10 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4716/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в якій просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення про тимчасове припинення обігу харчових продуктів №9 від 04.04.2025;
-визнати протиправним та скасувати рішення про вилучення з обігу харчових продуктів №8 від 04.04.2025;
-визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин №13 від 04.04.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
09.04.2025 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд:
-заборонити Головному управлінню ДПСС у Полтавській області та Кременчуцькому районному управлінню Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області вчиняти будь-які дії щодо вилучення, знищення або обмеження в обігу продукції ФОП ОСОБА_1 до ухвалення рішення у справі по суті;
-зупинити дію рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про тимчасове припинення обігу харчових продуктів №9 від 04.04.2025 до ухвалення рішення у справі по суті.
Суд зазначає, що вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову регламентовані статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У силу підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, як визначено частиною першою статті 4 названого Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3028,00 грн.
Тож за звернення до адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, що подається в електронній формі, належить сплатити судовий збір у розмірі 726,72 грн (3028,00 грн х 0,3 х 0,8).
Однак заявник наведені вимоги не виконав, до заяви про забезпечення позову не додав документ про сплату судового збору.
В матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору від 09.04.2025 №3315-2869-0278-0304 в розмірі 3028 грн, згідно якої вбачається, що судовий збір в розмірі 3028 грн сплачено за подання адміністративного позову, а не за заявою про забезпечення позову.
За приписами положень частини 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення без розгляду заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 152, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол