Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 квітня 2025 року Справа № 520/822/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 р. у справі №520/822/24 залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 р. у справі №520/822/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Представником ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області по виконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 р. у справі №520/822/24 залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №520/822/24, в якій просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024р. у справі №520/822/24 яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми пенсії в розмірі 473198 (чотириста сімдесят три тисячі сто дев'яносто вісім) грн. 32 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до не виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 р. у справі №520/822/24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) в місячний строк з дня отримання даної окремої ухвали повідомити Харківський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів.
Ухвалою суду від 29.01.2025 заяву представника ОСОБА_1 в порядку статей 382, 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області по виконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 р. у справі №520/822/24 залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 р. у справі №520/822/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) у двомісячний строк після набрання чинності цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 17.04.2024 у справі №520/822/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
На виконання ухвали суду від 29.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області подано звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №520/822/24 залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №520/822/24.
Розглянувши зазначений звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.
З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" (далі - Закон № 4094-ІХ), яким ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено ст.ст. 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із п. 2 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розгляд зазначеного звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження, а також після виходу одного з членів колегії суддів із відпустки.
Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч. 2 та 3 ст. 382-2 КАС України.
Згідно ч. 1 - 4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм ч. 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі № 640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20 Верховний Суд відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у ч. 5 ст. 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами ст. 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема, суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема, в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обгрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту ч. 2 і 5 ст. 382-3 КАС України.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, судом встановлено, що рішення від 17.04.2024, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, у справі №520/822/24, в частині здійснення виплати заборгованості в розмірі 473198 (чотириста сімдесят три тисячі сто дев'яносто вісім) грн 32 коп, станом на день подання цього звіту така залишилася невиконаною. При цьому згідно з позицією сторін та їх доводів, на час розгляду звіту, не є спірною загальна сума заборгованості з пенсії, що становить 473198, 32 грн.
У контексті наведеного суд враховує, що у силу приписів ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Поряд з цим за правилами п. 20 і 29 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається:
- взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;
- здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
У звіті від 19.03.2025 вих.№ 2000-0802-8/42249, Головне управління зазначило, що причина невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, у справі №520/822/24, про виплату на користь позивача заборгованості з пенсійних виплат пов'язана виключно з відсутністю необхідного для цього бюджетного фінансування. Відповідач пояснив, що витрати Пенсійного фонду України на виплати, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України затверджуються Бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Зокрема, відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 розділу П Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України» від 22.12.2014 № 28-2 основним завданням управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплати пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами). Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду. Органи Пенсійного фонду України фінансують виплату пенсій за рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами" у межах виділених асигнувань. При цьому, Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України.
Відповідно до п. 7 розд. ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913, за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
З матеріалів поданого відповідачем звіту вбачається, що ГУ ПФУ в Харківській області 05.02.2025 за вих. № 2000-0408-5/20244 направляло запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів па виплату ОСОБА_1 у розмірі 473198 гривень 32 копійки. Також, 27.02.2025 за вих.№ 2000-0408-5/31921 головним управлінням повторно направлено повторний запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів у розмірі 473198 грн. 32 коп. на виплату ОСОБА_1 для виконання рішення суду по справі №520/822/24 у повному обсязі. Окрім того, повторно 13.03.2025 за вих.№ 2000-0408-5/39458 головним управлінням також направлено додатковий запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів у розмірі 473198 гривень 32 копійок на виплату ОСОБА_1 для виконання рішення суду по справі №520/822/24 у повному обсязі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України подано відповіді Пенсійного фонду України на зазначені вище запити. Відтак, Пенсійний фонд України, щодо надання додаткового фінансування для виконання рішення суду, зазначив, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах повноважень та у відповідності до принципів із збалансованості бюджетної системи, видатки мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Тому виплати коштів нарахованих на виконання рішень судів здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Суд вважає, що відповідачем не наведено обставин і не доведено належними та допустими доказами вжиття ГУ ПФ України в Харківській області достатніх й вичерпних заходів для виконання рішення суду в повному обсязі.
Стосовно ж посилання відповідача на випадки надсилання ним до Пенсійного фонду України листів 05.02.2025 за вих. № 2000-0408-5/20244, 27.02.2025 за вих.№ 2000-0408-5/31921 та від 13.03.2025 за вих.№ 2000-0408-5/39458, направлення таких запитів на виділення коштів до Пенсійного фонду України не є достатнім для вжиття завершальних заходів з виконання рішення суду по справі №520/822/24. Необхідним також є вжиття заходів з метою актуалізацію перед Пенсійним фондом України проблеми неповного виконання судових рішень (зокрема, судового рішення суду по справі №520/822/24), ухвалених не на користь Фонду, та ініціювання зміни системного підходу до виконання таких рішень. Проте докази вчинення таких дій керівником ГУ ПФ України в Харківській області до останнього із звітів про виконання судового рішення не долучено.
Таким чином, звіт від 19.03.2025 не містить доказів вчинення Головним управлінням (безпосередньо його керівником) всіх можливих активних дій, направлених на виконання судового рішення у повному обсязі, як й доказів відсутності у відповідача відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів для погашення заборгованості з пенсійної виплати, як підстави для звільнення від застосування судом штрафу відносно боржника.
Разом з тим, враховуючи передбачене у ч. 5 ст. 382-3 КАС України право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності певних документально доведених обставин, та з метою перевірки обґрунтованості доводів відповідача про те, що причина не виконання останнім рішення суду в частині виплати заборгованості за пенсією за спірний період в сумі 473198, 32 грн зумовлена виключно відсутністю фінансування витрат на зазначені цілі з Державного бюджету України попри вжитті керівником ГУ ПФ України в Харківській області активні заходи для отримання належного фінансування, а також встановлення підстав для накладення на керівника ГУ ПФ України в Харківській області штрафу, суд вважає за можливе надати відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, здійснивши виплату нарахованої суми заборгованості пенсії, у зв'язку з чим, згідно положення ч. 3 ст. 382-3 КАС України вирішив встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, у справі №520/822/24 щодо виплати ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців - ОСОБА_2 в розмірі 473198 (чотириста сімдесят три тисячі сто дев'яносто вісім) грн 32 коп., які були нараховані на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 р. у справі № 520/13718/2020; від 27.07.2021 р. у справі №520/9115/21; від 29.09.2022 р. у справі №520/6388/22 і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю, відповідно до ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та необхідності у встановленні нового строку для виконання судового рішення, а також для надання доказів, які підтверджують відсутність (тимчасову відсутність) бюджетних асигнувань у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківські області та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань - протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної в ухвалі від 27.03.2025 у справі № 640/24801/19.
Керуючись положеннями ст. ст. 241, 243, 248, 256, 294, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У прийнятті та затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківські області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №520/822/24 - відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківські області новий строк для подання звіту про виконання Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №520/822/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківські області надати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №520/822/24 протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
Одночасно зі звітом надати до Харківського окружного адміністративного суду документальні докази погашення заборгованості з пенсійних виплат у загальному розмірі в розмірі 473198 (чотириста сімдесят три тисячі сто дев'яносто вісім) грн 32 коп. або неможливості її сплати, докази вжиття відповідачем активних, достатніх і вичерпних заходів для виконання судового рішення в повному обсязі.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківські області, що звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №520/822/24 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України.
Попередити відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.