Справа № 560/13344/24
іменем України
11 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Міськтепловоденергія" до Головного управління Держспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування пунктів припису,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 6, 7 припису Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 26.07.2024 №1/сз про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог санітарного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 23 липня 2024 року уповноваженими особами відділу санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідування спалахів управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області було проведено позапланову перевірку господарської діяльності комунального підприємства «Міськтепловоденергія», за результатами якої складено акт перевірки №14.
У вказаному акті виявлені порушення, зокрема, вимог частини 4 статті 16 та частини 2 статті 24 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», пунктів 3.10, 3.11, абзацу 1 пункту 3.5 розділу ІІІ ДСанПіН 2.2.4-171-10, пунктів 5.1.6 глави 5.1 розділу 5, пунктів 7.1.2 глави 7.1 розділу 7, пунктів 9.1.1, 9.1.2 глави 9.1 розділу 9 наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству «Про затвердження Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України» від 05.07.1995 №30.
На підставі вказаного акту відповідачем складено припис від 26.07.2024 №1/сз, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення.
Позивач, у свою чергу, вважає, що вимоги викладені в приписі від 26.07.2024 №1/сз частково підлягають скасуванню, оскільки під час проведення перевірки відповідач вийшов за межі підстав для її проведення.
Зокрема, позивач зазначає, що в направленні на перевірку вказано, що предметом її проведення є дотримання вимог Законів України «Про систему громадського здоров'я» та «Про захист населення від інфекційних хвороб», що, на думку позивача, є значно ширшим за погоджений із центральним органом виконавчої влади предмет перевірки.
Також позивач вказує, що при відібранні зразків води відповідач не з'ясував, хто є власником земельної ділянки під водним простором. Водночас, перевірка обмежилася лише дослідженням земельних ділянок, на яких розташовані очисні та водозабірні об'єкти комунального підприємства «Міськтепловоденергія». Позивач зазначає, що вимогу щодо складання паспорта на водний об'єкт слід адресувати органу, який має повноваження на розпорядження земельною ділянкою під водою, а не суб'єкту господарювання.
На переконання позивача, ним надано усі необхідні документи, зокрема, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи стосовно матеріалів, речовин та сполук, що використовуються для приготування питної води.
Крім того, було зазначено, що ремонтні роботи в об'єктах водопостачання будуть здійснені згідно з планами на 2024-2025 роки, що відповідає строкам, встановленим для усунення порушень згідно з оскаржуваним приписом.
У зв'язку з вищезазначеними обставинами, позивач вважає, що пункти 1, 2, 3, 4, 6, 7 припису відповідача не відповідають вимогам статті 2 КАС України і, як наслідок, є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що 02.07.2024 Держпродспоживслужбою листом за №12-16/13741 погоджено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог законодавства у сфері санітарно-епідемічного благополуччя населення КП «Міськтепловоденергія» за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 123, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., а також видано наказ №650 від 09.07.2024 на проведення позапланового заходу.
Твердження позивача про вихід за межі предмету перевірки, на переконання відповідача, є безпідставними, оскільки санітарно-епідеміологічне благополуччя населення регулюється Законами України «Про систему громадського здоров'я» та «Про захист населення від інфекційних хвороб», що безпосередньо стосуються перевірки діяльності підприємства в цій сфері.
Щодо вимоги складання паспортів на джерела питного водопостачання, відповідач зазначає, що це є обов'язковим згідно з вимогами законодавства, оскільки паспорти на джерела питного водопостачання повинні складатися у встановленому порядку. У паспорті джерела мають бути вказані показники якості води, які повинні відповідати нормам, визначеним державними санітарними правилами і стандартами.
Таким чином, позивач, як підприємство питного водопостачання, не може здійснювати свою діяльність без наявності відповідних паспортів.
Водночас, позивач надав висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи лише стосовно окремих матеріалів, таких як сіль кам'яну, коагулянти та електролізні установки для отримання дезінфектантів, що не є достатнім для виконання вимог законодавства щодо питної води.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області № 650 від 09.07.2024 та направлення № 515 від 09.07.2024 посадовими особами відповідача проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) комунального підприємства «Міськтепловоденергія», що здійснює діяльність за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Ярослава Мудрого, 123 щодо дотримання вимог законодавства про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, з відбором зразків води поверхневої водойми та води водопровідної для проведення лабораторних досліджень.
