09 квітня 2025 року м. Київ
Справа №379/732/24
Провадження № 22-ц/824/7922/2025
Резолютивна частина постанови оголошена 09 квітня 2025 року
Повний текст постанови складено 10 квітня 2025 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
суддя-доповідач Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Ольшевського П.М.
сторони: позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Каплею Аліною Степанівною, на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 27 грудня 2024 року, постановлену у складі судді Зінкіна В.І., -
В провадженні Таращанського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 27 грудня 2024 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення комплексної судової автотоварознавчої та автотехнічної експертизи задоволено.
Призначено у цивільній справі єдиний унікальний номер 379/732/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
На вирішення експертизи поставлені наступні запитання:
1. Як з технічної точки зору повинен був діяти в даній дорожній обстановці водій автомобіля «RENAULT MEGANE» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 виходячи з вимог ПДР?
2. Чи вбачаються в діях водія автомобіля «RENAULT MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці, невідповідності технічного характеру вимогам ПДР, які перебувають в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП?
3. Яка вартість спричиненої шкоди з урахуванням відсотку використання КТЗ (пошкодження автомобіля «RENAULT MEGANE» НОМЕР_1 зафіксовані працівниками патрульної поліції на місці ДТП 01.02.2024 (деформована права передня дверка, задня права дверка, заднє праве крило пошкоджено лако фарбне покриття заднього бампера права частина, передня праве крило, розбито дзеркало заднього виду, пошкодження лакофарбного покриття правої сторони)?
4. Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля «RENAULT MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 зафіксовані працівниками патрульної поліції на місці ДТП 01.02.2024 (деформована права передня дверка, задня права дверка, заднє праве крило пошкоджено лако фарбне покриття заднього бампера права частина, передня праве крило, розбито дзеркало заднього виду пошкодження лакофарбного покриття правої сторони)?
5. Яка загальна вартість спричиненої шкоди автомобіля «RENAULT MEGANE» н.з. НОМЕР_1 при ДТП?
6. Яка загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля «RENAULT MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 ?
Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того що з'ясування вказаних обставин є необхідним для вирішення справи, а їх встановлення потребує спеціальних знань, а тому дійшов висновку про необхідність призначити комплексну судову автотоварознавчу та автотехнічну експертизу, проведення якої доручити яку доручити експертам Київського НДІСЕ.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду в частині питань представник ОСОБА_1 - адвокат Капля А.С. подала апеляційну скаргу, в який посилаючись на незаконність постановленої ухвали в частині поставлених судом питань:
1. Як з технічної точки зору повинен був діяти в даній дорожній обстановці водій автомобіля «RENAULT MEGANE» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 виходячи з вимог ПДР?
2. Чи вбачаються в діях водія автомобіля «RENAULT MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці, невідповідності технічного характеру вимогам ПДР, які перебувають в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП?. Вважає, що зазначені питання не стосуються з'ясуванню розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля «RENAULT MEGANE» н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП.
Зокрема зазначає, що питання щодо з'ясування як з технічної точки зору повинен був діяти ОСОБА_3 не входить до предмету доказування у даній справі. Таким чином оцінювання дій третьої особи відповідно до вимог правил ПДР та причинного зв'язку з його виникненням не є предметом даної справи.
Зазначені питання мали з'ясовуватися в ході судового розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Разом з тим під час розгляду в суді ОСОБА_2 не з'ясовував вказані питання та перед судом клопотання про проведення судової експертизи не заявляв.
Сторони правом подання відзиву не скористалися.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Капля А.С. підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_2 адвокат Пансюк В.М. проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в липні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди у розмірі 105 036 грн., та 10 000 грн. моральної шкоди.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 08 березня 2024 року, залишену без змін постановою Київського апеляційного суду 14 травня 2024 року у справ № 379/181/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили.
Звертаючись з клопотання про призначення експертизи ОСОБА_4 обґрунтовував його тим, що позивач надав суду висновок експерта № 24/100184 від 12 лютого 2024року по дослідженню з визначення матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу «RENAULT MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 , згідно якого вартість збитку складає 265 036,65 грн.
Проте, автомобіль було оглянуто експертом на десятий день після ДТП, виявлені і описані фахівцем пошкодження є значно більшими, ніж ті, які були виявлені працівниками поліції на момент ДТП.
Крім того, вільна ринкова ціна автомобіля також викликає сумнів. В зв'язку з чим у даній справі необхідно точно встановити вартість спричиненого збитку з урахуванням відсотку використання КТЗ та вартість відновлювального ремонту КТЗ та з'ясувати як повинен був діяти в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 та чи є причинний зв'язок з наслідками, що настали. Проведення судової експертизи просив доручити експертам Київського НДІСЕ.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Порядок призначення судової експертизи, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертизи та оформлення її результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, науково - методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків (п. 1); проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, передбачених процесуальним законом.
Частиною 1 статті 104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) від 01 червня 2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав для призначення у справі вказаної вище експертизи, оскільки з'ясування як з технічної точки зору повинен був діяти ОСОБА_3 не входить до предмету доказування у даній справ, отже оцінювання дій третьої особи відповідно до вимог правил ПДР та причинного зв'язку з його виникненням не є предметом даної справи, колегія суддів зауважує про таке.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
З огляду на вказане, суд зобов'язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів, рішення ЄСПЛ від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88).
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. На підтвердження розміру збитків, завданих позивачці внаслідок вчиненого ДТП, надано висновок судового експерта Петрушанко В.Ф. № 24/100184 від 12 лютого 2024 року, складений за результатами проведеного експертного дослідження з визначення матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу «RENAULT MEGANE», н.з., реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до якого розмір збитку, завданого власнику зазначеного автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 01.08.2022 року, визначається рівною 265 036,65 гривень.
Отже, розмір завданого матеріального збитку належить до предмету доказування у цій справі.
Відповідач ОСОБА_2 , заперечуючи проти заявленого позову заяви клопотання про призначення експертизи.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі № 641/2795/16-ц про те, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо.
За таких обставин, призначення судової експертизи за результатами розгляду клопотання відповідача є елементом права на справедливий розгляд справи та відповідає принципу змагальності та рівності сторін.
Результати призначеної судом першої інстанції експертизи нададуть змогу визначитися із належністю та достовірністю доказів, що мають бути враховані під час вирішення спору, і встановлення дійсного механізму ДТП, об'єму пошкоджень, що неодмінно впливає на дослідження питання щодо завданого матеріального збитку в результаті ДТП.
Тому, забезпечуючи реалізацію процесуальних прав сторін у справі, з огляду на положення ст. 12, 13 ЦПК України, для з'ясування заявлених позивачем обставин справи, що потребують спеціальних знань, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача і призначення у справі судової комплексної автотехнічної експертизи обставин ДТП та судової автотоварознавчої експертизи.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до суб'єктивного тлумачення скаржником процесуальних норм і не спростовують правильного висновку про задоволення клопотання про призначення у справі судової комплексної судової автотехнічної експертизи та автотоварознавчої експертизи з вказаних вище підстав.
З огляду на те, що для визначення дійсних обставин дорожньо-транспортної пригоди та встановлення вини або невинуватості учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також з метою встановлення вартості завданої позивачу шкоди необхідні спеціальні знання у автотехнічній сфері та у сфері автотоварознавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення у справі комплексної автотоварознавчої та автотехнічної експертизи.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які є законними та відповідають фактичним обставинами справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Каплею Аліною Степанівною - залишити без задоволення.
Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 27 грудня 2024 року - залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна