсудності належить до територіальної юрисдикції Артемівського міськрайонного суду Донецької області до територіальної підсудності якого належить адміністративна територія м. Бахмут Донецької області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19.12.2024 року № 3707/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області» територіальна підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області з 6 січня 2025 року змінена шляхом її передачі до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Пунктом 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи зазначене вище, суд вважає необхідним передати дану справу для її розгляду за територіальною підсудністю до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Керуючись ст. 27, 30, 31, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя передати на розгляд до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Д. В. Вороненко