Справа № 420/3053/20
10 квітня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» (від 07.04.2025 вхід.№ЕС/33538/25) щодо проведення судового засідання в режимі відео конференції, -
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» до Головного управління ДФС в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/3053/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» до Головного управління ДФС в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2020р. зупинено провадження у справі №420/3053/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» до Головного управління ДФС в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою суду від 21.03.2025 року поновлено провадження у справі №420/3053/20, відповідно до положень ст.237 КАС України.
07.04.2025 р. до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача - Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» надійшло клопотання щодо проведення судового засідання в режимі відео конференції.
Відповідно до ст.195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відео конференції в приміщенні суду, визначеному судом.
Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відео конференції є диспозитивним правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відео конференції, навіть у разі наявності відповідного клопотання сторони.
До того ж, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Окрім того, суд акцентує, що в межах судового засідання може виникнути потреба у витребуванні в учасників процесу, та дослідженні відповідних письмових доказів, у тому числі, оригіналів, що апріорі не є можливим під час проведення судового засідання в режимі відео конференції.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання позивача - Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО», про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.
Керуючись ст.ст.195, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви повноважного представника позивача - Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» (вхід. №ЕС/32538/25 від 07.04.2024 року) про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Харченко Ю.В.
10.04.25.