12 березня 2025 року
справа № 372/6256/23
провадження № 22-ц/824/1256/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Желепи О.В.
при секретарі: Правдивець Ю.О.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Шевченко Віти Олександрівни на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2024 року, постановлено під головуванням судді Кравченка М.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
12.12.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1241-5538 від 19.07.2023 року у розмірі 74 495 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору.
Свої вимоги мотивувало тим, що 19.07.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1241-5538. Відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» договір укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа з наданням позивачу одноразового ідентифікатора А1193 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредит в сумі 15 000 грн. 00 коп. зі строком кредитування 300 днів, базовим періодом 14 днів, зниженою % ставкою 2,50 % в день, стандартною % ставкою 3,00 % в день. Всупереч умов кредитного договору відповідачка не повернула у повному обсязі кредит, а також не виконала інші грошові зобов'язання перед позивачем, у зв'язку з чим станом на 16.11.2023 року виникла заборгованість на загальну суму 74 495 грн. 00 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 18 000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 56 495 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути з відповідачки, а саме просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитом в розмірі 18 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 56 495 грн. 00 коп.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2024 року у задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» - Шевченко Віта Олександрівна звернулася з апеляційною скаргою, в які просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою з позначкою часу. При укладені договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без створення за допомогою веб-сайту заявки відповідачем укладення договору було б неможливе і кредитні кошти не були би перераховані. Зазначає, що апелянт не є банківською установою, тому не відкриває рахунки, а здійснює послуги переказу коштів без відкриття рахунку. Строк договору становить 300 календарних днів, а не 21 день. Зазначає, що базовий період - строк протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсотки за користування кредитом ( вданому випадку 21 день), який він сам обирає при заповненні заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися ( в даному випадку - 300 днів). Зауважує, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам законодавства, є чіткий, узгоджується з умовами кредитного договору. Крім того, відповідачем не надано власного розрахунку або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
В судове засідання сторони не з'явились, повідомлені про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено і матеріалами справи не підтверджено отримання відповідачкою цифрового підпису і підписання спірного договору, ознайомлення з Правилами про надання споживчих кредитів, що є порушенням вимог ст. ст. 11,18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Обґрунтовуючи позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» посилається на те, що 19.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс'та ОСОБА_1 , в режимі онлайн шляхом заповнення відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті Позивача, був укладений Договір про відкриття кредитної лінії №1241-5538.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронну комерцію».
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору, моментом підписання такого договору є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. На думку позивача, таким одноразовим ідентифікатором є кодом А1193 , який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відповідачка ОСОБА_1 не укладала із позивачем у паперовому чи електронному вигляді договору, оскільки позивачем не доведено і матеріалами справи не підтверджено отримання нею цифрового підпису і підписання спірного договору, ознайомлення з Правилами про надання споживчих кредитів, що є порушенням вимог cт.ст.11,18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
На підтвердження укладення договору позивач додав роздруківку правил відкриття кредитної лінії, роздруківку паспорта споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, роздруківку таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1241-5538 на якому відсутній підпис відповідачки ОСОБА_1 .
На бланку (проект) договору про відкриття кредитної лінії № 1241-5538 від 19.07.2023 року відсутній підпис відповідачки у справі ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач не надав доказів укладення договору шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов договору, включаючи правила Позивача відкриття кредитної лінії, тобто їх оригіналів, а надані докази є неналежними, недопустимими і недостовірними у розумінні ст. ст. 77, 78, 79, 100 ЦПК України.
Позивач в своїй позовній заяві стверджує, що надав кошти у розмірі 15 000,00 грн. і вимагає сплатити 74 495,00 грн., посилаючись на довідку про перерахування суми кредиту № 1241-5538 від 19.07.2023 року та довідку про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи, яка не є фіскальним документом, незавірена, відтак, суд вірно вважав належним, допустимим та достовірним доказом того, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надав кошти, а відповідачка їх отримала.
Обставини того, що відповідачка в загальній кількості 4 рази оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідачки з процедурою оформлення та виконання кредитного договору не підтверджується жодним письмовим доказом у справі в розумінні вимог ст. ст. 76-81 ЦПК України.
Як встановлено судом, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» приєднав до матеріалів позовної заяви копію вимоги про усунення порушень умов Договору №1241-5538 від 19.07.2023 року, шляхом сплати заборгованості за процентами на банківські реквізити ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у розмірі 40 095,00 грн., яка адресована ОСОБА_1 та вказав, що 13.10.2023 року позивач направив на адресу відповідачки поштове відправлення рекомендованих листів.
Судом вірно встановлено, що обставина отримання відповідачкою вищевказаного листа не підтверджується жодним доказом, оскільки ні чек про отримання конверту, ні опис вкладення до цінного листа, ні списку рекомендованого поштового відправлення матеріалами справи не підтверджено.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Суд обґрунтовано вважав, що позивачем не доведено обставин, які б породжували правові наслідки у виді виникнення зобов'язань сплатити визначені позовом кошти, тому достатніх підстав для задоволення позову немає.
Колегія суддів не приймає до уваги додаткові докази анкету клієнта фізичної особи, довідки щодо погашення 4 кредитів, копію договору № 4010 про надання послуг в системі ligPay від 02.12.2019 року, копії додаткової угоди від 22.07.2023, повідомлення та таблиці обчислення загальної вартості кредиту, протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису долучені до апеляційної скарги, оскільки поважних причин неподання цих доказів до суду першої інстанції позивачем не наведено у порушення ч.3 ст. 367 ЦПК України.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - Шевченко Віти Олександрівни залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 09 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді