10 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/1627/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи за рік ОСОБА_1 згідно з довідкою Чернігівської облспоживспілки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 23.12.2024 № 02/1-177 з 26.12.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення, яким зарахувати до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи за рік ОСОБА_1 згідно з довідкою Чернігівської облспоживспілки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 23.12.2024 № 02/1-177 з 26.12.2024.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що вона звернулась до територіального органу Пенсійного фонду про визначення розміру пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за віком. Однак відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії з підстави того, що пенсіонер надала довідки про заробітну плату №02/1-175 та №02/1-176 від 23.12.2024, однак не долучила копії первинних документів на підставі яких було видано вказані довідки.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позов, у якому останній не погодився із заявленими вимогами зважаючи на те, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується копією пенсійного посвідчення від 16.02.2023 (а.с. 9).
26.12.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 23.12.2024 (а.с. 11-13).
Згідно із розпискою повідомленням від 26.12.2024 ОСОБА_1 до заяви додала, зокрема, довідки про заробітну плату від 23.12.2024 №02/1-175, №02/1-176, №02/1-177 (а.с. 14-15).
За результатами розгляду заяви позивача та доданих документів, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 01.01.2025 №254150014813 у перерахунку пенсії відмовлено, оскільки копії первинних документів, на підставі яких було видано довідки про заробітну плату надано не було (а.с. 38 зворотна сторона).
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 16.01.2025 (а.с. 28).
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не врахування довідки про заробітну плату протиправними та такими, що порушують права позивача, остання звернулася до суду за їх захистом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Своєю чергою правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування№ (далі - Закон №1058-IV).
Закон №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 1 Закон №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Статтею 40 Закону №1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Водночас, статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, пунктом 2 зазначеної статті передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 №306 «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії особам, що в період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищує календарний місяць.
Пунктом 1 передбачено, що до осіб, на яких розповсюджується дія цього Порядку, відносяться особи, які до 01.07.1998 отримували заробітну плату по результатам роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, котрі працювали в сільському господарстві.
Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку, до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Для обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу), що виплачена за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, особа звертається із заявою до відповідного управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті.
Аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що однією з умов врахування суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у спосіб визначений Порядком, є наявність доказів про виплату особі заробітної плати у строк понад один місяць.
Так, положенням п. 6 Постанови №306 передбачено, що підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, що зазначаються у довідці, може бути: законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, яким на момент виплати особі заробітної плати (доходу) було передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи; цивільно-правовий договір.
Заробітна плата (дохід), що підлягає зарахуванню до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, визначається шляхом ділення суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців виконання такої роботи (п.8 Постанови №306).
Відповідно до архівної довідки від 23.12.2024 №02/1-178 (а.с.17) у відомчий архів Чернігівської обласної спілки споживчих товариств були передані документи працівників звірогосподарства за 1958-1999 роки.
Згідно із виданою Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 23.12.2024 №02/1-177 позивачці виплачувалась заробітна плата за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць (а.с. 16).
Оплата праці працівників звірогосподарства проводилась відповідно до постанови Правління Центроспілки від 23.07.1970 №112 «Про умови оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств споживчої кооперації». Пунктом 1 даної постанови передбачено введення умов оплати праці згідно з Типовим положенням про оплату праці робітників радгоспів і других державних підприємств сільського господарства (далі Типове положення), затвердженим Поставною Держкомпраці та соціальним питанням СРСР та Президії ВЦРПС від 15.07.1970 №182 (П-13). Пунктами 1 і 3 даного Положення передбачено розмір заробітної плати керівників та спеціалістів відділень, ферм та сільськогосподарських підрозділів в залежності від умов виробництва, норм і розцінок по реалізаційним цінам і затвердженої річної норми виробництва.
Таким чином, дослідивши зміст довідок про отриману позивачем заробітну плату, суд вважає, що її зміст відповідає вимогам Додатку до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 №306, зокрема у ній зазначено підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, відомості про документи, на підставі яких її видано, в тому числі відомості нарахування заробітної плати за 1991-1996 роки.
Суд також зазначає, що постанова Правління Центроспілки №112 була обов'язковою для всіх сільськогосподарських підприємств споживчої кооперації та являлась нормативним документом, яким для виконання введено в дію Типове положення про основні умови оплати праці робітників радгоспів і других державних підприємств сільського господарства, в тому числі і Звірогосподарств.
Вирішуючи питання правомірності обрахунку пенсії без урахування довідок про заробітну плату, суд зазначає таке.
Частинами 1-3 ст. 44 Закону №1058-IV встановлено, шо призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Водночас, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі Порядок № 22-1).
Згідно із пунктом 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року(додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Суд також зазначає, що територіальним органом ПФУ при розгляді заяви позивача не було ініційовано питання проведення зустрічної перевірки для встановлення обґрунтованості виданих довідок, а прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи ОСОБА_1 згідно з довідкою Чернігівської облспоживспілки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 23.12.2024 № 02/1-177.
Відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, саме Пенсійні органи наділені повноваженням вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє дійти висновку, що обов'язок призначення/перерахунку пенсії в належному розмірі покладається на відповідний територіальний орган ПФУ, а тому у протилежному випадку даний орган буде діяти не на підставі, не в межах повноважень і не в порядку, передбаченому чинним законодавством. Тому такі дії мають бути визнані протиправними та вчиненими з вини органу - суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, територіальний орган ПФУ приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії не надав належної оцінки документам, поданим заявником, формально підійшов до вирішення наявного права особи на пенсію в належному розмірі, оскільки не здійснив всіх можливих та достатніх дій, в межах прав, наданих пенсійним органам для недопущення порушення прав особи на соціальний захист в зв'язку із втратою працездатності, наслідком таких протиправних дій стало призначення пенсії без урахування всіх поданих документів, що в певному сенсі, призвело до обмеження відповідного права на мирне володіння майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Верховний Суд у справі № 826/14837/16, розглянутій 31 березня 2020 року зазначив, що «пенсія за віком - це свого роду державний депозит» (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи та підлягає безумовному поверненню державою в установленому розмірі протягом всього життя пенсіонера, крім випадків, що можуть бути встановлені законом. Особу можна позбавити як права на депозит, так і права на пенсію лише за добровільної відмови від цього виду власності.
Серед критеріїв, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відтак, на переконання суду, не може слугувати причиною порушення прав та інтересів особи на належне соціальне забезпечення сумніви пенсійного органу щодо певних підтверджуючих документів при цьому без подальшого вчинення активних дій в межах прав, наданих пенсійним органам.
Визначаючись щодо меж заявлених позовних вимог, з урахуванням встановлених під час судового розгляду обставин, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частина 2 названої статті встановлює, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, як: здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15.11.96 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьев проти України від 05.04.2005.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи за рік ОСОБА_1 згідно з довідкою Чернігівської облспоживспілки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 23.12.2024 № 02/1-177 з 26.12.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення, яким зарахувати до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи за рік ОСОБА_1 згідно з довідкою Чернігівської облспоживспілки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 23.12.2024 № 02/1-177 з 26.12.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 13559341.
Дата складення повного рішення суду - 10.04.2025.
Суддя Ю. О. Скалозуб