про закриття провадження у справі
11 квітня 2025 року м. Рівне №460/3132/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у перерахунку додаткових видів грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби) відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення виданої станом на 01.01.2020 №12/1/462хг15090 від 20.01.2025 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/7414/24, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2102 гривні), установленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків до Постанови №704, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020 та зобов'язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавка за таємність та премії, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 гривні), установленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків до Постанови №704, для здійснення обчислення та перерахунку пенси з 01.02.2020.
Ухвалою суду від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/7414/24 відповідачем виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, однак не виконано в повній мірі, а саме не проведено перерахунок премії та надбавки за особливості проходження служби відповідно до прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 виходячи з розміру 2102 гривні, оскільки враховано прожитковий мінімум станом на 01.01.2018 в розмірі 1762 гривні. Вказує, що на заяву від 18.01.2025, отримала відмову. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У поданому відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог. Вказує, що рішенням суду від 22.08.2024 по справі №460/7414/24, на підставі якого була видана довідка про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2020, не визначено виходячи із якого саме розміру посадового окладу та окладу за військовим званням необхідно здійснювати нарахування додаткових видів грошового забезпечення, здійснення розрахунку таких додаткових видів, як: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень та премія, тому здійснювалось виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762 гривні та визначалось шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Такі дії відповідали роз'ясненням органів, що є профільними щодо порушених в позові питань. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як одержувач пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №460/7414/24, яке набрало законної сили 06.01.2025, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 пенсії.
На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №460/7414/24, відповідачем виготовлено довідку №12/1/462хг15090 від 20.01.2025. Відповідачем не заперечується, що здійснення розрахунку таких додаткових видів, як: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень та премія, здійснювалось виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762 гривні та визначалось шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідач листом від 28.01.2025 повідомив, що відсутні підстави для внесення змін у довідку №12/1/462хг15090 від 20.01.2025.
Вважаючи, що відповідачем протиправно на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/7414/24 здійснено перерахунок премії та надбавки за особливості проходження служби відповідно до прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 виходячи не з розміру 2102 гривні, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до Закону №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Вказана норма статті 43 Закону №2262-ХІІ безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати:
посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;
надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
Також, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які мають постійний характер; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Міністерство оборони України наказом від 07 червня 2018 року №260 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затвердило Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Виплата надбавки за особливості проходження служби регулюється положеннями розділу VI Порядку №260, пунктом 1 якого визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 розділу VI Порядку №260 передбачено, що розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу ХVІ Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Отже, розмір надбавки за особливості проходження служби розраховується з посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Розмір премії розраховується від посадового окладу шляхом множення на відповідний визначений відсоток.
Як встановлено судом, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №460/7414/24, яке набрало законної сили 06.01.2025, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 пенсії.
У вказаному рішенні суд зазначив, що у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«..(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.»
Аналогічним чином застосовано відповідні норми права в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 22.09.2022 у справі № 500/2392/21.
Застосовуючи зазначені вище висновки в контексті обставин справи №460/7414/24, суд дійшов до висновку, що відмова відповідача у видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, із зазначенням посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача, є протиправною.
Так, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №460/7414/24, відповідачем виготовлено довідку №12/1/462хг15090 від 20.01.2025.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» №2246-VIII від 07.12.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено у сумі 1762 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-ІХ від 14.11.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено у сумі 2102 грн.
Згідно з позовними вимогами у даній справі, позивач зазначає, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/7414/24 відповідач виготовив довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, однак не виконав в повній мірі, оскільки не провів перерахунок премії та надбавки за особливості проходження служби відповідно до прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 виходячи з розміру 2102 гривні, а врахував прожитковий мінімум станом на 01.01.2018 в розмірі 1762 гривні.
В свою чергу, відповідачем не заперечується, що здійснення розрахунку таких додаткових видів, як: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень та премія, здійснювалось виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762 гривні та визначалось шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд наголошує, що у справі №460/7414/24 вирішувалося питання щодо розміру прожиткового мінімуму, який має бути врахований відповідачем при видачі позивачу оновленої довідки станом на 01.01.2020 про розмір грошового забезпечення та його складових.
Суд повторює, що розмір надбавки за особливості проходження служби розраховується з посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Розмір премії розраховується від посадового окладу шляхом множення на відповідний визначений відсоток.
Разом з тим, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №460/7414/24, яке набрало законної сили, при цьому частково погоджуючись з його виконанням.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20, від 18 травня 2022 року у справі №140/279/21, від 14 серпня 2023 року у справі №480/279/21, від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/20 та від 20 грудня 2023 року у справі №400/2839/22.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №520/7983/21, аналізуючи положення статті 129-1 Конституції України у взаємозв'язку із статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дійшов висновку, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.
Подібний висновок також сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №638/643/17, від 18 квітня 2019 року у справі №808/2291/16, від 21 листопада 2019 року у справі №344/8720/16-а, від 29 листопада 2019 року у справі №805/5043/15-а, від 20 лютого 2020 року у справі №15/6834/15, від 18 лютого 2022 року у справі №520/3601/19, від 1 червня 2022 року у справі №640/25836/20 та від 26 липня 2023 року у справі №640/17504/19.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Статтею 381-1 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Крім цього, приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 06 серпня 2024 року у справі №560/4755/20, від 14 серпня 2024 року у справі №580/5660/22, від 19 вересня 2024 року у справі №400/3650/24.
Таким чином, враховуючи те, що спірна довідка №12/1/462хг15090 від 20.01.2025 підготовлена та видана позивачу на виконання судового рішення у справі №460/7414/24, про що прямо зазначено у цій довідці, суд доходить висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги фактично є спонуканням вдатися до перевірки належності виконання рішення суду (або ж роз'яснення судового рішення), що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов'язати відповідача вчинити тотожні дії.
Позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду (при цьому, за обставинами справи, відсутня «протиправна бездіяльність щодо відмови» як зазначено у позовних вимогах).
Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Всі доводи позивача зводяться до незгоди з рішенням суду у справі №460/7414/24 про необхідність розгляду справи саме в рамках перевірки належності виконання рішення у такій справі.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права (права на виконання судового рішення).
Суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 30 вересня 2024 року у справі №460/23064/23.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Водночас, відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого фактичного предмету спору (видача довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2020 року за відповідною посадою як із зазначенням щомісячних основних розмірів грошового забезпечення так і додаткових) і між тими самим сторонами, то є підстави для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
В свою чергу, за пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. За правилами частини другої цієї статті, в такому випадку судовий збір повертається повністю.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії квитанції №16 від 20.02.2025, позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн. Відповідно, зазначена сума підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 238, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі №460/3132/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - закрити.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1211,20 грн відповідно до квитанції №16 від 20.02.2025.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений дата 11 квітня 2025 року.
Суддя Н.В. Друзенко