10 квітня 2025 року Справа № 580/3154/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/3154/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
24.03.2025 вх.№14527/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням грошового забезпечення відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року у розмірі 2684 грн, шляхом множення на прожитковий мінімум для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13,14, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з внесеними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038 у відповідності до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії;
-зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, для перерахунку пенсії з зазначенням у довідці грошового забезпечення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням для обчислення розміру грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня календарного року у розмірі 2684 грн, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із внесеними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038 , помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 із обов'язковим зазначенням відомостей про змінені збільшені розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
31.03.2025 суд позовну заяву залишив без руху та надав позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем за відсутності у додатках копії попередньої довідки станом на 01.03.2023; клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження; повідомлення з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду.
У заяві від 08.04.2025 позивач зазначає, що у постанові Судової палати Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 зазначено, що обмеження права особи що отримує пенсію на підставі Закону №2262-XII на перерахунок належної йому пенсії, який не проведений своєчасно через не видання довідки про розмір грошового забезпечення відповідним державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи ст. 51 Закону №2262-ІІ.
У справі №380/1907/23 особа звернулась у лютому 2023 року з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, 01.11.2022 позивач (позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років) звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та направлення до ГУ ПФУ довідок.
Порушені права позивача можуть бути захищені судом у межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23). Верховний Суд у п.59 у справі № 160/28752/2 вказав: звернувшись до суду з цим позовом 02 листопада 2023 року, позивачка заявила позовні вимоги з 01 березня 2022 року, у зв'язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 02 травня 2023 року - тобто у межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з 01 березня 2022 року, як помилково вважав суд першої інстанції, у зв'язку із чим рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та залишення без розгляду позовних вимог за період до 02 травня 2023 року відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
У додатку до позовної заяви без зазначення кількості аркушів кожного додатка надані копії документів усупереч вимог ч.2 ст.94 КАС України та ДСТУ, що не засвідчені в установленому порядку із датою засвідчення копій.
Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).
ВС у справі №240/17165/23 ЄДРСР 125247964 зазначив: копія документа - це документ, що містить точне знакове відтворення інформації оригіналу документа. Відповідне визначення міститься у Національному стандарті України “Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2023.
Верховний Суд у справі № 460/21394/23 ЄДРСР 125146265 у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців (позивач звільнений з військової служби 30.03.2023 - ЄДРСР 115569207), зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України мають перевагу у застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України [якою установлено місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби]. ВС у п.41 вказує: з урахуванням наявності різних підходів до застосування приписів статті 233 КЗпП України колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважає за необхідне передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23, від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23, від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24, від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23. Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №460/21394/23 (касаційне провадження №К/990/45865/24) на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу - судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов'язків.
Верховний Суд у справі № 420/23712/24 ЄДРСР 126311318 у п.35 вказав: у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що у разі якщо мають місце тривалі правові відносини, що виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється так: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період із 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст.121 КАС України).
Керуючись ст.2, 5, 121, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 .
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п'ять днів з дати отримання копії ухвали. Запропонувати позивачу врахувати ст.49 КАС України щодо залучення третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; доказів на підтвердження обставин та копії власного звернення до колишнього роботодавця/страхувальника/податкового агента; відомості про рішення Уряду про підвищення оплати праці службовцям за прирівняною посадою, попередню довідку про грошове забезпечення, наказ про звільнення зі служби; обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та повідомлення: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо довідки від колишнього роботодавця; обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи; надання попередньої довідки станом на 01.01.2023 та відомості про її відкликання у контексті вимоги про оновлену довідку; засвідених копій додатків до позовної заяви.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА