18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
02 квітня 2025 року м. Черкаси справа № 925/1123/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: Рибарук М.М. адвокат за ордером;
від відповідача: Чернілевський В.Г. адвокат за ордером;
від третьої особи Остапенко Д.О.: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства "САРМАТІЯ" (м. Христинівка, Черкаська область) до Приватного підприємства "АГРОТРЕЙД ГРУПП" (м. Христинівка, Черкаська область) про стягнення 681 476,69 грн.,
Заявлено позов до Приватного підприємства "АГРОТРЕЙД ГРУПП" (код ЄДРПОУ 32588017) з якого Фермерське господарство "САРМАТІЯ" (код ЄДРПОУ 39510392) просить стягнути заборгованість в розмірі 681476,69 грн., що складаються з: 317073,53 грн. сума основного боргу; - 168422,07 грн. - інфляційні втрати; 40882,09 грн. - 3% річних; 31099,11 грн. - пеня; 123999,89 грн. - неустойка за період з лютого 2017 по червень 2023 року на підставі Договору суборенди земельної ділянки від 11.05.2016, кадастровий номер ділянки 7124610100:01:003:0521.
Рішенням у справі від 14.03.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Приватного підприємства "АГРОТРЕЙД ГРУПП" на користь Фермерського господарства "САРМАТІЯ" 235 820,96 грн. основного боргу за суборенду; 31 099,11 грн. пені, 130 230,88 грн. інфляційних втрат, 30 652,70 як 3% річних на підставі Договору суборенди земельної ділянки від 11.05.2016, кадастровий номер ділянки 7124610100:01:003:0521 та 5133,15 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
У засіданні 04.03.2025 представник позивача заявив клопотання про надання суду протягом 5 днів після прийняття рішення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, які просить стягнути з відповідача.
Повний текст судового рішення складено та проголошено в судовому засіданні 14.03.2025.
19.03.2025 представником позивача подано заяву, сформовану в системі «Електронний суд», про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з відповідача витрати на адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог у справі № 925/1123/24 та долучити до матеріалів справи докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 100 000, 00 грн.
Суд вважає, що строки для звернення до суду із вказаною заявою позивачем дотримані, оскільки рішення прийнято 14.03.2025 року, 5денний строк подання підтверджуючих документів на понесення адвокатських витрат починає перебіг з 15.03.2025 і закінчується 20.03.2025.
В судовому засіданні представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просив суд її задовольнити.
Відповідач подав заяву від 30.03.2025 в заперечення про розподіл судових витрат, вважає їх неспівмірними із складністю спору та просить суд відмовити позивачу у стягненні 100 000 грн. витрат на послуги адвоката та зменшити розмір цих судових витрат.
У відповідності до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Дослідивши доводи і заперечення обох сторін суд приходить до таких висновків:
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Інтереси позивача, Фермерського господарства "Сарматія" протягом всього часу вирішення спору представляв адвокат Рибарук Микола Миколайович за ордером Серія АІ № 1686005, копія якого міститься в матеріалах справи ( а.с. 126, том 3).
За правилами пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Як встановлено судом, 05.08.2024 між фермерським господарством "Сарматія" (далі-Замовник) та адвокатським об'єднанням "Новіком і Партнери" (далі - Виконавець) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (а.с. 127-128, том 3).
Згідно п. 1.1. договору Замовник доручає, а Виконавець протягом дії цього договору приймає на себе зобов'язання надати Замовнику за винагороду правову (правничу) допомогу з питань , що цікавлять Замовника.
19.09.2024 між сторонами підписано протокол № 19/09-1 погодження договірної ціни (а.с. 130, том 3) в якому сторони домовились, що розмір винагороди Виконавця за надання правничої допомоги відповідно до п. 1.1 цього протоколу, становить 100 000 (сто тисяч) гривень за повний юридичний супровід та представництво інтересів Замовника під час розгляду Господарським судом Черкаської області справи № 925/1123/24 .
19.03.2025 між адвокатським об'єднанням та Замовником підписано акт № 19/03-1 прийому наданої правничої допомоги (а.с. 131, том 3) в якому перелічено всі види робіт, які виконано адвокатським об'єднанням на користь позивача для вирішення даного спору.
Акт підписаний його сторонами без зауважень.
Адвокатським об'єднанням виставлено рахунок-фактуру Замовнику на оплату правничої допомоги згідно акту № 19/03-1 від 19.03.2025 на суму 100 000,00 грн. ( а.с. 132, том 3).
Згідно ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, які ті що сплачені або лише підлягають сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Водночас, суд звертається до правової позиції, що викладена у постанові Верховного суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 за якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже незважаючи на те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Поряд з цим відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Оцінюючи докази на підтвердження наданої позивачу адвокатом Рибаруком М.М. правової допомоги позивачу в розмірі 100 000,00 грн, суд, керуючись зазначеними вище принципами обґрунтованості судових витрат, їх неминучості та необхідності для розгляду даної справи, приходить до висновку, що такі види послуг в акті від 19.03.2025 правової допомоги як підготовка та подання до Господарського суду Черкаської області заяв про проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції, не підлягають окремій оплаті.
В кожному засіданні суд попередньо за узгодженням зі сторонами відразу бронював наступне засідання в режимі відеоконференції, а для її проведення просив сторони подати відповідне клопотання з реквізитами для забезпечення проведення ВКЗ, яке було однотипним на всі засідання та безумовно підлягало до задоволення.
З цих підстав суд вважає, що дії адвоката позивача, пов'язані з оформленням та поданням суду заяв про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, не можуть бути віднесені до передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тих видів правничої допомоги, яка є нагально необхідною для захисту інтересів клієнта.
Розмір витрат позивача на послуги адвоката в сумі 100 000 грн. є завищеним відносно складності спору.
З урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру адвокатських витрат позивача, суд вважає, що заявлені до стягнення з боку ФГ "Сарматія" 100 000,00 грн. слід зменшити до 50 000,00 грн.
А оскільки позов було задоволено частково і пропорційно задоволеним позовним вимогам було стягнуто 62,77% судового збору, то і до стягнення адвокатських витрат з відповідача слід застосувати той же критерій.
Тому з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу (на послуги адвоката), пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які складають 31 385,00 грн. (50 000,00 Х 62,77%).
Керуючись ст. 244 ГПК України, -
Заяву від 19.03.2025 позивача, Фермерського господарства "САРМАТІЯ", про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Прийняти у справі додаткове рішення.
Стягнути з Приватного підприємства "АГРОТРЕЙД ГРУПП" (код 32588017, м. Христинівка, Черкаська область, вул. Стадіонна, 2) на користь Фермерського господарства "САРМАТІЯ" (код 39510392, м. Христинівка, Черкаська область, вул. Стадіонна, 2) -- 31385,00 грн. на відшкодування витрат на послуги адвоката.
В решті вимог відмовити.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 10 квітня 2025 року
Суддя Н.М. Спаських