Справа № 175/726/25
Провадження № 1-кп/175/68/25
2025
03 квітня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052390001924 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова-Миколаївка Барвінківського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, маючого професійно-технічну освіту, одруженого,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
17 грудня 2024 року, приблизно о 23 годині 10 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись на кухні будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , під час розпиття алкогольних напоїв із ОСОБА_5 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_5 один удар ножем, який тримав у правій руці, в область поперекової ділянки ліворуч. У такий спосіб обвинувачений ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 такі тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане тарако-абдомінальне поранення, комплекс якого склали: колото-різана рана в 7 міжребер'ї ліворуч по передній пахвовій лінії з наявністю ранового каналу у напрямку спереду назад, зверху донизу та зліва направо, який проникає в ліву плевральну порожнину через реберно-діафрагмальний синус, далі через ушкодження діафрагми в черевну порожнину з ураженням селезінки та поперечно-ободової кишки, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловила жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд провадження за його відсутності, покарання просить призначити відповідно до вимог закону.
ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
ІV. Мотиви призначення покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.
Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином, який посягає на найвищу соціальну цінність - життя та здоров'я особи, обставини, які пом'якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, який в подальшому ухвалою суду був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді домашнього арешту відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити той самий - домашній арешт.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити той самий - домашній арешт.
Речові докази: ніж зі слідами речовини бурого кольору, футболку зі слідами речовини бурого кольору та порізом, змив речовини бурого кольору, фрагмент липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків, халат біло-коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору, зразок крові ОСОБА_5 , зразок крові ОСОБА_4 , що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 791, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 6367 (шість тисяч триста шістдесят сім) гривень 20 копійок.
Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12024052390001924 від 18 грудня 2024 року, накладений ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: