Справа № 500/516/25
11 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі ненадання в місячний термін відповіді по суті заяви ОСОБА_1 від 16 грудня 2024 року щодо невідкладної видачі довічної довідки на ім'я сина ОСОБА_2 про те, що він не підлягає призову ні в мирний, ні у військовий час зі зняттям з будь-якого військового обліку, як рідний брат полеглого за Україну ОСОБА_3 , що загинув смертю ОСОБА_4 за Україну;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відповідь по суті заяви ОСОБА_1 від 16 грудня 2024 року щодо невідкладної видачі довідки на ім'я сина ОСОБА_2 про те, що він не підлягає призову ні в мирний, ні у військовий час зі зняттям з будь-якого військового обліку, як рідний брат полеглого за Україну ОСОБА_3 , що загинув смертю ОСОБА_4 за Україну з урахуванням того, що закінчився термін розгляду заяви по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що син позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув приймаючи участь у заходах із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
У зв'язку із тим, що позивач має неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , останній звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.12.2024 з проханням невідкладно видати довічну довідку на ім'я його сина ОСОБА_2 про те, що він не підлягає призову ні в мирний, ні у військовий час зі зняттям з будь-якого військового обліку, як рідний брат полеглого за Україну ОСОБА_3 , що загинув смертю ОСОБА_4 за Україну, проте відповідач не надав відповіді по суті звернення в місячний термін, а також не сповістив письмово про продовження строку розгляду звернення, що і слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 05.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
12.03.2025 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що на адресу відповідача 16.12.2024 надійшла заява позивача про видачу довідки на ім'я його сина про те що він не підлягаю призову.
За результатами розгляду заяви та документів позивача встановлено що його син, ОСОБА_2 не перебуває на військовому обліку, оскільки на момент звернення йому ще не виповнилось 17 років.
07.01.2025 за вихідним №117, відповідачем надано обґрунтовану відповідь, яку направлено простим листом Укрпоштою на адресу позивача вказану у заяві.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 16.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив невідкладно видати довічну довідку на ім'я його сина ОСОБА_2 про те, що він не підлягає призову ні в мирний, ні у військовий час зі зняттям з будь-якого військового обліку, як рідний брат полеглого за Україну ОСОБА_3 , що загинув смертю Героя за Україну.
Позивач вказує, що не отримав від відповідача ні відповіді по суті звернення в місячний термін, ні сповіщення про продовження строку розгляду звернення, тому звернувся до суду із позовом для захисту своїх законних прав та інтересів.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з ч.1 ст. Закону України "Звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон №393/96), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст.3 Закону №393/96, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно з ст.5 Закону №393/96, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Звернення може бути усним чи письмовим.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Відповідно до ст.15 Закону №393/96, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно зі ст.20 Закону №393/96, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Отже, за загальним правилом звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. У разі, якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо встановлюється необхідний термін для його розгляду, при цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Предметом розгляду у даній справі є бездіяльність відповідача щодо ненадання в місячний термін відповіді по суті заяви ОСОБА_1 від 16 грудня 2024 року щодо невідкладної видачі довічної довідки на ім'я сина ОСОБА_2 про те, що він не підлягає призову ні в мирний, ні у військовий час зі зняттям з будь-якого військового обліку, як рідний брат полеглого за Україну ОСОБА_3 , що загинув смертю ОСОБА_4 за Україну.
Вирішуючи питання про те, чи мала місце, у даному випадку з боку Міноборони бездіяльність, слід враховувати, що під бездіяльністю розуміється певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї обов'язків згідно із законодавством України. Для того щоб встановити факт бездіяльності суб'єкта владних повноважень, необхідно в першу чергу визначити, які дії відповідно до закону він мав вжити, і не вжив, чи яке рішення мав прийняти, і не прийняв. Тільки після цього може йти мова про допущення суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно конкретної особи.
Заперечуючи проти позовних вимог та обґрунтовуючи свою позицію представник відповідача вказує на те, що за результатами розгляду заяви та документів позивача встановлено що його син, ОСОБА_2 не перебуває на військовому обліку, оскільки на момент звернення йому ще не виповнилось 17 років, у зв'язку із цим 07.01.2025 за вихідним №117, йому було надано обґрунтовану відповідь, яку направлено простим листом Укрпоштою на адресу вказану у заяві.
В підтвердження наведеного представником відповідача надано суду лист від 07.01.2025 №117 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі змісту якого слідує, що останнім було надано роз'яснення позивачу по суті його звернення щодо взяття громадян України на військовий облік, а також щодо про наявне право у його сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 права на відстрочку від направлення для проходження базової військової служби наступного змісту:
"Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" взяття громадян України на військовий облік призовників відбувається:
Щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом:
проходження електронної ідентифікації та уточнення своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням необхідних документів, перелік яких встановлюється Міністерством оборони України.
Згідно абзацу 5 частини 1 статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби:
- мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 цього Закону.
"якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану".
Згідно статті 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільняються від проходження базової військової служби:
1. Від проходження базової військової служби звільняються призовники:
які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби;
які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах.
У зв'язку з вище викладеним повідомляю, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повинен перебувати на військовому обліку призовників відповідно до статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", але одночасно повідомляю, що при досягненні повноліття ОСОБА_5 син має право на відстрочку від направлення для проходження базової військової служби.".
Отже, з наведеного слідує, що відповідач здійснив розгляд заяви позивача від 16.12.2024 в порядку та у строки (у місячний строк), визначені Законом України "Про звернення громадян", про що свідчить адресований позивачу лист за вих. №117 від 07.01.2025 з відповідними роз'ясненнями.
При цьому, законодавством не передбачено видачі як "довічної" довідки на ім'я неповнолітнього сина позивача про те що він не підлягає призову, так і надання в даному випадку відстрочки від проходження військової служби, оскільки відстрочка надається призовникам, а його сином не досягнуто призовного віку.
Як уже зазначено, відповідачем, враховуючи положення законодавства, роз'яснено позивачу, що при досягненні повноліття його син буде мати право на відстрочку від направлення для проходження базової військової служби.
З урахуванням наведеного, в суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі ненадання в місячний термін відповіді по суті заяви ОСОБА_1 від 16 грудня 2024 року, оскільки наведене спростовується вищевказаним листом.
Також, з наведених мотивів, відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати відповідь на звернення та видати довідку.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом положень статей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінивши ключові доводи сторін та дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11 квітня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.