Справа № 420/6989/24
11 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у письмовому загальному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивачки, ОСОБА_1 , до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивачка просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення:
- №17039/15-32-24-04 від 14.07.2023 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізособами за результатами річного декларування на 3 890 494,96 грн.;
- №17040/15-32-24-04 від 14.07.2023 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4 326 510,25 грн.;
- №17041/15-32-24-04 від 14.07.2023 про застосування суми штрафних санкцій за неподання декларацій з податку на додану вартість на суму 5100,00 грн.;
- №17043/15-32-24-04 від 14.07.2023 про з збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 324207,93 грн.;
- №17047/15-32-24-04 від 14.07.2023 про застосування суми штрафних санкцій за неподання повідомлення про об'єкти оподаткування (форма 20 ОПП) на 340,00 грн.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивачки
Позивачка стверджує, що при проведенні податкової перевірки у відповідача були відсутні законні підстави для формування висновків про порушення позивачкою податкового законодавства, оскільки первинні документи під час проведення податкової перевірки в неї не були витребувані належним чином та відповідно не використовувались при перевірці. Вона не була повідомлена про проведення перевірки, їй не вручався відповідний наказ. Відповідач жодним чином не намагався отримати первинні документи у контрагентів, що зазначені в державному реєстрі фізичних осіб платників про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів за 2017- 2020 роки. Позивачка не була повідомлена належним чином про проведення перевірки. Відповідач фактично провів камеральну перевірку без використання первинних документів бухгалтерського обліку.
Позивачка зазначала, що вона не отримала акт перевірки, чим була позбавлена можливості надати свої заперечення на акт.
Також позивачка зазначає, що перевірка була проведена у 2023 році за період з 01.01.2017- по 22.04.2020, тобто вона стосувалася періоду, який значно перевищує 1095 днів з дати призначення податкової перевірки.
Крім того, позивачка посилається на дію в період проведення перевірки двох мораторіїв на її проведення, а саме: через коронавірусну інфекцію та збройну агресію російської федерації.
Позивачка стверджує, що про проведення перевірки вона дізналася у 2024 році, отримавши матеріали позовної заяви у справі №420/3225/24. Також вона звертає увагу на те, що на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень закінчилися граничні строки застосування штрафних санкцій до платника податків.
Позивачка вказує на помилковість акту перевірки в частині непідтвердження документально понесених витрат. Позивачка звертає увагу, що вона здійснювала у періоді, що перевірявся, підприємницьку діяльність у сфері реалізації квитків на масові заходи за агентськими договорами. Її доходом як агента визнавалася комісія за реалізацію від коштів,що поступали від реалізації квитків на її рахунок. Відповідач помилково визначив усі кошти, які надходили на її рахунки, доходом. При цьому також відповідач не враховував витрати позивачки на оплату оренди, комунальних платежів тощо.
(б) Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач стверджував про те, що про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки повідомляв позивачку шляхом направлення засобами поштового зв'язку на податкову адресу рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Також відповідач вказує на надіслання запиту рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу позивачки засобами поштового зв'язку щодо надання документів з переліком необхідних документів до перевірки, який повернувся із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач зазначав, що строки давності в частині визначення суми грошових зобов'язань відповідним законом були фактично зупинені з 18.03.2020. Тому відповідач вважає, що мав право проводити відповідно до законодавства перевірку платника податку, застосовувати штрафні санкції.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
20.06.2024 керівник апарату Одеського окружного адміністративного суду розпорядженням №45 у зв'язку з звільненням з посади судді Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М. призначив повторний автоматизований розподіл судової справи №420/6989/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду справа №420/6989/24 розподілена на суддю Бойко О.Я.
25.06.2024 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження.
16.07.2024 суд ухвалив продовжити підготовче провадження до 90 днів та задовольнити клопотання представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання.
05.11.2024 суд ухвалив задовольнити клопотання представника позивача про прийняття зміни підстав позову та долучив в матеріали справи додаткові докази.
24.12.2024 суд ухвалив поновити позивачці строк звернення до суду, відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
13.01.2025 суд ухвалив, заслухавши усні пояснення сторін, відклав розгляд справи по суті для підготовки до судових дебатів.
20.01.2025, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, суд з урахуванням ч.9 ст.205 КАС України ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.
IV. Обставини, встановлені судом
В періоді, що перевірявся, позивачка здійснювала підприємницьку діяльність та була зареєстрована платником податку на додану вартість. Податкова адреса позивачки: м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10.
Згідно з реєстраційними даними основними видами діяльності є театральна та концертна.
21.04.2020 відповідно до запису державного реєстратора позивачка припинила підприємницьку діяльність .
Згідно з наказом Головного управління ДПС в Одеській області №2348-п від 07.04.2023 відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивачки, щодо своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 21.04.2020 роки.
Перевіркою повноти визначення задекларованих ФОПП ОСОБА_1 показників «Сума одержаного доходу» додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017-2020 роки, встановлено, що на формування цього показника (відповідно до даних податкових декларацій про майновий стан та доходи) мало вплив:
2017 рік - театральна та концертна діяльність (КВЕД 90.01);
2018 рік - театральна та концертна діяльність (КВЕД 90.01);
2019 рік - рекламні агентства (КВЕД 73.11);
2020 рік - рекламні агентства (КВЕД 73.11).
За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки №14632/15-32-24-04/2416317821 від 30.05.2023. В акті перевірки відповідач зробив висновки про порушення позивачкою:
1. п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 3 194 324,06 грн. у тому числі за 2017 рік у сумі 78 062,42 грн., за 2018 рік у сумі 265 329,33 грн., за 2019 рік у сумі 2 831 600,72 грн., за 2020 рік у сумі 19 332,39 грн.;
2. п.п. 162.1 статті 162, пп.164.1.3 пункту 164.1 статті 164, п.44.1 ст.44, п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177, п. 16? підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями, внаслідок чого донараховано військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 266 193,74 грн. у тому числі за 2017 рік у сумі 6 505,20 грн., за 2018 рік у сумі 22 110,78 грн., за 2019 рік у сумі 235 966,73 грн., за 2020 рік у сумі 1 611,03 грн;
3. п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями), внаслідок чого встановлено неподання реєстраційної заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість;
4. п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.187.1 ст.187, п.п.188.1 ст.188, п.п.194.1.1.пп.194.1. ст.194 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями), внаслідок чого донараховано податку на додану вартість у сумі 3 484 155 грн. у тому числі за січень-лютий 2019 року у сумі 3 369 421 грн., за січень-квітень 2020 у сумі 114 734 грн.;
5. пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.п.203.1 ст.203, п.п.202.1 ст.202 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за період січень 2019-квітень 2020 року;;
6. п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) внаслідок чого встановлено неподання повідомлення (форма 20-ОПП) про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
На підставі висновків акта перевірки від 30.05.2023р.№14632/15-32-24- 04/2416317821 відповідач виніс оскаржувані позивачкою податкові повідомлення - рішення.
Згідно з даними акту перевірки, в періоді, що перевірявся, позивачка задекларувала дохід:
2017 рік - 51 999,27 грн.
2018 рік - 57 217,03 грн.
2019 рік - 35 962,68 грн.
2020 рік - 8 727,76 грн.
У періоді, що перевірявся, у позивачки існували договірні відносини за договорами, за якими вона виступала агентом з наступними контрагентами:
- ФОП ОСОБА_2 (договір від 12.01.2015)
- ТОВ “Чорноморські ігри» (договір від 19.07.2016)
- УДППЗ “Укрпошта» (договір від 01.11.2016)
- ТОВ “Контрамарка України» (договір від 02.05.2018)
- Комунальна установа “Одеський театр юного глядача ім.М.Островського» (договір від 22.06.2015)
- ФОП ОСОБА_3 (договір від 01.09.2014)
- ФОП ОСОБА_4 (договір від 07.05.2019)
- КУ “Одеська обласна філармонія» (договір від 03.03.2015 та від 17.01.2019)
- КУ “Одеський академічний Український музично-драматичний театр ім.В.Василька (договір від 30.01.2019
- ФОП ОСОБА_5 (договір від 02.09.2013)
- ФОП ОСОБА_6 (договір від 11.03.2019)
- ФОП ОСОБА_7 (договір від 05.03.2019)
- ФОП ОСОБА_8 (договір від 19.02.2015)
- ТОВ “Укртікет» (договір від 01.10.2011)
- ТОВ “Стейдж Проджект» (договір від 21.02.2018)
- ТОВ “КА “Прем'єр» (договір від 12.01.2015)
- ФОП ОСОБА_9 (договір від 19.03.2019)
- ТОВ “Придніпровський трейд» (договір від 10.10.2018)
- Підприємство з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея» (договір від 07.07.2016)
- ТОВ “Пале-Арт» (договір від 02.01.2015
- ФОП ОСОБА_10 (договір від 10.11.2018)
- ТОВ “Альфа» (договір від 17.02.2016)
- ТОВ “Пласке тревел» (договір від 01.03.2016)
- ФОП ОСОБА_11 (договір від 26.02.2018)
Відповідно до умов укладених договорів з вказаними контрагентами позивачка виступає “Агентом», з однієї сторони, контрагенти “Організатором», з другої сторони. Агент надає послуги з реалізації квитків на всі заходи Організатора.
Звітами реалізації квитків та актами виконаних робіт підтверджуються виконання договорів.
В періоді, що перевірявся, відповідно до договорів з ФОП ОСОБА_12 , ТОВ “Мірател», ТОВ “Епіцентр К», ТОВ “Таврія - В», ТОВ “Сервіс Еліт», ПрАТ “Фарлеп -Інвест», ТОВ “Інтернаціональні телекомунікації», ТОВ НВП “Тенет», СКК Одеський Палац спорту; ТОВ “Наталка-Сіті» , ПрАТ “Одеська кіностудія», ТОВ “Аркадія-Сіті», позивачка несла витрати за орендну плату, телекомунікацію, комунальні послуги, офісне приладдя.
V. Джерела права та висновки суду
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
З огляду на підстави позову, позивачка посилається на порушення законної процедури проведення перевірки, а також вона не погоджується з суттю встановлених податковим органом порушень.
Висновки суду щодо порушення, встановленої законом процедури проведення перевірки
В позовній заяві позивачка обґрунтовує позовні вимоги проведенням перевірки під час дії мораторію, неврахуванням відповідачем положення норм пункту 102.1 статті 102 ПК України.
Відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39-2 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У свою чергу, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13 травня 2020 року № 591-ІХ, який набрав чинності 29 травня 2020 року, у розділі ХХ «Перехідні положення» ПК України розділ 1 доповнено пунктами 12 і 13, зокрема, п. 52-2, згідно якого на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID 19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу.
Також, п. 102.9 ст.102 ПК України передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» від 09.11.2023 р. № 3453-ІХ (далі - Закон № 3453) набрав чинності 08.12.2023. До цього часу позапланові податкові перевірки були обмежені на підставі пп.69.2-1 п.69 підрозділу ХХ “Перехідних положень» ПК України з 01.08.2023 року.
Таким чином, строки давності в частині визначення суми грошових зобов'язань були фактично зупинені з 18.03.2020, а мораторій на проведення перевірки не міг бути фактично знятий раніше набрання чинності вказаним законом, тобто раніше 08.12.2023.
Звертаючись до фактів цієї справи, державний реєстратор здійснив запис щодо припинення підприємницької діяльності позивачки 21.04.2020.
Податкова перевірка була призначена наказом від 07.04.2023 та охоплювала період з 01.01.2017 по 21.04.2020. Акт за результатам перевірки складений 30.05.2023. З встановлених обставин випливає, що перевірка була проведена під час дії мораторію. Відтак проведення перевірки було протиправним.
Враховуючи дату, з якої зупинялося проведення перевірки -18.03.2020, відповідач мав право призначати перевірку за останні три роки , що передували даті зупинення зконом проведення перевірки, а саме з 18.03.2017. Таким чином, суд вважає, що відповідачем при здійсненні контролюючого заходу частково був охоплений період, який не підлягав перевірці. Разом з тим суд відхиляє аргументи позивача , що трирічний період необхідно відраховувати від дати наказу про призначення проведення перевірки, оскільки , як вже було зазначено вище по тексту, граничні строки, встановлені ст.102 ПК України були зупинені законом. Однак насамперед суд ще раз наголошує, що незважаючи , на часткову дію граничних строків проведення перевірки, вона була проведена під час дії мораторію, тому в даному випадку зупинення строків, в період дії яких можна було провести перевірку, не має жодного значення.
Щодо застосування строків накладення штрафних санкцій суд зазначає наступне.
Відповідно до п.113.1 ст.113 ПК України граничні строки застосування штрафних санкцій до платників податків відповідають строкам давності для нарахування до платників податків, визначеним ст.102 ПК України.
Згідно з п.55.1 ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Підпукнтом 58.1.1 п.58.1 ст. 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення містить суму та підставу для визначення (нарахування) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення (зменшення) суми податкових зобов'язань , заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленій у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.
Аналогічне положення містить і п.1 Розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платником податків №1204 від 28.12.2015, відповідно до якого контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань і складає податкове повідомлення-рішення.
З аналізу процитованих правових норм випливає, що датою визначення податковим органом суми грошового зобов'язання є дата прийняття податкового повідомлення-рішення.
Про це свідчить також та обставина, що на підставі акту перевірки у платника податків не виникає жодних зобов'язань перед контролюючим органом. Зобов'язання виникають після прийняття рішення про суму грошового зобов'язання.
Звертаючись до фактів цієї справи, спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті 14.07.2023. З урахуванням зупинення законом строків проведення перевірки та визначення суми грошових зобов'язань суд відхиляє аргументи позивачки про прийняття спірних рішень поза межами встановленого ПК України строку. Проте, погоджується, що вони були прийняті під час дії мораторію, а тому є протиправними.
Позивачка у своєму позові посилається на те, що не знала про проведення документальної позапланової перевірки через неотримання копії наказу про проведення перевірки. Також вона не отримала запит про надання необхідних документів, та акт перевірки, чим була позбавлена можливості надати свої заперечення та необхідні для перевірки документи.
Згідно з приписами ст. 42.2 ПКУ - документи вважаються належним чином врученими, якщо надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
При цьому добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Таку позицію висловив Касаційний адміністративний суд у постанові від 24 вересня 2019 року по справі №825/1109/16 (касаційне провадження №К/9901/19737/18).
З огляду на матеріали справи, суд встановив, що відповідач направив копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки перевірки №2348-П від 07.04.2023 та повідомлення Головного управління ДПС в Одеській області від 10.04.2023 №180/15-32-24-04 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки засобами поштового зв'язку на податкову адресу ФОПП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 11.04.2023 року №6800107237095, який повернувся з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що аргументи позивачки про неповідомлення про проведення документальної позапланової перевірки, спростовуються доказами у справі.
Щодо надіслання відповідачем запиту про надання документів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.80 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органи мають право одержувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів.
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі , що засвідчує акт відмови.
Суд встановив, що акт перевірки не містить посилання на направлення податкових запитів позивачці, а також не містить факту ігнорування або відмови надати документи. Таким чином, суд вважає недоведною позицію відповідача про надання такого запиту. Інших підтверджуючих доказів відповідач не надав.
Також відповідач не зазначає з посиланням на відповідні докази про направлення акту перевірки позивачці.
Згідно з п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками ( у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт, складений за за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Підпунктом 86.3 ст.86 ПК України встановлено, що акт документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта документальної перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст.58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу для надсилання податкових повідомлень-рішень. У таких випадках контролюючим органом складається акт.
Таким чином, чинне законодавство покладає на податковий орган обов'язок ознайомити платника податків з актом перевірки та складення акту у разі відмови платника від підпису.
З огляду на матеріали перевірки акт про неможливість вручення позивачці акту перевірки відсутній.
Суд вважає невручення примірника акта позивачці порушенням її права на ознайомлення із висновками контролюючого органу, надання своїх заперечень, спростувань.
Вказані обставини, на думку суду, свідчать про необґрунтованість висновків податкового органу в акті перевірки, а також неврахування усіх необхідних обставин для прийняття законних податкових повідомлень-рішень. З огляду на акт перевірки, він не містить спроб податкового органу отримати первинні документи у контрагентів, що зазначені в державному реєстрі фізичних осіб платників про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів за 2017- 2020 роки. Тобто фактично відповідач провів камеральну перевірку без використання первинних документів бухгалтерського обліку.
На помилковість висновків в акті перевірки також вказують наступні обставини.
Так, в акті перевірки відповідач вказує про заниження податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з п.177.2 ст.177 ПК України від 02.12.2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями: «Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця».
Відповідно до п.п.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України до складу витрат фізичної особи підприємця на загальній системі оподаткування не включаються витрати , не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абз. восьмим-десятим пп.177.4.6 пунку 177.4 ст.177 ПК України.; документально не підтверджені витрати.
З огляду на акт перевірки відповідач не вказав, які саме витрати не підтверджені позивачкою.
Як було встановлено судом, згідно з даними акту перевірки, в періоді, що перевірявся, позивачка задекларувала дохід:
2017 рік - 51 999,27 грн.
2018 рік - 57 217,03 грн.
2019 рік - 35 962,68 грн.
2020 рік - 8 727,76 грн.
з огляду на матеріали справи, у періоді, що перевірявся, у позивачки існували договірні відносини за договорами, за якими вона виступала агентом з наступними контрагентами:
- ФОП ОСОБА_2 (договір від 12.01.2015)
- ТОВ “Чорноморські ігри» (договір від 19.07.2016)
- УДППЗ “Укрпошта» (договір від 01.11.2016)
- ТОВ “Контрамарка України» (договір від 02.05.2018)
- Комунальна установа “Одеський театр юного глядача ім.М.Островського» (договір від 22.06.2015)
- ФОП ОСОБА_3 (договір від 01.09.2014)
- ФОП ОСОБА_4 (договір від 07.05.2019)
- КУ “Одеська обласна філармонія» (договір від 03.03.2015 та від 17.01.2019)
- КУ “Одеський академічний Український музично-драматичний театр ім.В.Василька (договір від 30.01.2019
- ФОП ОСОБА_5 (договір від 02.09.2013)
- ФОП ОСОБА_6 (договір від 11.03.2019)
- ФОП ОСОБА_7 (договір від 05.03.2019)
- ФОП ОСОБА_8 (договір від 19.02.2015)
- ТОВ “Укртікет» (договір від 01.10.2011)
- ТОВ “Стейдж Проджект» (договір від 21.02.2018)
- ТОВ “КА “Прем'єр» (договір від 12.01.2015)
- ФОП ОСОБА_9 (договір від 19.03.2019)
- ТОВ “Придніпровський трейд» (договір від 10.10.2018)
- Підприємство з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея» (договір від 07.07.2016)
- ТОВ “Пале-Арт» (договір від 02.01.2015
- ФОП ОСОБА_10 (договір від 10.11.2018)
- ТОВ “Альфа» (договір від 17.02.2016)
- ТОВ “Пласке тревел» (договір від 01.03.2016)
- ФОП ОСОБА_11 (договір від 26.02.2018)
Відповідно до умов укладених договорів з вказаними контрагентами позивачка виступає “Агентом», з однієї сторони, контрагенти “Організатором», з другої сторони. Агент надає послуги з реалізації квитків на всі заходи Організатора.
Звітами реалізації квитків та актами виконаних робіт підтверджуються виконання договорів.
Відповідно до ст. 301 Господарського кодексу України, відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною за його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє. Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комереційний агент, відповідно до розміру і строків, передбачений договором сторін. Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за якими йому належить агентська винагорода.
При здійсненні перевірки та врахування відповідачем усіх коштів, що потрапляли на рахунок позивачки чистим прибутком, відповідач не брав до уваги обставини господарської діяльності позивачки та отримання нею прибутку (коштів, які залишалися в якості комісії).
Також відповідно до договорів з ФОП ОСОБА_12 , ТОВ “Мірател», ТОВ “Епіцентр К», ТОВ “Таврія - В», ТОВ “Сервіс Еліт», ПрАТ “Фарлеп -Інвест», ТОВ “Інтернаціональні телекомунікації», ТОВ НВП “Тенет», СКК Одеський Палац спорту; ТОВ “Наталка-Сіті» , ПрАТ “Одеська кіностудія», ТОВ “Аркадія-Сіті», в періоді, що перевірявся, позивачка несла витрати за орендну плату, телекомунікацію, комунальні послуги, офісне приладдя.
Верховний Суд у постанові від 08.08.2019 у справі №823/1358/13-а зробив правовий висновок про те, що неможливість платника в силу об'єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконанням обов'язку, встановленого підпунктами 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 ст.16 ПК України, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів.
У постановах від 24.02.2020 у справі №440/4443/18, від 27.04.2022 у справі №420/13197/20 Верховний Суд виходив з того, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим з огляду на передбачену ПК України мету і повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі , якщо рішення контролюючого органу вмотивовано саме ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти та враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.
Таким чином, викладені обставини свідчать про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, зокрема щодо проведення перевірки та прийняття спірних рішень під час дії мораторію, охоплення частини періоду господарської діяльності позивачки, який не належав до перевірки, недоведеність надсилання запиту та акту перевірки, що зумовило необґрунтованість висновків в акті перевірки. Відтак прийняті спірні податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки та на підставі необґрунтованих висновків суд вважає протиправними та такими, що належать до скасування.
VI. Судові витрати
З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог , суд на підставі ч.1 ст.139 КАС України розподіляє судові витрати на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області:
- №17039/15-32-24-04 від 14.07.2023 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізособами за результатами річного декларування на 3 890 494 (три мільйони вісімсот дев'яносто тисяч чотириста дев'яносто чотири), 96 грн.;
- №17040/15-32-24-04 від 14.07.2023 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4 326 510 (чотири мільйони триста двадцять шість тисяч п'ятсот десять),25 грн.;
- №17041/15-32-24-04 від 14.07.2023 року про застосування суми штрафних санкцій за неподання декларацій з податку на додану вартість на суму 5100 (п'ять тисяч сто),00 грн.;
- №17043/15-32-24-04 від 14.07.2023 року про з збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 324 207 (триста двадцять чотири тисячі двісті сім),93 грн.;
- №17047/15-32-24-04 від 14.07.2023 року про застосування суми штрафних санкцій за неподання повідомлення про об'єкти оподаткування (форма 20 ОПП) на 340 (триста сорок),00 грн.
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166; адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят), 00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО