Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
11 квітня 2025 р. Справа № 520/29028/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Адвокат, Ісмаілов Руслан Грамуддінович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (надалі за текстом - ДПП, відповідач), в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції "Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення" від 15.08.2024 № 454 в частині застосування до рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ "Про звільнення зі служби в поліції" № 1943 о/с від 04.09.2024 в частині звільнення рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
3. Поновити рядового поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
4. Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача рядового поліції ОСОБА_1 понесені судові витрати в повному обсязі, а також компенсацію за вимушений прогул за період з моменту звільнення до поновлення на службі.
В обґрунтування заявленого позову було зазначено, що внаслідок прийняття наказу Департаменту патрульної поліції "Про відрядження" від 26.06.2024 №352, метою якого було заявлено підготовку поліцейських підрозділів поліції особливого призначення при головних управліннях Національної поліції в областях та м. Києві, територіальних міжрегіональних органах поліції до виконання бойових (спеціальних) завдань під час воєнного стану, позивача було відряджено до с. Старий Лисець, Івано-Франківської області, ВЧ НОМЕР_2 полігон Національної Гвардії України. Разом з тим зазначено, що позивача не ознайомлено з наказом та була відсутня згода позивача на відрядження.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 12.12.2024 надійшов відзив на позовну заяву, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав їх необґрунтованості та відповідності дій та прийнятих наказів вимогам законодавства.
Від відповідача 17.12.2024 надійшли додаткові пояснення по справі в яких підтримано раніше заявлену правову позицію відносно позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Наказом ДПП від 26.09.2023 р. № 1288о/с позивача призначено на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (надалі за текстом - УПП в Харківській області ДПП).
У червні 2024 року УПП в Харківській області ДПП сформовано черговість направлення особового складу на відповідну підготовку.
Зокрема, отримано та сформовано список особового складу УПП в Харківській області ДПП, серед якого був поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції ОСОБА_1 - позивач.
З урахуванням положень пунктів 1, 4, 11, 14 Розділу V Положення про ДПП, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015р. № 73 та відповідно до вимог Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 № 672 (надалі за текстом - Інструкція № 672), видано наказ ДПП "Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції" від 26.06.2024 № 352 (надалі за текстом - Наказ № 352).
Відповідно до п. 1 Наказу № 352 УПП в Харківській області ДПП необхідно було забезпечити відрядження на навчання до Навчального центру Національної гвардії України (АДРЕСА_3, ВЧ НОМЕР_2 ) з 28 червня до 29 серпня 2024 року поліцейських згідно з додатком 1 до наказу.
Згідно зі змістом додатку 1 до № 352 ОСОБА_1 перебував у списку відряджених осіб.
Судом встановлено, що службове спілкування керівного складу роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП здійснюється в месенджері Телеграм.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачу належить контактний номер телефону НОМЕР_3 , який також зазначено у позовній заяві, крім того даний номер зазначено відповідачем. З боку сторін окреслене не заперечувалось.
Відповідно до копій листування в месенджері "TELEGRAM", наданих до матеріалів справи, позивачу було надіслано повідомлення про виїзд до тренінгового центру Національної Гвардії України, який відбудеться 28.06.2024 - 01.07.2024 та список осіб, які будуть відряджені.
Судом встановлено, що 26.06.2026 капітан поліції ОСОБА_2 надіслав повідомлення з інформацією про необхідність прибуття, зокрема рядового поліції ОСОБА_1 28.06.2024 до міста Івано-Франківськ, надіслав список осіб, які будуть відряджені та повідомив, які речі необхідно взяти з собою, також вказав, що ця вимога стосується всі 44 працівників УПП в Харківській області ДПП, які їдуть у відрядження.
Крім того 26.06.2024 було створено групу в месенджері Телеграм «Мужчини 28.06.2024» до якої залучені всі 44 особи, які направлялися у відрядження.
27.06.2027 об 09.46 до групи направлено повідомлення про те, що Інструктаж особового складу, який іде на навчання у тренінгові центри НГУ відбудиться в тирі (буд. АДРЕСА_2 ) за місцем дислокації УПП в Харківській області ДПП, 1 та 2 батальйони прибувають на 14.00 спільно з командирами батальйонів.
Окремо суд звертає увагу, що ОСОБА_1 о 09.48 поставив відмітку про отримання вказаного повідомлення.
Вказаний інструктаж провів начальник УПП в Харківській області ДПП майор поліції Левченко В.В., під час якого й було доведено позивачу та іншим працівникам вимоги наказу ДПП «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» від 26.06.2024 № 352.
З урахуванням положень пунктів 1, 4, 11, 14 Розділу У Положення про ДПП, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73 та відповідно до вимог Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 № 672 (надалі за текстом - Інструкція № 672), видано наказ ДПП «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» від 26.06.2024 № 352 (надалі за текстом - Наказ № 352).
Відповідно до пункту 1 Наказу № 352 УПП в Харківській області ДПП необхідно забезпечити відрядження на навчання до Навчального центру Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ВЧ НОМЕР_2 ) з 28 червня до 29 серпня 2024 року поліцейських згідно з додатком 1 до наказу.
Відповідно до додатку 1 до № 352 ОСОБА_1 перебував у списку відряджених осіб.
Реєстрація вищевказаного наказу відбулася в Журналі обліку наказів Департаменту патрульної поліції інв. № 5073. Копії журналу інв. № 5073 наявна в матеріалах справи.
Зміст Журналу обліку наказів Департаменту патрульної поліції інв. № 5073 та процес реєстрації з боку позивача та представника в заявленій правовій позиції не заперечуються.
Наказ Департаменту патрульної поліції від 26.06.2024 № 352 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» надійшов на відомчу електронну пошту УПП в Харківській області ДПП 26.06.2024.
Окреслений наказ зареєстровано в Журналі обліку наказів ДПП надісланих до відома (по особовому складу) УПП в Харківській області інв. № 7882 за вхідним номером Н-49ен.
Зміст Журналу обліку наказів ДПП надісланих до відома (по особовому складу) УПП в Харківській області інв. № 7882 за вхідним номером Н-49ен та процес реєстрації з боку позивача та представника в заявленій правовій позиції не заперечуються.
Надалі після отримання вказаного наказу УПП в Харківській області ДПП 27.06.2024 в період часу з 14.00 по 21.45 на території УПП в Харківській області ДПП відбувалось декілька шикувань на яких проведено інструктажі особового складу призначеного у відрядження до міста Івано-Франківськ, доведення Наказу «Про відрядження» відбувалось в усній формі керівництвом УПП в Харківській області ДПП, що зафіксовано рапортом підполковника поліції Латишева В. від 27.06.2024 №1107вн/41/14/01-2024.
Враховуючи наведене, зміст наказу Департаменту патрульної поліції від 26.06.2024 № 352 стосується прибуття позивача за місцем навчання та успішного засвоєння відповідної навчальної програми протягом строку 28.06.2024-29.08.2024, а не передбачає переведення чи переміщення до іншого підрозділу поліції.
Судом встановлено, що 28.06.2024 позивач прибув до місця відрядження, та одразу повідомив, що не бажає залишатися в Навчальному центрі Національної гвардії України (АДРЕСА_3, ВЧ НОМЕР_2 ), що суперечило змісту та вимогам наказу ДПП від 26.06.2024 № 352.
До керівництва УПП в Харківській області ДПП надійшов рапорт капітана поліції ОСОБА_3 , заступника командира батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП, зареєстрований в УПП в Харківській області ДПП від 04.07.2024 № 6679еп, що перебуваючи у відрядженні під час проходження навчання в Навчальному центрі Національної гвардії України (АДРЕСА_3, ВЧ НОМЕР_2 ) працівники поліції УПП в Харківській області ДПП, серед яких є ОСОБА_1 відмовились професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва віддані (видані) в межах наданих їм повноважень, а також від подальшого проходження навчання в Навчальному центрі Національної гвардії України (АДРЕСА_3, ВЧ НОМЕР_2 ).
За фактом можливого невиконання наказу керівництва ДПП працівниками УПП в Харківській області ДПП заступником начальника управління начальником УПІІ в Харківській області ДПП Диняком Я. складена доповідна з пропозицією призначити відповідне службове розслідування та відсторонити від виконання службових обов'язків поліцейських стосовно яких буде проводитися службове розслідування на час його проведення.
Окреслена доповідна записка за вихідним № 7641/41/14/02-2024 від 04.07.2024 направлена до ДПП.
Отримавши зазначену доповідну записку за вхідним номером 51135, 04.07.2024 начальником ДПП генералом поліції третього рангу встановлена резолюція, відповідно до якої він ознайомлений з її змістом, згоден з пропозиціями та зобов'язав підготувати проект наказу ДПП про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків.
Начальником ДПП 04.07.2024 видано наказ ДПП № 1384 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків».
Наказом ДПП від 17.07.2024 № 1480 продовжено строк проведення службового розслідування на 15 днів.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія, враховуючи зібрані під час службового розслідування матеріали, дійшла висновку, що своїми діями позивач вчинив дисциплінарний проступок, який унеможливлює подальше проходження служби в поліції.
Висновок службового розслідування затверджено начальником ДПП генералом поліції третього рангу Жуковим Є.О. 02.08.2024.
Службовим розслідуванням встановлено, що під час перебування в Навчальному центрі Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ВЧ НОМЕР_2 ) позивач не виконав вимоги наказу ДПП від 26.06.2024 № 352 та відмовився від проходження навчання, а також допустив критику вищевказаного наказу.
Разом з цим, всупереч пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 672 позивач не виконав обов'язку заповнити всі реквізити отриманого посвідчення про відрядження.
Під час моніторингу мережі Інтернет відповідачем 02.08.2024 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено критичну публікацію, яка набула негативного резонансу, під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2».
На відеозаписі висвітлюються дії окремих працівників УПП в Харківській області ДПП в тому числі позивача, які полягають у відмові від проходження військової підготовки та отримання спеціальних навичок які необхідні для забезпечення територіальної цілісності країни в умовах відкритої збройної агресії, що, на його думку, є відвертим саботажем та бунтом поліцейських з метою уникнення обов'язку щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України та Українського народу.
На відео відображено те, що патрульні поліцейські всупереч Присяги працівника поліції не мають бажання захищати народ України.
З урахуванням матеріалів службового розслідування, характеру проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу позивача, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, видано наказ ДПП від 15.08.2024 № 454 про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 4 розділу ІІІ Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.08.2017 № 672, підпункту 1.2 розділу І, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Вказане стягнення реалізовано наказом ДПП від 04.09.2024 № 1943 о/с «По особовому складу».
Під час службового розслідування забезпечено право на захист позивача, повідомлено про можливість надання пояснень 05.07.2024, ОСОБА_1 просив відкласти надання пояснення, оскільки бажав скористатися послугами адвоката.
06.07.2024 за вих. № 4883/41/14/02-2024 УПП в Харківській області ДПП рядовому поліції ОСОБА_1 за допомогою засобу електронної комунікації, а саме: месенджеру «TELEGRAM» за номером телефону: НОМЕР_4 надіслано «Виклик до УПП в Харківській області ДПП» на 09.00 10.07.2024, за адресою: АДРЕСА_2, для надання пояснень.
Рядовий поліції ОСОБА_1 «Виклик до УПП в Харківській області ДПП» отримав 06.07.2024, що засвідчив особистим підписом.
Рядовий поліції ОСОБА_1 10.07.2024, зазначив що безпосереднім керівником опитаного є старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , т.в.о. командира взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП, яким жодних наказів щодо відрядження опитаному зачитано та доведено до відома не було, тобто фактично, як зазначає рядовий поліції ОСОБА_1 жодних наказів опитаний не отримував.
Разом з тим, ОСОБА_1 зазначив, що йому було повідомлено, що його буде відряджено до міста Івано-Франківськ для несення служби пов'язаної з виконанням обов'язків патрульної поліції, а саме охорона блокпостів, охорона адміністративних будівель та евакуація населення.
Рядовий поліції ОСОБА_1 зазначив, що 27.06.2024 він прибув до УПП в Харківській області ДПП, після чого отримав зброю, пустий незаповнений бланк посвідчення про відрядження, який тільки містив його прізвище, без вказівки на наказ. Крім того, опитаний вказав, що шикувань перед відрядженням не відбувалось.
Таким чином, опитаний повідомив, що підстав для обговорення та критики наказу про відрядження не було, оскільки до його відома нічого не доводилося, 27.06.2024 опитаний разом із колегами виїхали до міста Івано-Франківськ та прибули приблизно о 13.00 28.06.2024, та були там до 05.07.2024 в Навчальному центрі.
Як зазначив позивач в ході опитування, по прибуттю працівники УПП в Харківській області ДПП звернулися з вимогою проставити відмітки про відрядження, але отримали відмову, з поясненням, що у подальшому все буде проставлено.
Відповідаючи на шосте запитання опитаний - позивач зазначив, що капітану поліції ОСОБА_3 , який також знаходився в Навчальному центрі, опитаним та його колегами особисто в усній формі направлялися звернення, та ставились питання кожного дня щодо ознайомлення з наказом про відрядження. У відповідь опитаному та його колегам повідомили, що нібито їх прохання та питання доведенні до вищого командування.
Опитаний пояснював, що жодних заяв, повідомлень, добровільних згод щодо будь-яких відрядження не надавав.
Наказів про відрядження в установленому законом порядку опитаний також не отримував, а тому взагалі не розуміє, у зв'язку з чим опитаного та його колег було доставлено до Навчального центру.
Під час вступу на службу опитаний, як патрульний поліцейський, проходив відповідне навчання та підготовку в установленому законом порядку, прийняв присягу та приступив до виконання службових обов'язків.
У Навчальному центрі, 28.06.2024 під час вечірнього шикування опитаному та іншим працівникам повідомили не про виконання обов'язків патрульної служби, а про необхідність несення служби у складі бойового підрозділу на першій лінії у складі піхоти стрілецького батальйону. Після цього всі почали обурюватися, оскільки зрозуміли, що їх введено в оману керівництвом, та взагалі не йдеться мова про охорону блокпостів, охорону адміністративних будівель, евакуацію населення тощо.
Після цього опитаний разом із колегами звернулися до командування з проханням повернути їх до міста Харкова для того, щоб розібратися з правовими підставами їх відрядження.
Разом з тим, щодо дев'ятого запитання опитаний зазначив, що про необхідність проходження теоретичних та практичних занять та про їх відвідування в Навчальному центрі, ніхто не доводив. Також опитуваного не повідомляли про розпорядок дня, графік занять та інше, що пов'язано із навчанням.
Також опитуваний зазначив, що перед ухваленням наказу про відрядження, керівництво УПП в Харківській області ДПП мало би отримати його згоду на відрядження, проте цього не було зроблено, та акцентував, що зазначене ним вказує на недотримання норми частини першої статті 71 Закону України «Про Національну поліцію».
Опитуваний зазначив, що його фактично введено в оману та оманливим шляхом доставлено до Навчального центру, та зауважує, що не розуміє за яким критерієм проводився відбір на відрядження.
Опитуваний - позивач також зазначив, що на його думку, на дату повідомлення про відрядження не існувало жодних наказів на відрядження, а тому виконати їх не було можливим, вищевказані обставини позивач зазначив у своїх поясненнях, що надані в ході службового розслідування.
Нормативно-правове обґрунтування спірних правовідносин наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VІІІ "Про Національну поліцію" (надалі за текстом - Закон №580-VІІІ), Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. № 2337-VIII, яким затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону №580-VIII поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
Згідно із частиною четвертою статті 8 Закону №5 80-VIII під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до пункту 24 частини 1 до статті 23 Закону №580-УІІІ, поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно частини 2 статті 24 Закону №580-VIII, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (надалі за текстом - Дисциплінарний статут) визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов'язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов'язків керівника, забороняється.
Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону.
За приписами пункту 2 Розділу І Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом МВС України від 02.08.2017р. №672 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 р. за № 1042/30910) (надалі - Інструкція №672), службовим відрядженням вважається поїздка поліцейського за наказом, підписаним керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов'язки, його першим заступником або заступниками відповідно до їх компетенції, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.
Згідно пункту 1 Розділу II Інструкції №672 при направленні поліцейського у службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов'язки, його першим заступником або заступниками відповідно до розподілу функціональних обов'язків (посадових інструкцій).
У наказі зазначаються пункт призначення, найменування органу поліції, у тому числі його територіального (відокремленого) підрозділу (управління, відділу, відділення), куди відряджено працівника, строк та мета відрядження.
Згідно пункту 2 Розділу II Інструкції № 672, строк перебування поліцейського у відрядженні визначається керівником, але не може перевищувати 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі, за винятком випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (далі - постанова КМУ № 98), та випадків, передбачених пунктами 4 та 6 цього розділу.
Пункти 4, 6 Розділу II Інструкції № 672 встановлюють, що строк службового відрядження поліцейського, який направляється в межах України для участі в антитерористичних операціях і здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, а також здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні (далі - операція Об'єднаних сил), не повинен перевищувати періоду проведення таких операцій.
Строк відрядження поліцейських, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, не повинен перевищувати строку такого навчання.
Згідно частини 1, 2 та 5 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 5, 8, 9, 14, 16, 17, 18 розділу III Інструкції № 672, поліцейському, який направляється у службове відрядження, видається посвідчення про відрядження з талоном посвідчення про відрядження та карткою автоматизованої інформаційної системи "Відрядження" інформаційно- телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - картка АІС "Відрядження"), які оформлюються відрядженою особою.
Орган (підрозділ) поліції самостійно забезпечує виготовлення бланків посвідчень про відрядження. На бланку посвідчення про відрядження проставляється відповідні серія та номер. Виїзд поліцейського у службове відрядження без посвідчення про відрядження не дозволяється.
Обов'язки щодо видачі посвідчень про відрядження та ведення журналу обліку видачі бланків посвідчень про відрядження покладаються на працівників підрозділів документального забезпечення органів (підрозділів) поліції.
Поліцейський, який виїжджає у службове відрядження, зобов'язаний у підрозділі документального забезпечення органу (підрозділу) поліції отримати посвідчення про відрядження, заповнити всі його реквізити, після чого у разі необхідності подати талон посвідчення про відрядження до бухгалтерської служби органу (підрозділу) поліції для отримання авансу (пункт 4).
Орган (підрозділ) поліції, що відряджає поліцейського, зобов'язаний ознайомити його з кошторисом витрат на відрядження, а також забезпечити його коштами для здійснення витрат на відрядження за умови наявності кошторисних призначень на відповідні цілі, оригіналів документів, які є підставою для відрядження, та відсутності заборгованості за раніше виданими авансами. Аванс відрядженому поліцейському може видаватися готівкою або перераховуватися в безготівковій формі на картковий рахунок для використання із застосуванням платіжних карток (пункт 5).
Поліцейський заповнює картку АІС "Відрядження" відповідно до порядку її заповнення, визначеного в посвідченні про відрядження.
У пункті 10 Розділу III Інструкції № 672 зазначається, що фактичний час перебування в службовому відрядженні визначається за наявними відмітками в посвідченні про відрядження, засвідченими підписами керівників та печаткою органів (підрозділів) поліції, куди відряджений поліцейський, а також за місцем проходження служби. Відмітки в посвідченні про відрядження засвідчуються печаткою. У разі відсутності відміток про вибуття з місця постійної служби, прибуття у відрядження та повернення з відрядження добові витрати не відшкодовуються.
Відповідно розділу 1 до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73 (у редакції наказу Національної поліції України від 17.05.2024 № 540) Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції.
ДПП складається зі структурних підрозділів апарату ДПП, його територіальних (відокремлених) підрозділів та інших підрозділів патрульної поліції (пункт 4).
ДПП організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення (пункт 5).
Пунктом 42 Розділу III визначено, до функцій ДПП належить учать у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійснені заходів правового режиму воєнного стану у разу його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, у разі виникнення загрози суверенітету України та її територіальної цілісності.
Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Харківській області ДПП), відповідно до Положення про УПП в Харківській області ДПП, затвердженого наказом ДПП від 07.11.2015 № 1/5 (в редакції наказу ДПП від 18.08.2022 № 1130) є територіальним (відокремленим підрозділом ДПП за згідно законодавством реалізовує свої повноваження на території Харківської області.
Відповідно до Розділу І зазначеного Положення, УПП в Харківській області ДПП у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іншими нормативно-правовими актами, у тому числі нормативно-правовими актами МВС. Положенням про Департамент патрульної поліції та цим Положенням (пункту 3).
Управління забезпечує виконання завдань і функцій патрульної поліції на території обслуговування та на територіях, визначених окремими організаційно-розпорядчими актами Національної поліції України та/або Департаменту патрульної поліції (пункту 4).
Враховуючи завдання та функції ДПП, керівництвом ДПП було прийнято рішення про організацію та проведення навчання працівників ДПП та територіальних (відокремлених підрозділів) для виконання бойових (спеціальних) завдань під час воєнного стану.
Згідно доводів позовної заяви та пояснень, позивач фактично стверджував, що відбув у відрядження до Навчального центру Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ВЧ НОМЕР_2 ) не розуміючи мети відрядження, оскільки не був ознайомлений з оскаржуваним Наказом.
Доводи позовної заяви про те, що оскаржуваний наказ не оголошувався ні усно не письмово суперечать зібраним судом доказам. Посилання позивача на те що, оскаржуваного наказу не існувало та він не оголошувався на шикуванні очевидно суперечать дослідженим судом доказам.
Так, матеріали справи свідчать, що УПП в Харківській області ДПП сформовано черговість направлення особового складу з метою підготовки поліцейських до виконання завдань під час воєнного стану.
У службовий чат учасником якого є позивач 05.06.2024 командир роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП направлено відповідне повідомлення.
Доводи позовної заяви указують на те, що позивач був повідомлений про необхідність прибути до УПП в Харківській області. Позивач вказує у позовній заяві, що після прибуття до УПП в Харківській області близько 14:00 його було запрошено до тиру, де начальником УПП Левченко В. повідомлено, що 44 службові особи їдуть до іншого міста у навчальний центр НГУ.
Матеріали справи вказують на те, що 27.06.2024 відбулося кілька шикувань всіх осіб, які відряджаються на навчання до Навчального центру Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ВЧ НОМЕР_2 ) з 28 червня до 29 серпня 2024 року поліцейських згідно з додатком 1 до наказу ДПП "Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції" від 26.06.2024 № 352..
На вказаному інструктажі Наказ № 352 був доведений в усній формі керівництвом УПП в Харківській області ДПП, що зафіксовано рапортом підполковника поліції Латишева В. від 27.06.2024 №1107вн/41/14/01-2024, копія якого наявна в матеріалах справи. Безпосереднім керівником позивача було перевірено присутність позивача на шикуванні. Позивач не звертався до свого безпосереднього або вищого керівника з рапортом з приводу того, що він не розуміє мету свого прибуття до УПП в Харківській області 27.06.2024р. з особистими речами, а також те, що він за наказом має відбути у відрядження та про мету відрядження.
Так само, цілком необґрунтованими є доводи позовної заяви про те, що ніхто в УПП в Харківській області не знав ні номеру оскаржуваного наказу про відрядження, ні його дати. Надані до суду копії журналу вхідної кореспонденції УПП в Харківській області та журналу ДПП Національної поліції свідчать про те, що цей наказ було зареєстровано належним чином та надіслано за призначенням і зареєстровано в УПП в Харківській області 26.06.2024р. за порядковим обліковим номером Н-49еп.
Щодо доводів позивача, що відповідач не отримав згоди позивача на відрядження чи переведення його до бойового підрозділу слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 71 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України.
Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що згода поліцейського на відрядження до органів державної влади, установ та організацій необхідна лише в разі звільнення із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України.
Разом із тим за обставин цієї справи судом встановлено, що позивача було направлено на навчання до Навчального центру Національної гвардії України (АДРЕСА_3, ВЧ НОМЕР_2 ).
При цьому останній не звільнявся із займаної посади з подальшим призначенням на посаду до підрозділу спеціальної поліції, тому згода позивача не була потрібна, натомість він мав виконувати відданий йому наказ.
З огляду на вищенаведене суд констатує, що оскаржуваний наказ від 26.06.2024 № 352 "Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції" про відрядження був виданий у межах повноважень керівника ДПП та з дотриманням вимог законодавства, направлений до УПП в Харківській області, де оголошений та доведений до відома позивача, після чого останній відбув на його виконання у відрядження.
При цьому, незгода з оскаржуваним наказом обґрунтована тим, що після прибуття до навчального центру у відрядження позивач з'ясував, як він вважав, що мета відрядження інша та, зокрема, участь у бойових діях після проходження відповідної підготовки.
Вказані доводи перебувають поза межами предмету спору у цій справі та дій відповідачів з видання наказу та ознайомлення із ним не стосуються.
Стосовно наказу Департаменту патрульної поліції від 04.07.2024р. №1384 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії суд зазначає, що згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону України "Про Національну поліцію").
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як зазначалося вище, у цій справі встановлено, що до керівництва УПП в Харківській області ДПП надійшов рапорт капітана поліції ОСОБА_3 , заступника командира батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП, зареєстрований в УПП в Харківській області ДПП від 04.07.2024р. № 6679еп, де він повідомляв, що перебуваючи у відрядженні під час проходження навчання в Навчальному центрі Національної гвардії України (АДРЕСА_3, ВЧ НОМЕР_2 ) працівники поліції УПП в Харківській області ДПП, серед яких є позивач відмовились професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва віддані (видані) в межах наданих їм повноважень, а також від подальшого проходження навчання в Навчальному центрі Національної гвардії України (АДРЕСА_3, ВЧ НОМЕР_2 ).
За фактом можливого невиконання наказу керівництва ДПП працівниками УПП в Харківській області ДПП заступником начальника управління - начальником УПП в Харківській області ДПП Диняком Я. складена відповідна доповідна з пропозицією призначити відповідне службове розслідування та відсторонити від виконання службових обов'язків поліцейських стосовно яких буде проводитися службове розслідування на час його проведення.
За наслідками розгляду доповідної записки 04.07.2024 начальником ДПП було видано наказ ДПП № 1384 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків".
Повноваження на видання вказаного наказу надаються Дисциплінарним статутом, наказом НПУ "Про затвердження Переліку посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень" від 04.10.2018 № 929, за змістом яких начальник територіального (у тому числі міжрегіонального) органу Національної поліції України має право застосовувати дисциплінарні стягнення у виді зауваження, догани, суворої догани, попередження про неповну службову відповідність, пониження у спеціальному званні на один ступінь, звільнення з посади, звільнення зі служби в поліції та пунктами 1, 3, 4, 11, 15, 17 Розділу 5 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73 (у редакції наказу Національної поліції України від 17.05.2024 № 540).
Керівник ДПП здійснює безпосереднє керівництво діяльністю ДПП, організовує виконання завдань, покладених на ДПП (пункт 1);
у межах компетенції організовує та контролює виконання патрульною поліцією Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також наказів і доручень Голови Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України з питань, що належать до сфери діяльності патрульної поліції (пункт 3);
видає в межах компетенції акти організаційно-розпорядчого характеру, укладає договори, угоди та меморандуми, дає доручення з питань діяльності ДПП та контролює їх виконання (пункт 4);
організовує і забезпечує в установленому порядку відбір, розстановку, переміщення і професійне навчання поліцейських і державних службовців ДПП та дотримання ними службової дисципліни (пункт 11);
призначає, приймає на службу і звільняє з посад поліцейських, державних службовців та інших працівників ДПП (пункт 15);
вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських, державних службовців та інших працівників ДПП (пункт 17).
Таким чином, призначення службового розслідування шляхом видання наказу ДПП № 1384 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків" відбулося у спосіб визначений законом та уповноваженою на те особою.
Доводи позовної заяви про незаконність оскаржуваного наказу ДПП № 1384 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків" зведено до того, що, на думку позивача, відсутня об'єктивна сторона правопорушення, а також того, що відповідач спочатку мав виявити факт дисциплінарного проступку, який унеможливлює виконання посадових (функціональних) обов'язків та перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку, і тільки після цього вирішити питання щодо його відсторонення.
Суд зазначає, що процедури та механізми функціонування дисциплінарних комісій в органах та підрозділах Національної поліції України визначені приписами Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (затверджене наказом МВС України від 07.11.2018 №893, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1356/32808; далі за текстом - Положення № 893).
За правилом п.3 розділу І Положення № 893 дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський.
Згідно з п.10 розділу І Положення № 893 забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.
Процедури та механізми проведення службового розслідування відносно поліцейських деталізовані приписами Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України (затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1356/32808; далі за текстом - Порядок № 893).
Таким чином, створена оскаржуваним наказом дисциплінарна комісія у складі її голови та 8 її членів відповідає кількісному складу, складається з поліцейських та відповідає критерію неупередженості.
Зідно ст. 17 Дисциплінарного Статуту Національної поліції, відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Стосовно "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 це про "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
В зв'язку з наведеним слід врахувати, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Обов'язковою умовою задоволення позову є реальне порушення прав позивача з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Так, само по собі видання наказу про проведення щодо позивача службового розслідування не спричинило висновку про його винність у вчиненні дисциплінарного проступку, натомість в разі складання за наслідками службового розслідування висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, він може бути реалізований у відповідному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який може мати реальним наслідком порушення прав позивача.
Відтак, в межах цієї справи суд перевіряє наявність підстав для прийняття наказу про проведення службового розслідування та наявність компетенції особи, яка його прийняла.
Вказане відповідачем при ухваленні оскаржуваного наказу було дотримано.
При цьому, щодо доводів позивача про те, що при винесенні наказу про проведення службового розслідування була відсутня об'єктивна сторона правопорушення, суд зосереджує увагу на тому, що саме меті встановлення наявності правопорушення, обставин його вчинення та осіб, винних у цьому і слугує проведення службового розслідування.
Відтак, вказані доводи фактично стосуються не наказу про проведення службового розслідування, а безпосередньо майбутніх рішень уповноважених осіб стосовно безпосереднього притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно позовних вимог іншої частини позовних вимог суд зазначає, що вони є похідними, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даній справі відповідачами у повній мірі допустимими і належними доказами доведено законність оскаржуваних дій та наказів.
За вказаних обставин, дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 11.04.2025.
Суддя Супрун Ю.О.