ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/799/24
провадження № 2/753/3100/24
"11" квітня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Слуговіни Ю.П.,
представника позивача - прокурора Соляника Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва Логачова Віктора Сергійовича поданий в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,-
Позивач звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва, при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення вимог ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України, що виразилися в невідчужені громадянками російської федерації земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом встановленого законом строку.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 08.09.2005 року серії КВ №132338 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала земельна ділянка по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:90:956:0001, загальною площею 0,0612 га, цільове призначення - для колективного садівництва.
В подальшому, у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 власниці ОСОБА_3 , зазначена земельна ділянка перейшла в спадщину в рівних частинах до її доньок, а саме: 1) громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.07.2008 року №2-1114, виданого державним нотаріусом Третьої Київської державної нотаріальної контори Марущак С.В.; 2) громадянки російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.07.2008 року №2-1118, виданого державним нотаріусом Третьої Київської державної нотаріальної контори Марущак С.В
У зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , державним нотаріусом другої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу Кучер І.С. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.05.2018 року №9-113 за громадянкою російської федерації ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0612 га (кадастровий номер 8000000000:90:956:0001) для ведення колективного садівництва, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:956:0001, яка розташована по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить відповідачкам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних частках.
У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вищезазначену земельну ділянку до цього часу зареєстроване за громадянками російської федерації, які відчужили її, а тому є підстави для конфіскації вказаної земельної ділянки у власність держави.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 180).
Ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 206-207).
В судовому засіданні прокурор позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі, належним чином, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, зокрема шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, відзиву не подали.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Згідно з відомостями з відомостями з Держгеокадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:956:0001, загальною площею 0,0612 га, з цільовим призначенням - для ведення колективного садівництва, розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).
Вказана земельна ділянка на праві приватної власності належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту серії КВ №132338, який був виданий 08.09.2005 року на підставі рішення Київської міської ради №163/2739 від 17.03.2005 року (а.с. 84).
Земельна ділянка набута у власність ОСОБА_3 у порядку приватизації (а.с. 95, 102).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.
ОСОБА_3 була громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 19.07.2002 року (а.с. 93).
Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входила земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:956:0001, загальною площею 0,0612 га, з цільовим призначенням - для ведення колективного садівництва, розташована по АДРЕСА_1 .
Вищевказану земельну ділянку успадкували доньки ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_1 .
Відповідачка ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:956:0001 після смерті її матері, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.07.2007 року, виданого державним нотаріусом другої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу Марущак С.В. за реєстровим №2-1118 (а.с. 142).
ОСОБА_4 успадкувала 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:956:0001 після смерті її матері, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.07.2007 року, виданого державним нотаріусом другої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу Марущак С.В. за реєстровим №2-1114 (а.с. 45).
ОСОБА_4 була громадянкою російської федерації, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_2 , виданого 24.11.2005 року (а.с. 78).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла (а.с. 103).
Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входила 1/2 частка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:956:0001, загальною площею 0,0612 га, з цільовим призначенням - для ведення колективного садівництва, розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 137).
Вищевказану 1/2 частку земельної ділянки успадкувала донька ОСОБА_4 - відповідачка ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 31.05.2018 року, виданим державним нотаріусом другої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу Кучер І.С. за реєстровим №9-113 (а.с. 143).
Відповідачка ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_3 , виданого 24.11.2005 року (а.с. 118-119). Паспортом громадянина України не документувалась.
Відповідачка ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_4 , виданого 08.05.2007 року (а.с. 55-56). Паспортом громадянина України не документувалась.
Таким чином, станом на дату звернення до суду з позовом, право власності на вищевказану земельну ділянку належить на праві спільної часткової власності, по 1/2 частці, відповідачкам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які є громадянками російської федерації, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №359948949 від 26.12.2023 року (а.с. 18-19).
У відповідності до листа ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області №10-10-0.4110-8173/2-23 від 06.09.2023 року, заходи державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, тимчасово не проводяться (а.с. 164).
Згідно з копією довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 26.07.2023 року оціночна вартість земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:956:0001 становить 201 057,07 грн. (а.с. 165-166).
Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.
Згідно норм ст. 19 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.
У відповідності до ч. 5 ст. 22 ЗК України, визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
Частиною ч. 2 ст. 81 названого Кодексу, передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.
Правовідносини, пов'язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т.ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 ЗК України, якою передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Згідно вимог ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
Право власності на земельну ділянку зареєстровано за відповідачками, проте на теперішній час самостійно ними не відчужені, чим безпідставно порушено строк, установлений ч. 4 ст. 81 ЗК України.
Відомостей про відчуження відповідачками спірної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна не міститься.
Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 ЗК України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п."в" ч. 1 ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України, у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Оскільки відповідачі протягом року з часу переходу права власності вищевказані земельні ділянки не відчужили, то право власності на зазначені земельні ділянки слід примусово припинити, шляхом конфіскації.
Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1, зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Відповідно до ст. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, що був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно, з урахуванням його характеру і призначення, за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов'язаних з відчуженням майна.
Згідно з ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов'язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Статтею 153 ЗК України, передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів на користь Київської міської прокуратури необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3 015,87 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 284, 352, 354, 355ЦПК України суд,-
Позов керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва Логачова Віктора Сергійовича поданий в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації - задовольнити.
Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_6 ) право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:956:0001, площею 0,0612 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, розташовану по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1565872580000, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в місті Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 39817550).
Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , остання відома адреса: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:956:0001, площею 0,0612 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, розташовану по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1565872580000, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в місті Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 39817550).
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 3 015 (три тисячі п'ятнадцять) гривень 87 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Осіпенко Л.М.