Справа № 369/6208/25
Провадження №1-кс/369/1175/25
10.04.2025 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116380000070 від 09.04.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, -
У провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116380000070 від 09.04.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 08.04.2025 до ЧЧ ВП №1 Бучанського РУП надійшло повідомлення від працівника поліції про те, що 08.04.2025 на перехресті вулиць Соборній та Жулянській в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області під час перевірки документів у ОСОБА_4 , 1979 р.н., останній повідомив, що має при собі наркотичний засіб.
В подальшому, в ході огляду місця події в період часу з 20.42 по 20.49 год 08.04.2025 поблизу будинку 56 по вул. Соборній с. Софіївська Борщагівка в присутності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з капоту службового автомобіля марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , в порядку ст. 237 КПК України, було виявлено металевий предмет у вигляді трубки для куріння всередині з нагаром темного кольору, паперовий згорток, в середині якого знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору, які було вилучено та поміщено в паперовий конверт та спаковано, а також металевий предмет, зовні схожий на кастет, який було вилучено та поміщено в паперовий конверт та спаковано.
На даний час виникла необхідність у проведенні експертизи, яка б могла підтвердити той факт, що вилучені речовини є наркотичними речовинами.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На підставі викладено, прокурор просила суд накласти арешт на речові докази в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116380000070 від 09.04.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, що було виявлено та вилучено в ході огляду місця події в період часу з 20.42 по 20.49 год 08.04.2025 поблизу будинку 56 по вул. Соборній с. Софіївська Борщагівка в присутності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з капоту службового автомобіля марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , а саме:
- металевий предмет, зовні схожий на кастет, у паперовому конверті з пояснювальними надписами та підписами учасників огляду;
- металевий предмет у вигляді трубки для куріння всередині з нагаром темного кольору, паперовий згорток, в середині якого знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору, у паперовому конверті з пояснювальними надписами та підписами учасників огляду.
У судове засідання прокурор не з'явилася, в клопотанні зазначила, що просить здійснювати його розгляд за її відсутності, врахувати підтримання нею вимог клопотання у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчим суддею вирішено проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів на підставі ч. 4ст. 107 КПК України не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі, що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19.11.2012 року № 1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116380000070 від 09.04.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, що було виявлено та вилучено в ході огляду місця події в період часу з 20.42 по 20.49 год 08.04.2025 поблизу будинку 56 по вул. Соборній с. Софіївська Борщагівка в присутності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з капоту службового автомобіля марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 на наступні об'єкти:
- металевий предмет, зовні схожий на кастет, у паперовому конверті з пояснювальними надписами та підписами учасників огляду;
- металевий предмет у вигляді трубки для куріння всередині з нагаром темного кольору, паперовий згорток, в середині якого знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору, у паперовому конверті з пояснювальними надписами та підписами учасників огляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5