За результатами перевірки складено акт №14 від 23.07.2024, яким встановлені порушення вимог:
1) частини 4 статті 16 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» №2918-ІІІ - на водний об'єкт, який є джерелом питного водопостачання не складений в установленому законодавством порядку паспорт;
2) пунктів 3.10, 3.11 розділу ІІІ ДСанПіН 2.2.4-171-10 - висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на документацію на розроблювані обладнання, устаткування, проекти нормативно-технічної документації, матеріали, речовини та сполуки, що використовуються у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення наявні частково;
3) частини 2 статті 24 «Про питну воду та питне водопостачання» №2918-ІІІ - керівник підприємства питного водопостачання у разі виникнення надзвичайної ситуацій техногенного характеру, що призводять до припинення постачання води споживачам, зобов'язаний негайно повідомити про це органи, які здійснюють Державний контроль у сфері питної води і питного водопостачання, і вживає заходів щодо охорони джерела та систем централізованого водопостачання та ліквідації причин і наслідків цих надзвичайних ситуацій та організації роботи пунктів розливу питної води. Механізм оповіщення та ліквідації причин і наслідків цих надзвичайних ситуацій не розроблений в повному обсязі (не включено в схему оповіщення органи Держпродспоживслужби);
4) пункту 5.1.6 глави 5.1 розділу 5 Правил, затверджених наказом №30 - у разі прогресуючого погіршення якості води в джерелі до створення спеціальної комісії не включено орган Держпродспоживслужби;
5) пункту 7.1.2 глави 7.1 розділу 7 Правил, затверджених наказом №30 - режим експлуатації насосних станцій персоналом не дотримується. Виробничі та побутові приміщення насосної станції 1 підйому потребують проведення ремонту. На водонасосній станції ІІ підйому приміщення потребують проведення генерального прибирання. Виробничі приміщення де здійснюється зміщування та технічна очистка води потребують проведення поточного ремонту, басейни для чистої води потребують проведення відновлення покриття керамічною плиткою, на кранах для відбору проб чистої води наявні явища корозії;
6) абзацу 1 пункту 3.5 розділу ІІІ ДСанПіН 2.2.4-171-10 - безпечність та якість води за санітарно-токсикологічними показниками гігієнічним нормативам, наведеним у додатку 2 ДСанПіН 2.2.4-171-10 не відповідає. Відповідно експертному висновку №002296д.к./2/24 від 15.07.2024 року, зразок води централізованого водопостачання в водорозбірній колонці по вул. Огієнка 30, м. Кам'янець-Подільський за вмістом токсичних елементів не відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10, залізо загальне при нормі не більше 0,2 мг/дм3, виявлено 3,95 мг/дм3;
7) пунктів 9.1.1, 9.1.2 глави 9.1 розділу 9 Правил, затверджених наказом №30 - зовнішні системи подачі та розподілу води безперебійне і надійне постачання споживачам питної води, якість якої відповідає санітарним нормам і вимогам не забезпечують. Головні завдання технічної експлуатації системи подачі і розподілу води не виконуються, про що свідчить результати води централізованого водопостачання в водорозбірній колонці по вул. Огієнка 30, м. Кам'янець-Подільський №002296д.к./2/24 від 15.07.2024 року за вмістом токсичних елементів не відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10, залізо загальне при нормі не більше 0,2 мг/дм3, виявлено 3,95 мг/дм3;
8) пунктів 3.10 розділу ІІІ ДСанПіН 2.2.4-171-10 - виробництво питної води здійснюється за нормативно-технічним документом та відповідно до технічного регламенту з описом технологічного процесу виробництва питної води, які не пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу та не отримали позитивний висновок.
26 липня 2024 року відповідачем складено припис №1/сз про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Не погоджуючись з пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7 припису Головного управління Держспоживслужби в Хмельницькій області від 26.07.2024 №1/сз, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Згідно з частинами першою та третьою статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частин першої-четвертої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Таким чином, суд дійшов до висновку, що Держпродспоживслужба як контролюючий орган має право, на підставі звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав, провести позапланову перевірку такого суб'єкта господарювання та у разі виявлення порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів, зобов'язати усунути таке порушення, шляхом винесення такому суб'єкту господарювання обов'язкового для виконання припису.
Надаючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпродспоживслужби за наслідками перевірки, важливим є з'ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб'єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 у справі № 804/2956/17.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для проведення позапланового заходу державного контролю стало звернення гр. ОСОБА_1 .
Звернення громадян, що містять відомості про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави є підставами для проведення позапланових заходів державного контролю.
При цьому законом не покладено на громадянина в обов'язковому порядку додавати до заяви докази що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, а лише за наявності що підтверджують такі порушення.
Суд зауважує, що вказане звернення за своїм змістом та формою відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», а тому є обов'язковою для розгляду у встановленому Законом порядку.
Так, 02.07.2024 Держпродспоживслужбою листом за №12-16/13741 погоджено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог законодавства у сфері санітарно-епідемічного благополуччя населення комунального підприємства «Міськтепловоденергія» за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 123, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., а також видано наказ №650 від 09.07.2024 на проведення позапланового заходу.
Таким чином, перевірка позивача була проведена відповідачем на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 №303, звернення гр. ОСОБА_1 від 21.06.2024 та погодження Держпродспоживслужби України №12-16/13741 від 02.07.2024, а тому порушень при її призначенні та проведенні судом не встановлено.
Надаючи оцінку доводам позивача про вихід особами Головного управління Держспоживслужби в Хмельницькій області під час проведення перевірки за межі питань, що стали підставою для призначення такої, суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення гр. ОСОБА_1 від 21.06.2024, в якому він просив провести перевірку комунального підприємства «Міськтепловоденергія», що знаходиться за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Ярослава Мудрого, 123. У зверненні також зазначено, що вода, яка потрапляє в будинки, є непридатною для споживання та побутового користування, має неприємний жовтий колір і запах.
В направленні на проведення заходу визначений предмет здійснення заходу: дотримання вимог Закону України «Про систему громадського здоров'я» та Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Абзацом 11 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
У тексті звернення гр. ОСОБА_1 , заявник просив здійснити перевірку комунального підприємства «Міськтепловоденергія», оскільки вода, яка потрапляє в будинки, є непридатною для споживання та побутового користування, має неприємний жовтий колір і запах.
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 23.07.2024 №14 та зафіксовано висновок про те, що комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» порушено вимоги частини 4 статті 16, частини 2 статті 24 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», пунктів 3.10, 3.11, абзацу 1 пункту 3.5 розділу ІІІ ДСанПіН 2.2.4-171-10, пунктів 5.1.6 глави 5.1 розділу 5, пунктів 7.1.2 глави 7.1 розділу 7, пунктів 9.1.1, 9.1.2 глави 9.1 розділу 9 наказу від 05.07.1995 №30 «Про затвердження Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України».
З викладеного судом встановлено, що предмет проведеної відповідачем перевірки не співпадає із предметом означеного звернення гр. ОСОБА_1 , що прямо суперечить положенням абз.11 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Так, в заяві, яка стала підставою для проведення відповідачем позапланового заходу, не ставилося питання щодо складання паспорта на водний об'єкт, який є джерелом питного водопостачання, не порушувалися питання щодо розроблення механізму оповіщення та ліквідації причин і наслідків надзвичайних ситуацій, а також питання щодо створення керівником спеціальної комісії. Оскільки відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області не мало права перевіряти зазначені питання та виносити припис з цього приводу.
Суд звертає увагу на те, що в силу імперативних приписів частини 1 статті 6 Закону №877-V відповідач вправі був провести перевірку лише щодо тих питань, які зазначені у зверненні, тобто стосуються інформування споживачів щодо якості питної води.
Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вийшов за межі предмета позапланового заходу та в порушення вимог частини 1 статті 6 Закону № 877-V здійснив перевірку щодо питань, не зазначених у зверненні, і необхідність перевірки яких не була підставою для позапланової перевірки.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 у справі №818/1764/16 та у постанові від 13.06.2024 року справі №640/25597/21.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому вжите законодавцем словосполучення «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
«Прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний використовувати повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або виходить із його цілей. Використання повноважень з неналежною метою за своїм змістом є зловживанням ними: використання їх нечесно, із протиправними намірами, з недоброю волею, зі спотвореним тлумаченням мети, з якою надано повноваження, з наявністю особистого інтересу у прийнятті рішення або вчиненні дії.
Надаючи оцінку оскаржуваному припису відповідно до статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону № 877-V).
Мета припису - усунення порушень, у процесі діяльності суб'єкта господарювання, виявлених перевіркою.
Згідно з п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.
Разом з тим, спірний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, однак, не містить визначення конкретних дій, обов'язкових до виконання для усунення виявлених порушень.
Суд зазначає, що в оскаржуваному приписі наведені порушення, зафіксовані в акті перевірки. Водночас, відповідно до вимог законодавства, припис повинен містити чітке формулювання конкретних заходів, які необхідно вжити для усунення виявлених порушень. Натомість відповідач у приписі лише продублював викладені в акті факти порушень, не зазначивши жодних конкретних дій, які підлягають обов'язковому виконанню.
На переконання суду, оформлення припису у вигляді загальних формулювань встановлених порушень норм законодавства без конкретного опису такого порушення та вимога про усунення порушень норм законодавства без зазначення конкретних дій, які повинна вчинити особа, є недопустимими, з врахуванням обов'язку його виконання особою, якій спрямована вказана вимога та можливості притягнення її до відповідальності за невиконання вимог цього припису.
З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" припису передбачає його обґрунтованість.
У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов'язки для адресата, полягає в тому, щоб "усунути порушення вимог санітарного законодавства", встановлені уповноваженою особою.
Зазначивши у приписі про необхідність «усунути порушення вимог санітарного законодавства», відповідач не вказав обов'язкові до виконання конкретні дії, які повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушень вимог законодавства.
Отже, зі змісту припису Головного управління Держспоживслужби в Хмельницькій області №1/сз від 26.07.2024, як акта індивідуальної дії судом встановлено, що такий винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим.
Суд враховує, що позивач частково оскаржує припис - виключно в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, тоді як в іншій частині визнає наявність порушень та не ставить питання про їх скасування.
Не спростовуючи фактів порушення норм законодавства, зокрема щодо якості питної води, суд вважає, що необхідно визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 6, 7 припису Головного управління Держспоживслужби в Хмельницькій області №1/сз від 26.07.2024, оскільки відповідач вийшов за межі предмета позапланового заходу та в порушення вимог частини 1 статті 6 Закону № 877-V здійснив перевірку щодо питань, не зазначених у зверненні, і необхідність перевірки яких не була підставою для позапланової перевірки.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач, звертаючись до суду з таким позовом через систему "Електронний суд", повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (3028 х 0,8). Позивачем сплачено 3028 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (який підлягав сплаті при поданні цього позову) стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інша частина сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн. (3028 - 2422,40) є надміру сплаченим судовим збором.
Водночас, згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи зазначене, суд роз'яснює позивачу його право подати до суду клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За змістом статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 7статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, умовою відшкодування стороні понесених витрат на правничу допомогу адвоката відповідно до приписів ст.134та ст.137 КАС України є встановлення їх розміру згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак позивачем не надано будь-яких документальних підтверджень оплати витрат на професійну правничу допомогу (платіжних доручень, актів виконаних робіт/наданих послуг).
Враховуючи те, що позивачем не надано доказів, що підтверджують здійснення оплати витрат на професійну правничу допомогу, підстави для розподілу таких витрат відсутні.
Водночас, у разі дотримання вимог, визначених статтями 134 та 139 КАС України, позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про присудження на його користь витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов комунального підприємства "Міськтепловоденергія" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 6, 7 припису Головного управління Держспоживслужби в Хмельницькій області про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог санітарного законодавства №1/сз від 26.07.2024.
Стягнути на користь комунального підприємства "Міськтепловоденергія" судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держспоживслужби в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 11 квітня 2025 року
Позивач:Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" (вул. Ярослава Мудрого, 123, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, 32316 , код ЄДРПОУ - 36588183)
Відповідач:Головне управління Держспоживслужби в Хмельницькій області (вул. Шевченка, 53, Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 40358308)
Головуючий суддя Д.А. Божук