11 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3648/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Клочка К.І., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання постанови Другого апеляційного суду адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 440/3648/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі №440/3648/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000 код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01 січня 2016 року із застосуванням обмеження максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, із урахуванням проведених виплат.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 440/3648/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 по справі № 440/3648/24 - скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування абзацу першого пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1322) при здійсненні 05.06.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016; Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, код ЄДРПОУ 13967927) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 в розмірі 61% від грошового забезпечення 51691 грн 37 коп без обмеження максимальним розміром та провести доплату різниці пенсії між перерахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.01.2016 по день проведення виплати. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36021, м. Полтава, вул. Освітянська, 6, кв.100, РНОКПП 2171821455) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.
12 грудня 2024 року судом видно виконавчий лист.
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю у справі та подання звіту про виконання судового рішення - задоволено: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №440/3648/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області строк для подання звіту про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №440/3648/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії три місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду.
31 березня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано звіт про виконання рішення суду від 10 жовтня 2024 року у справі №440/3648/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року призначено до розгляду у порядку письмового провадження питання щодо розгляду звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі № 440/3648/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Розглянувши зазначений звіт та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З аналізу статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17, який в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає обов'язковому врахуванню судом першої інстанції.
31 березня 2025 року до суду надійшов звіт про результати виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 440/3648/24.
У ході дослідження поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області звіту судом встановлено, що на виконання рішення суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 440/3648/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року, розмір пенсії склав 21014,50 грн, заборгованість пенсії за період з березень 2022 року по листопад 2024 року в сумі 118727,49 грн обліковано в органі Пенсійного фонду України.
У звіті зазначено, що з метою повного виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до Пенсійного фонду України із запитом від 12 лютого 2025 року № 2800-030101-9/9671, у якому просили розглянути питання виплати заборгованості пенсії, нарахованої на виконання рішення суду.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління № 35 Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 № 53/37389), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 № 4901- VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат за зазначеною бюджетною програмою, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України (далі - Фонд) - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначило, що виплата коштів на виконання вищезазначеного рішення суду позивачу буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету.
Зазначені доводи узгоджуються з приписами пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за № 28-2, яке передбачає, що Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 та підпункту 4 пункту 4 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Бюджет Фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд зазначає , що дійсно у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.
Водночас, суд звертає увагу на те, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі 440/3648/24 , зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 в розмірі 61% від грошового забезпечення 51691 грн 37 коп без обмеження максимальним розміром та провести доплату різниці пенсії між перерахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.01.2016 по день проведення виплати.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області жодного перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 не здійснило на виконання вищевказаного рішенням суду.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до протоколу перерахунку пенсії № 9410532 - МВС (а.с. 37), розмір пенсії позивача обраховано не виходячи з 61 % грошового забезпечення у розмірі 51691,37 грн, а з 61 % максимальної величини грошового забезпечення з якого сплачуються страхові внески, яка станом на 01.01.2016 складала - 34450,00 грн, у результаті чого, розмір пенсії позивача склав - 21014,50 грн.
Посилання на перерахнок пенсії за пенсійною справою № 9410532-МВС від 28 березня 2025 року, який доданий відповідачем до звіту підтверджує факт того, що пенсійним органом повністю проігноровано висновки Другого апеляційного адміністративного суду у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі № 440/3648/24, оскільки у вищезазначеній постанові чітко визначено, що позивач має право на отримання пенсії у розмірі 31531,74 грн, обчисленому, виходячи з 61% грошового забезпечення, що складає 51691,37 грн.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області фактично не забезпечило повного та належного виконання судового рішення від 10.10.2024 у справі № 440/3648/24 без наведення обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходів, які вживаються ним для своєчасного та повного виконання судового рішення.
За правилами частин першої та другої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Так, згідно пунктом 6 частини другої статті 382-2 КАС України передбачено, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Всупереч викладеному поданий відповідачем звіт не містить таких відомостей.
Проаналізувавши наведене суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту від 31.03.2025 про виконання рішення суду від 10.10.2024 у справі № 440/3648/24.
Частинами третьою та четвертою статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
За приписами частин 5-6 статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд вважає необхідним зазначити, що законодавцем чітко передбачений алгоритм дій у разі неприйняття звіту судом, а саме - накладення штрафу. При цьому законодавець надав можливість зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі обставин, зазначених у частині 2 пункту 5 статті 382-3 КАС України.
Проте, в дослідженому випадку жодних доказів, які підтверджують відсутність вжиття його керівником всіх необхідних заходів з метою належного та повного виконання судового рішення у цій справі, суду не надано.
Враховуючи неприйняття судом звіту Головного управління ПФУ в Полтавській області від 31.03.2025 про виконання рішення суду у справі № 440/3648/24, а також тривале невиконання рішення суду без поважних причин, суд вважає за необхідне на підставі частин 3-4 ст.382-3 КАС України накласти на керівника суб'єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_2 штраф у сумі 60560,00 грн (двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), з яких 30280,00 грн стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а 30280,00 грн до Державного бюджету України, а також встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення у цій справі - три місяці з дня отримання ним копії повного тексту цієї ухвали суду.
Відповідно до частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.03.2025 про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 в адміністративній справі № 440/3648/24.
Накласти на керівника суб'єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) ОСОБА_2 штраф у розмірі 60560,00 грн, з яких 30280,00 грн стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а 30280,00 грн до Державного бюджету України.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 в адміністративній справі № 440/3648/24 - три місяці з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, у порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Клочко