Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 квітня 2025 р. Справа № 520/28708/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про застосування адміністративно господарського штрафу №128921 від 01.10.2024;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті витрати на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про застосування адміністративно-господарського штрафу №128921 від 01.10.2024 є протиправною, необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку. Позивач стверджує, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення у сфері законодавства про автомобільний транспорт, а відтак застосування стягнень до нього адміністративно-господарського штрафу згідно з оскаржуваною постановою є протиправним та з цих підстав просить суд задовольнити позов.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок відділу державного нагляду (контролю) в Івано - Франківській області та направлення на перевірку №НР 000379 від 09.08.2024, 12.08.2024 співробітниками відділу проводилась рейдова перевірка на а/д Н - 10 «Стрий - Мамалига», 105 км + 500 м.
Відповідно до пункту 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013, був зупинений транспортний засіб марки RENAULT MASTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ОСОБА_3 , проте використовується у господарській діяльності позивачем (ТТН № 12/08 від 12.08.2024, графа «автомобільний перевізник» - «ФОП ОСОБА_1 (2754000537)». На момент проведення перевірки було встановлено відсутність індивідуальної контрольної книги водія або графіку змінності водія. У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені державою, державним інспектором було складено акт №АР078757 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.08.2024. Водій зі змістом акту ознайомлений та підписав його, зазначивши: «Перевізник не забезпечив книгою, тому що 3,5 т не треба».
Повідомленням №78078/40/24-24 від 06.09.2024 позивача викликано для розгляду справи на 01.10.2024 з 9.00 до 11.00, яке направлялося позивачу поштою та ним особисто отримано 16.09.2024. За результатами розгляду акту № АР 078757 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.08.2024 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 128921 від 01.10.2024. Копію постанови №128921 від 01.10.2024 направлено на поштову адресу позивача та ним особисто отримано 05.10.2024. Процедура повідомлення та розгляд справи дотримана, позивачем за текстом позовної заяви не оскаржується.
Через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано відповідь на відзив, в якій викладено аналогічні пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, зазначивши стосовно суті виявлених під час рейдової перевірки порушень, що відповідно до Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті №385, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку 24.06.2010, зазначено, що перевізники - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.
Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів про робочий час і час відпочинку водіїв, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв).
Разом з тим, відповідно до технічних умов заводу-виробника автомобіль «Renault Master», 2018 року випуску, має повну масу до 3500 кг., та не обладнаний тахографом. Оскільки повна маса автомобіля «Renault Master» 3500 кг, то водію не потрібно вести індивідуальну контролю книжку водія.
Також, представником відповідача надіслано через систему "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, в яких викладено пояснення, щодо наведених позивачем у відповіді на відзив аргументів та мотиви їх відхилення. З привод тверджень позивача, що відповідно до ТТН від 12.08.2024 ФОП ОСОБА_1 здійснював транспортування власних ТМЦ з одного складу до іншого та не надав послуг з перевезення, представник відповідача зазначив, що відповідно до положень пункту 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Відомості про автомобільного перевізника відображені, зокрема у товарно-транспортній накладній, яка відповідно до приписів статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов'язкова для здійснення внутрішніх перевезень вантажів. Отже, ТТН є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб'єктами підприємницької діяльності з метою розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. В ТТН № 12/08 від 12.08.2024 автомобільним перевізником вказано «ФОП ОСОБА_1 (2754000537)». Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт", що свідчить про відповідність його видів економічної діяльності до приналежності статусу «автомобільного перевізника». Відтак, доводи в цій частині позивача є помилковими.
Щодо суті виявлених порушень зазначено, що згідно пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв. Під час перевірки встановлено, що транспортний засіб автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_1 не обладнаний тахографом, тому водій повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв, а перевізник повинен був забезпечити означеними документами. Проте, вказаних документів під час перевірки надано не було.
Ухвалою суду зупинено примусове стягнення адміністративно-господарського штрафу з ОСОБА_1 17 000,00 грн. на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №128921 від 01.10.2024 Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок відділу державного нагляду (контролю) в Івано - Франківській області та направлення на перевірку № НР 000379 від 09.08.2024, 12.08.2024 співробітниками відділу проводилась рейдова перевірка на а/д Н - 10 «Стрий - Мамалига», 105 км + 500 м.
Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422).
Відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 422, зупинено транспортний засіб марки RENAULT MASTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 (а.с. 37 - 38).
В ході рейдової перевірки транспортного засобу встановлено, що він належить ОСОБА_3 , проте використовується у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно наданої водієм товарно-транспортної накладної №12/08 від 12.08.2024, у графі «автомобільний перевізник» - «ФОП ОСОБА_1 (2754000537)» (а.с. 39 - 40).
На момент проведення перевірки встановлено відсутність індивідуальної контрольної книги водія або графіку змінності водія.
У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) в Івано - Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт №АР078757 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.08.2024 (а.с. 34).
Водій транспортного засобу ОСОБА_2 відмовився від підписання акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в графі "пояснення водія про причини порушень" зазначив: «Перевізник не забезпечив книгою, тому що 3,5 т не треба» (а.с. 34).
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Повідомленням №78078/40/24-24 від 06.09.2024 ФО-П ОСОБА_1 викликано для розгляду справи про порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях на 01.10.2024 з 9.00 до 11.00 (адреса: м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під-д, 7 пов.). Повідомлено, що в разі неявки розгляд справи здійснюватиметься без його участі відповідно до пункту 27 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006.
Вказане повідомлення про розгляд справи направлялось на поштову адресу позивача та отримано його представником 16.09.2024, що підтверджено роздруківкою з сайту Укрпошти з трекінговим номером 0600961026820.
З матеріалів справи судом встановлено, що під час розгляду акту представником позивача висловлювались доводи щодо закриття справи про порушення у зв'язку з відсутністю порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом вчинених Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 так як транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій індивідуальну контрольну книжку не веде, так як автомобіль повною масою не перевищує 3500 кг.
За результатами розгляду матеріалів справи про порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", на підставі акту №АР078757 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.08.2024 за порушення статті 58 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», Державною службою України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №128921 від 01.10.2024, якою застосовано адміністративно - господарський штраф 17000,00 грн.
Вищевказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу направлено на поштову адресу відповідача та ним отримано 05.10.2024 року, що також підтверджено даними АТ «Укрпошта» з трекінгом 0600968402649.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, що полягають у винесенні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ.
Статтею 2 Закону №2344-ІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про транспорт» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов'язковими для власників транспорту.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Пунктами 2, 4 Порядку №1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктами 12 - 14 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).
Відповідно до пунктів 21 - 27 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Акти, зазначені у пунктах 20, 21 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.
Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що проведення перевірки проводилось на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок відділу державного нагляду (контролю) в Івано - Франківській області (далі - Відділ) та направлення на перевірку № НР 000379 від 09.08.2024, 12.08.2024 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка на а/д Н - 10 «Стрий - Мамалига», 105 км + 500 м. Разом з тим, жодних доказів (підтверджуючих документів) щодо цього представником відповідача не надано.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами п. 4 Порядку №1567, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Матеріали справи містять копію направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) відділу державного нагляду (контролю) в Івано - Франківській області № НР 000379 від 09.08.2024, виданого на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, саме на підставі якого здійснювалася рейдова перевірка.
Доказів того, що при проведенні рейдової перевірки водієм транспортного засобу була заявлена пред'явити йому щотижневий графік проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі), матеріали справи не містять.
Зважаючи на що твердження представника позивача в цій частині є безпідставними та не обґрунтованими.
Щодо суті встановленого порушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити, в тому числі:
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Пунктом 1.3 Положення №340 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно пункту 6.1 Положення №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3 Положення №340).
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що якщо маса транспортного засобу не перевищує 3,5 т, такий транспортний засіб не обладнується тахографом. При цьому, в разі необладнання тахографом, водій повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія або мати копію графіка змінності водіїв.
Під час проведення рейдової перевірки інспекторами відділу зупинено транспортний засіб марки RENAULT MASTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В ході перевірки транспортного засобу встановлено, що він належить ОСОБА_3 , проте використовується у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно наданої водієм товарно-транспортної накладної №12/08 від 12.08.2024, у графі «автомобільний перевізник» - «ФОП ОСОБА_1 (2754000537)» (а.с. 37 - 40).
В графі вищевказаної ТТН "параметри транспортного засобу зазначено", що вага автомобіля з вантажем 3,5 т. Відповідно, такий автомобіль не обладнується тахографом, і в такому випадку водій повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія або мати копію графіка змінності водіїв.
В ході проведення рейдової перевірки перевіряючими встановлено відсутність індивідуальної контрольної книги водія або графіку змінності водія.
Жодних доказів належного ведення водієм транспортного засобу ОСОБА_2 індивідуальної контрольної книжки водія або того, що під час проведення рейдової перевірки водій мав при собі копію графіка змінності водіїв, представником позивача до суду не надано, як і не повідомлено причин ненадання таких документів інспектору під час перевірки.
При цьому, в позовній заяві підтверджено, що на момент перевірки транспортний засіб марки RENAULT MASTER, державний номерний знак НОМЕР_1 не був обладнаний тахографом. Зважаючи на що, такі документи як індивідуальна контрольна книжка водія або копія графіка змінності водіїв повинна були бути у водія транспортного засобу.
В позовній заяві представник позивача наголошував на тому, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 12.08.2024 ФОП ОСОБА_1 здійснював транспортування власних ТМЦ з одного складу до іншого та не надав послуг з перевезення. Під час перевірки транспортного засобу водієм фактично не було надано уповноваженим особам контролюючого органу документи, які беззаперечно свідчать про особу автомобільного перевізника. Власником перевіреного транспортного засобу є інша ніж позивач особа ОСОБА_3 .
Суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити, в тому числі:
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених правових норм показав, що державний контроль за додержанням автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт направлений, у тому числі, на дотримання цими суб'єктами вимог законодавства про автомобільний транспорт. Законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. При цьому, вищеприведені законодавчі вимоги поширюються на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами, обладнаними цифровим тахографом, без поділу на міжнародні та внутрішні перевезення.
Отже, автомобільним перевізником є особа, яка умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу, а не власник/користувач транспортного засобу.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо визначення належного суб'єкта, відповідального за порушення законодавства про автомобільний транспорт зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися) або зі слів водія.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22.
У постанові від 07 грудня 2023 року в справі № 620/18215/21 Верховний Суд вказав, що положення статті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.
Також, у постанові від 22.02.2022 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд зазначив наступне "автомобільного перевізника можна визначити на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. В обсязі встановлених обставин у цій справі таким документом була товарно-транспортна накладна".
У постанові від 23 серпня 2023 року у справі № 600/1407/22-а за схожих обставин справи Верховний Суд зауважив на тому, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону України «Про автомобільний транспорт»). Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої частиною першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Судом встановлено, що в ході рейдової перевірки транспортного засобу марки RENAULT MASTER, державний номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що він належить ОСОБА_3 , проте використовується у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно наданої водієм товарно-транспортної накладної №12/08 від 12.08.2024, у графі «автомобільний перевізник» якої вказано «ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )» (а.с. 39 - 40).
При цьому, матеріалами справи підтверджено, що вказану товарно-транспортну накладну було надано водієм під час перевірки, з якої і було встановлено автомобільного перевізника - ФОП ОСОБА_1 .
Також, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт". Тобто, позивач є суб'єктом господарювання та надає послугу з перевезення.
Отже саме ФОП ОСОБА_1 як автомобільний перевізник повинен нести відповідальність за виявлене в ході перевірки порушення, зважаючи на що відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті правомірно прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №128921 від 01.10.2024, якою застосовано адміністративно - господарський штраф 17000,00 грн. до позивача.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вище встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою застосовано адміністративно - господарський штраф у розмірі 17000,00 грн., при цьому позивачем не спростовано факту вчинення ним порушень законодавства про автомобільний транспорт, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат щодо сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу відповідно до статей 134, 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під,7 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.