Справа №: 398/7137/24
провадження №: 2/398/1037/25
Іменем України
"10" квітня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шинкаренко І.П.,
за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 24950 від 20.03.2021 року в розмірі 23800,00 грн та судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.03.2021 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24950, шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору відповідач отримав кредит в розмірі 4000,00 грн, строком на 18 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки 2,5% на день або 912,5% річних. 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 24950 від 20.03.2021 року. Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором станом на 25.06.2024 року в розмірі 23800,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 19800,00 грн.
Ухвалою судді від 21.01.2025 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, з урахуванням письмової згоди представника позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною уразі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі,в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема :електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
20.03.2021 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 24950, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Також відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток №1 до зазначеного договору, який містить графік платежів.
За цим договором відповідач отримала кредит у розмірі 4000,00, строком на 18 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% в день.
Позивач надав кредит відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача.
17.02.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу №02-17/02/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ФК «Авіра Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022 року, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 24950 від 20.03.2021 року в загальному розмірі 23800,00 грн, дата закінчення договору 06.04.2021 року.
Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 24950 від 20.03.2021 року.
Згідно з випискою з особового рахунку (розрахунком), наданим позивачем, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим станом на 25.06.2024 року виникла заборгованість в загальному розмірі 23800,00 грн, з яких: 4000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту; 19800,00 грн прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за договором № 24950 перед ТОВ «ФК «Авіра Груп», чи сплати сум кредитної заборгованості новому кредитору.
За умовами договору № 24950 від 20.03.2021 сторони погодили строк кредитування 18 днів відповідно, а нарахування відсотків за користування кредитними коштами після строку кредитування суперечить приписам законодавства згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.
З відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося і поза межами строку кредитування, тобто після 06.04.2021 року. Розрахунок заборгованості по відсотком за користування кредитом за понадстрокове користування а також доказів пролонгації строку дії договору позивачем до суду не надано.
Отже, сума заборгованості відповідача за кредитним договором в частині заборгованості за відсотками за користування кредитом підлягає перерахунку наступним чином: 4000,00 грн (тіло кредиту) х 2,5 % (відсоткова ставка в день) : 100% х 18 днів (строк кредитування) = 1800,00 грн.
Підсумовуючи викладене та враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту від № 24950 від 20.03.2021- 5800,00 грн, з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1800,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За приписами частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 року; акт про отримання правової допомоги від 17.02.2024 року, яким встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги, зокрема: зустріч та консультація 1 год. по 2000,00 грн./год. на суму 2000,00 грн.; складення і подання до суду позовної заяви, моніторинг судової практики 2,5 год. по 2000,00 грн./год. на суму 5000,00 грн.; інші клопотання та заяви до суду 1,5 год. по 2000,00 грн./год. на суму 3000,00 грн.; канцелярські витрати на виготовлення копій документів 500,00 грн.; квитанція про перерахування ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 10500,00 грн. за правничу допомогу.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною та не потребує значного часу і об'єму робіт щодо підготовки матеріалів для подання до суду відповідної позовної заяви, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача подав позовну заяву через систему «Електронний суд», жодного разу в судове засідання не з'явився, обмежившись поданням заяви про розгляд справи без його участі.
З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості та задоволення позову частково (24,37% від 3000 грн) суд вважає необхідним зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 731,10 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (24,37 %) в розмірі 590,34 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, код за ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 24950 від 20.03.2021 року у загальному розмірі 5800 (п'ять тисяч вісімсот) грн 00 коп., з яких:
4000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту;
1800,00 грн. прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 , (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, код за ЄДРПОУ 42228158) судовий збір в 590 (п'ятсот дев'яносто) грн 34 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 731 (сімсот тридцять одна) грн 10 коп..
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 10 квітня 2025 року.
Суддя І.П. Шинкаренко