11 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3179/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Невольніченко Олексій Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 з такими позовними вимогами:
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 чи інший відповідний документ в частині направлення для проходження військової служби позивача ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №291 в частині зарахування до списків особового складу військової частини ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову вказав, що відповідачем протиправно здійснено мобілізаційні заходи стосовно позивача, оскільки останньому на день мобілізації не виповнилось 25-ти років.
Вважає такі дії відповідача протиправними, тому з метою відновлення порушених прав, звернувся до суду із цим позовом та просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ІНФОРМАЦІЯ_2 правом на подання відзиву не скористався.
Військова частина НОМЕР_1 правом на подання відзиву не скористалась.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.08.2024 витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 письмові докази, зокрема: витяг з наказу чи іншого документу про призов в частині, що стосується призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та призначення на посаду; документ, котрий свідчить про дату початку та закінчення проходження базової військової служби ОСОБА_1 , а також усі докази, які пов'язані з обставинами, що стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.02.2025 витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 письмові докази, зокрема: інформацію про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку станом на день його призову по мобілізації, із зазначенням дати взяття на військовий облік.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.02.2025 витребувано з Військової частини НОМЕР_1 наступні докази: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування позивача до списків особового складу та призначення на посаду; документ, котрий свідчить про дату початку та закінчення проходження базової військової служби ОСОБА_1 , а також усі докази, які пов'язані з обставинами, що стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з довідкою ВЛК від 07.06.2024 №4518/24 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 07.06.2024 №219 позивача призвано та направлено для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаних та резервістів у складі команди НОМЕР_1 , відповідно додатку.
Пунктом 1.11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2024 №165 позивача зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення з 08.06.2024.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2024 №250 позивач вважається таким, що вибув для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_2 .
Вважаючи дії щодо мобілізації та наказ про призов на військову службу протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (частина 1).
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ (далі Закон №1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Згідно статті 17 Закону №1932-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до сьогодні.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно статті 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України: приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Пунктами 1, 4 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 передбачено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1,17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі Закон №2232-XII). Також Закон №2232-XII визначає загальні засади проходження військової служби в Україні.
Статтею 1 Закону №2232-XII встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу». Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із частинами третьої та четвертою статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частина шоста статті 2 Закону №2232-XII передбачає види військової служби, зокрема, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-XII: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
За змістом частини першої статті 18 Закону №2232-XII від проходження базової військової служби звільняються призовники: які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби; які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах.
Згідно з положеннями статті 27 Закону №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Запас військовозобов'язаних поділяється на першу і другу категорії.
До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.
До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.
Пунктом 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань. Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.
Відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону України №3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов'язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що: призовник і військовозобов'язаний - це різні категорії громадян у сфері військового обліку; строкова військова служба і військова служба за призовом під час мобілізації - це різні види військової служби. До строкової служби можуть бути призвані призовники, до військової служби за призовом під час мобілізації - військовозобов'язані.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 19.02.2025 витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 письмові докази, зокрема: інформацію про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку станом на день його призову по мобілізації, із зазначенням дати взяття на військовий облік. Однак, на виконання вказаної ухвали відповідач вказаних доказів не надав.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази перебування позивача на військовому обліку військовозобов'язаних.
Судом встановлено, що станом на день видачі наказу від 07.06.2024 №219 позивачу було 19 років.
Оскільки позивач не перебував станом на 07.06.2024 на військовому обліку військовозобов'язаних та не досяг 25 років, а тому в розумінні частини п'ятої статті 23 Закону України №3543 не підлягав призову на військову службу під час мобілізації
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З матеріалів справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не доведено та не надано відповідних доказів щодо того, на якій підставі та у якому статусі було мобілізовано позивача, який не досяг 25-річного віку.
Крім того, ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.08.2024 запропоновано ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі заперечення проти позову надати відзив на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
ІНФОРМАЦІЯ_2 правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 07.06.2024 №219 в частині призову та направлення позивача для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаних та резервістів у складі команди НОМЕР_1 .
Відтак, слід визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 07.06.2024 №219 в цій частині.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 07.06.2024 №219 в частині його призову на мобілізацію.
Водночас, суд звертає увагу, що зарахування позивача з 08.06.2024 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 є похідним від наказу про мобілізацію, а, отже, такі дії також порушують права позивача, а тому, як наслідок, слід визнати протиправним та скасувати пункт 1.11 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2024 №165, яким позивача зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення з 08.06.2024.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість відповідачем в ході розгляду даної адміністративної справи не надано доказів, які не свідчать про законність вчинених ним дій.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак, вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 07.06.2024 №219 в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаних та резервістів у складі команди НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати пункт 1.11 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2024 №165 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини з 08.06.2024.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна